Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму

При кореляційному аналізі, як і в стані спокою, виявлено вірогідний зв’язок між К і показниками серцевого ритму. Встановлено нелінійну кореляцію і кореляційні коефіцієнти між К і Мср, Мо, Х, АМо, ІН відповідно становили: 0, 9200, 034, 0, 8900, 047, 0, 9780, 009, 0, 980+0, 009 0, 9260, 032 (P < 0, 001).

Результати аналізу дають підставу говорити про наявність впливу індивідуального ступеня ФМА мозку на стан системи регуляції серцевої діяльності.

 

 

Індивідуальний ступінь моторної активності лівої гемісфери впливає на характер і строки відновлення порушеної рухової функції задніх кінцівок у щурів.

Більш ефективний вплив спостерігався у тварин з середнім ступенем моторної активності лівої гемісфери і менш ефективний при відносно низькій або високій моторній активності.

Зниження моторної активності з допомогою пірацетаму і аміназину прискорювали відновлення рухової функції правої задньої кінцівки, що можна пояснити покращенням міжгемісферних взаємодій.

Встановлена відмінність в системі механізмів регуляції серцевої діяльності у осіб з правосторонньою і лівосторонньою асиметрією гемісфер головного мозку.

У осіб з лівосторонньою асиметрією і амбідекстрів система регуляції характеризувалися більш високим напруженням з перевагою ерготропних адренергічних механізмів, а у людей з правосторонньою асиметрією з перевагою трофотропних (парасимпатичних) реакцій.

Сенсомоторна часова і просторово-рухова асиметрія мозку проявляла вплив на стан механізмів регуляції серцевої діяльності. Зміна стану цих механізмів залежала як від характеру, так і індивідуального ступеня асиметрії.

Вплив ступеня моторної активності лівої гемісфери на відновлення локомоцій правої задньої кінцівки для різних показників складав від 15% до 75% в порівнянні з іншими можливими факторами, ступеня функціональної асиметрії головного мозку на стан системи регуляції серцевого ритму від 0, 5% до 50% від всіх інших можливих факторів.

 

 

Коротка Г. П., Неруш П. О. Вплив корекції ступеня моторної активності лівої півкулі мозку на відновлення локомоції ураженої кінцівки у щурів // Експеримент. та клін. фізіологія і біохімія. -№ 3. – 2000. – С. 7-10.

Коротка Г. П. Вплив направленої та флуктуаційної асиметрії мозку на стан нейрогуморальної регуляції серцевої діяльності // Архив клиническ. и эксперимент. медицины. -Т. 9, № 3. – 2000. – С. 356-359.

Коротка Г. П. Взаємозв’язок міжпівкульової асиметрії мозку і відновлення функції задніх кінцівок при ушкодженні сідничного нерву у щурів // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Біологія. Екологія. «. – Т. 2, Вип. 9. – 2001. – С. 65-68.

Коротка Г. П., Дмитренко А. М., Неруш П. О. Відновлення порушеної моторної функції кінцівок у щурів із різним ступенем моторної асиметрії мозку // Медичні перспективи. -Т. 3, № 4. – 1998. – С. 3-5.

Коротка Г. П., Усова Л. В. Вплив аміназину на моторну активність лівої півкулі мозку та відновлення моторної функції кінцівок у щурів // Медичні перспективи. -Т. 4, № 3, ч. 1. – 1999. – С. 7-9.

Неруш П. О., Дмитренко А. М., Коротка Г. П. Роль інтегративної функції головного мозку в компенсації порушень процесів адаптації // Тези доповід. тов-ва патофізіологів України « Фундаментальні механізми розвитку патологічних процесів». – 1992. – С. 91-92.

Неруш П. О., Дмитренко А. М., Коротка Г. П. Вплив пірацетаму на відновлення локомоторної функції кінцівок у щурів з різною мірою моторної асиметрії мозку // Тези доповідей ХIV Укр. фізіол. тов-ва, Київ. – 1994. – С. 68-69.

Неруш П. О., Дмитренко А. М., Коротка Г. П. Функціональна асиметрія мозку і тонус вегетативних нервових центрів. // Наук. журн. Архів психіатрії. – 1997. -Вип. 12-13. – С. 57-58.

Неруш П. О., Дмитренко А. М., Коротка Г. П. Вплив асиметрії мозку на механізми регуляції серцевої діяльності // Фізіол. журн. -1998. -Т. 44, № 3. – С. 105-106.

Коротка Г. П. Зміни механізмів регуляції серцевої діяльності під впливом моторної міжпівкульової асиметрії головного мозку при ергометричному навантаженні. // Тези доповідей / Всеукраїнська міжвузівська науково-практична конференція “ Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи “ – Дніпропетровськ – ч. 1. – 1999. – С. 48.

 

 

Коротка Г. П. Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03. 00. 13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню впливу асиметрії головного мозку на відновлення порушеної рухової функції задніх кінцівок у щурів, стан регуляції серцевої діяльності. Показано, що відносно більшим та меншим значенням коефіцієнта асиметрії відповідали певні строки відновлення параметрів рухової функції кінцівки. Корекція індивідуального ступеня моторної активності лівої гемісфери пірацетамом та аміназином обумовлювала більш ефективне відновлення локомоцій. У людей з різним профілем асиметрії спостерігався різний стан системи регуляції серцевої діяльності: вплив правосторонньої асиметрії на показники регуляції функції серця виражений більше, ніж лівосторонньої. У людей з лівосторонньою асиметрією і амбідекстрією переважають адренергічні механізми регуляції серцевої діяльності, а з правосторонньою – реакції, які виникають при дії холінергічних механізмів.

