Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму

Вплив ступеня активності лівої півкулі головного мозку на відновлення рухової функції задніх кінцівок у щурів. Після пошкодження сідничного нерва змінювались всі показники рухової функції кінцівок: h збільшувався, а L і МП – зменшувались. Відновлення величин різних показників проходило в різні строки. Найбільш короткі строки мав показник h. Більші – L та ще більші – МП.

При порівнянні величин індивідуального ступеня активності (К) лівої гемісфери з індивідуальними строками відновлення h, L і МП виявлено, що відносно більшим та меншим К відповідали більші строки відновлення показників, а середнім величинам К відповідали менші строки відновлення. Відповідно по кожному показнику відновлення тварини були розділені на 3 групи. Перша група мала значення К = 2, 6250, 131, друга група мала значення К=2, 0660, 047, третя – К=1, 4280, 091.

Таким чином, як видно із таблиці 1, у ІІ групі тварин, яка займає проміжне положення по діапазону і середній величині К між І та ІІ групами, строки відновлення всіх показників найменші і вони вірогідно відрізняються від таких І-ої та ІІІ-ої груп, за виключенням різниці по МП поміж ІІ та ІІІ групами. Ці дані свідчать що те, що на строки відновлення функції кінцівки може впливати індивідуальний ступінь моторної активності лівої півкулі головного мозку.

Для підтвердження цього положення був проведений кореляційний аналіз одержаних даних, тобто спроба встановити зв’язок поміж величинами К та строками відновлення L, h, МП. При цьому вираховувався коефіцієнт нелінійної кореляції, тому що (як видно з таблиці 1) між К і строками відновлення виявлені нелінійні співвідношення: в І-й групі при найбільших К строки відновлення найбільші, потім вони зменшуються у ІІ-й групі і знову збільшуються (ІІІ група) незважаючи на те, що величина К зменшується.

В результаті була встановлена вірогідна нелінійна кореляція поміж величиною К і строками відновлення показника L (коефіцієнт кореляції  = 0, 940, 028, Р < 0, 001), показника h ( = 0, 94+0, 003, Р<0, 001), показника МП ( = 0, 680, 12, Р<0. 002). Таким чином було встановлено, що існує зв’язок між ступенем активності лівої півкулі і строками відновлення рухів кінцівки.

Для підтвердження цього положення був проведений дисперсійний аналіз вірогідного впливу різного ступеня активності лівої гемісфери (величини К), який виявлений поміж І, ІІ, ІІІ групами тварин (табл. 1) та встановлення сили цього впливу на відновлення показників L, h, МП. Для цього аналізу використовувались 3 градації по величині К, які відповідають 3 групам тварин.

Результати аналізу впливу величини К на відновлення L: показник вірогідності впливу (F) =120, показник сили впливу (2) = 0, 75, помилка оцінки сили впливу (Fγ) =102, 0, Р по показнику Fγ (Pfγ) <0, 001. Сила впливу в% (2  100) =75%.

Результати дисперсійного аналізу показали, що індивідуальний ступінь моторної активності лівої гемісфери вірогідно впливає на строки відновлення показників L, h. Сила цього впливу вірогідно значна: відповідно 75% і 63% серед інших можливих факторів впливу на відновлення рухової функції кінцівки.

Вплив К на строки відновлення МП є, але статистично невірогідний і сили такого впливу максимально досягали 15% серед інших факторів. Як вже говорилось вище, показник МП має найбільші строки відновлення і він найменш індивідуально варіабільний і має найменш тісний зв’язок з К за даними кореляційного аналізу.

Вплив корекції індивідуального ступеня моторної активності лівої гемісфери на відновлення рухової функції правої задньої кінцівки у щурів. Для зміни активності ступеня моторної асиметрії використовувались пірацетам і аміназин, які згідно даних літератури здатні змінювати ФМА. Виходячи з попередніх наших досліджень, а також даних літератури, ми припустили, що ці препарати, змінюючи ФМА, повинні впливати і на організацію механізмів відновлення порушеної моторної функції.

Враховуючи викладене, нами встановлено, що в цій серії дослідів спостерігалась така ж закономірність як і в попередній: наявність можливого зв’язку між величиною К та строками відновлення рухів кінцівки. Звертало увагу те, що строки відновлення були менші у тварин при введенні пірацетаму.

Для підтвердження цього був проведений кореляційний аналіз з вирахуванням коефіцієнта нелінійної кореляції, тому що співвідношення між К і строками відновлення L, h, МП нелінійні.

При аналізі встановлена вірогідна нелінійна кореляція: поміж величиною К і строками відновлення L ( = 0, 9530, 020, Р < 0, 001), між К і строками відновлення h ( = 0, 7410, 103, Р < 0, 001), між К і строками відновлення МП ( = 0, 8450, 062, Р < 0, 001). Ці дані свідчать, що рівень активності лівої півкулі і на фоні введення пірацетаму впливає на строки відновлення рухів кінцівки.

Результати проведеного дисперсійного аналізу показали, що індивідуальний ступінь моторної активності лівої гемісфери вірогідно впливає на строки відновлення всіх показників стану рухової функції кінцівки і у тварин на фоні пірацетаму. Сила цього впливу на відновлення L, h, МП відповідно становила: