Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму

Предмет дослідження: показники локомоції задньої кінцівки та серцевої діяльності при різних значеннях асиметрії мозку.

Методи дослідження: визначення асиметрії мозку, для оцінки рухової активності кінцівок використовувались інтегральні показники в умовах вільних пробіжок тварин; зміна функціональної асиметрії мозку викликалась фармакологічними засобами, електрофізіологічні та статичні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження дозволили вперше виявити залежність строків відновлення порушеної моторної функції кінцівки у щурів від ступеню моторної активності лівої півкулі мозку. Встановити, що штучні зміни пірацетамом та аміназином індивідуального ступеня моторної активності лівої гемісфери головного мозку прискорюють відновлення функції кінцівок у щурів. Виявити, що характер та індивідуальний ступінь функціональної асиметрії головного мозку впливають на стан механізмів регуляції серцевого ритму у людей в стані спокою та після фізичного навантаження.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути використані для розробки методів раціональної терапії серцево-судинних захворювань, постішемічних порушень у хворих інсультом, а також відновлення функцій локомоцій.

Результати дослідження впроваджені в учбові курси кафедр нормальної, патологічної фізіології Дніпропетровської державної медичної академії, нормальної фізіології Запорізького, Харківського медичних університетів, Української медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто розроблено план та методику досліджень, виконані всі експерименти, самостійно проведена обробка всього первинного матеріалу, сформульовані основні висновки та положення роботи. В дисертації не використані ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені та обговорені на 14 та 15 з’їздах Українського фізіологічного товариства (Київ, 1994; Донецьк, 1998). На Всеукраїнській конференції по асиметрії мозку в нормі і патології (Київ, 1997), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Медичні проблеми фізичної культури і спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи” (Дніпропетровськ, 1998), засіданнях кафедри нормальної та патологічної фізіології, загальної та клінічної фармакології Дніпропетровської державної медичної академії (2002)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкованих робіт, з них 3-у фахових журналах, 6 – у матеріалах і тезах конференцій, з’їздів, 1 – у збірках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, списку використаних джерел та додатку А з копіями актів впровадження. Повний обсяг дисертації становить 154 сторінки машинописного тексту. Додаток А з копіями впровадження на сторінках. Список використаних джерел містить 184 найменування на 23 сторінках, з яких належить авторам СНГ: 130, 54 – зарубіжним, ілюстрована 13 рисунками і 55 таблицями.

 

 

Матеріали і методи досліджень

Методи досліджень на тваринах. Досліди проведені на 97 білих щурах лінії Вістар масою 180-200 г. Кожна тварина для визначення ступеня асиметрії головного мозку та її впливу на показники відновлення рухів бралась в дослід на протязі 5 тижнів по 8-9 разів. Моторна активність лівої гемісфери визначалась до порушення рухової функції кінцівки за методикою “відкритого поля” (В. Л. Бианки, 1985, Маркель, 1981, Е. Д. Моренков, 1982 і ін.).

Методика визначення ступеню моторної активності лівої гемісфери. Ця методика дозволяє визначити інтенсивність рухової реакції щурів за умов вільної поведінки. Багатьма дослідниками встановлено провідна роль лівої півкулі в організації та виконанні цілеспрямованих довільних рухів.

У наших дослідах інтенсивність рухів щурів визначалась за кількістю пересічених квадратів “відкритого поля” за перші 3 хв спостереження за поведінкою тварин. Всього проводилося 4 досліди на кожній тварині впродовж 4 днів. Активність лівої півкулі оцінювалася шляхом визначення коефіцієнта К, який ми назвали коефіцієнтом асиметрії, за формулою: К=Q/t, де Q – всього пересічених квадратів за час (t) 4 дослідів. Потім розраховували натуральний логарифмвеличини К, як це прийнято представляти коефіцієнти інтенсивності функціонування мозку (А. С. Батуєв, 1986).

Рухову функцію порушували після визначення індивідуального ступеня активності лівої півкулі головного мозку та вихідних показників моторної активності кінцівок, трьохразовим передавлюванням однієї і тієї ж ділянки сідничного нерва затискувачем (типу “москіт”) по середній лінії стегна.

Рухова функція вихідна досліджувалась до операції та після операції, впродовж 4-тижнів (щотижня) за (Hruska R. E., et al. (1970), Pocret S., Tavin R. M. (1985).

Методика дослідження рухової функції кінцівок до та після операції. При цьому використовувались інтегральні показники відновлення рухів кінцівки за умов вільних пробіжок тварин. Тварини рухались по закритій з усіх боків пластмасовій доріжці (довжина 120 см, ширина та висота просвіту – 10 см), на якій закріплювалась паперова стрічка такої ж самої довжини і ширини.

Ще до визначення вихідних показників тварин заздалегідь навчали робити пробіжки шляхом вироблення мотивації на їжу, яка подавалась в закритій камері в кінці доріжки. На початку доріжки знаходилася поролонова губка змочена чорнилом. Таким чином, тварина на початку доріжки змочувала чорнилом ступні кінцівок і далі на паперовій стрічці замикала сліди (відбитки лап). За цими слідами визначали: довжину повного кроку між слідами задніх кінцівок (L) ; мінімальну відстань між слідами передньої та задньої кінцівки (h) ; міжпальцеві проміжки (МП) – загальна сума поміж 1-2, 2-3, 3-4, 4-5, 2-4, 1. 5 пальцями. МП в більшій частині дослідів визначали за слідами, які одержували методом вертикального опускання тварини на горизонтальну опору. Цей метод дозволяє показати, що у тварин