Ключові слова: функціональна асиметрія головного мозку, відновлення рухових функцій, корекція асиметрії, серцева діяльність.

 

Korotkaya G. P. Role of asymmetry of brain in regulation of propulsion and vegetative functions of an organism. – Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of biological sciences on a speciality 03. 00. 13 – physiology of the person and animals. – Taras Shevchenko Kyiv National University, Reiv, 2002.

The thesis is dedicated to study of effect of asymmetry of a brain on recovery of the affected motive function of back extremities of rats and status of gears of regulation of heart activity. It is shown that definite terms of recovery of parameters of motive function of extremities correspond to rather greater and smaller importance of coefficient of asymmetry. The correction of personal degree of motor activity of left hemisphere by pyracetamum and aminasine made for more effective recovery of locomotion’s. A different status of a system of regulation of heart activity is observed for faces with a different profile of asymmetry; the effect of right-handed asymmetry on parameters of regulation of function of heart is expressed more than left-handed one. Adrenergic gears of regulation of heart activity predominate for the people with the left-side asymmetry and ambidexstra and reactions which appear under the action of cholinergic gears, predominate for the people with right-handed one.

Keywords: functional asymmetry of a brain, recovery of motive functions of a extremities, correction of asymmetry of a brain, cardiac activity.

 

Короткая Г. П. Роль асимметрии головного мозга в регуляции двигательных и вегетативных функций организма. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03. 00. 13 – физиология человека и животных. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению влияния асимметрии головного мозга на восстановление нарушенной функции задних конечностей у крыс и состояние механизмов регуляции сердечной деятельности. Исследования выполнены при применении методики определения степени функциональной межполушарной асимметрии головного мозга, исследования двигательной функции конечности до и после нарушения целостности седалищного нерва как в условиях интактного состояния функциональной активности головного мозга, так и при изменении ее под действием пирацетама и аминазина. Эта методика позволяет определить интенсивность двигательной реакции крыс в условиях свободного поведения. Интенсивность двигательной активности определялась по количеству пересеченных квадратов в “открытом поле” за 3 минуты наблюдения на протяжении 4-х дней. Активность левого полушария оценивалась путем определения коэффициента Кα (асимметрии). Данным методом в сочетании с исследованием двигательной функции конечностей до и после операции выявлены интегральные показатели восстановления движений конечности в условиях свободных пробежек животного.

Нарушения двигательной функции правой задней конечности проводилось путем повреждения целостности седалищного нерва трехкратным передавливанием одного и того же участка нерва зажимом (типа “москит”) строго по средней линии бедра.

Двигательная функция конечностей определялась в исходном состоянии (до повреждения седалищного нерва) и после операции до восстановления локомоции (на протяжении 4-х недель) еженедельно. До определения исходных показателей движений животных предварительно обучали делать пробежки по движущейся дорожке, на ленте которой оставались отпечатки следов лап, в специальном устройстве для изучения локомоций путем выработки мотивации на пищу. Локомоции оценивали по следующим показателям: длина полного шага (L), минимальное расстояние между следами передней и задней конечности (Н) ; межпальцевые промежутки (МП) общая сумма между 1-2, 2-3, 3-4, 4-5, 1-5 пальцами.

Повреждение седалищного нерва вызывало изменение всех показателей локомоции конечности: увеличение h и уменьшение L и МП. Восстановление этих параметров происходило в разное время: наиболее короткий срок имел показатель h, дольше – L и последним восстанавливался МП.

Сравнение значений индивидуальной степени активности коэффициента активности левой гемисферы с индивидуальными сроками восстановления h, L и МП показало, что относительно большим или меньшим Кα отвечали большие сроки восстановления показателей, а средним величинам Кα – меньшие сроки восстановления локомоций. Изменение асимметрии головного мозга вызывалось пирацетамом (400 мг/кг массы) и аминазином (1 мг/кг массы) при курсовом введении в течение 7 дней. Пирацетам снижал степень активности левой гемисферы, силу влияния этой активности на показатели h и L и более быстрое восстановление движений конечности. Эффективность восстановления локомоций конечности быстрее протекала при средних значениях Кα, которые являются оптимальными для парного функционирования гемисфер.

Аналогичный эффект отмечен и в отношении аминазина, при этом влияние аминазина было несколько сильнее.

У людей с разным профилем функциональной асимметрии головного мозга отмечено различное состояние системы регуляции сердечной деятельности. В случае правосторонней асимметрии преобладали холинэргические механизмы регуляции, а при левосторонней асимметрии и амбодекстрии – адренэргические. Показано, что состояние регуляции функции сердца зависит не только от профиля асимметрии, но и от индивидуальной степени проявления асимметрии.

Ключевые слова: функциональная асимметрия головного мозга, восстановление двигательных функций, коррекция асимметрии, сердечная деятельность.