Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

4%, 37, 2%, 25, 9% серед інших факторів, які можуть також вплинути на відновлення рухів кінцівки.

За допомогою дисперсійного аналізу встановлено, що аміназин дійсно є фактором, який частково змінював хід відновлення рухів кінцівки. В цьому випадку для аналізу використовувалась одна градація, яка складалась із величин строків відновлення L, h, МП тварин без введення аміназину. Друга градація складалась із величин строків відновлення тих же показників тварин, яким вводився аміназин. Статистичні показники по цьому аналізу такі: по змінам строків відновлення L: F = 12, 295, 2 = 0, 294, m2 = 0, 027, Fγ = 10, 87, P по F < 0, 01, P по Fγ < 0, 01, сила впливу = 29, 4%; по змінам строків відновлення h: F = 1, 66, 2 = 0, 023, m2 = 0, 037, Fγ = 0, 635, p по F i Fγ > 0, 05, сила впливу = 2, 3%; по змінам строків відновлення МП: F = 9, 746, 2 = 0, 214, m2 = 0, 025, Fγ = 8, 437, P по F i Fγ < 0, 01, сила впливу = 21, 4%.
Одержані дані показують вірогідний вплив аміназину на показники відновлення L i МП і слабкий вплив на h, який все таки змінювався в той же бік, що і L та МП. Ці зміни відбувались в бік їх зменшення у тварин з введенням аміназину. Так, у тварин без введення аміназину і з його введенням тривалість відновлення (у тижнях) відповідно становила: по L – 30, 29 і 1, 760, 16, P < 0, 002; по h – 2, 733 0, 33 i 2, 1510, 29, P = 0, 01 (по U-критерію) ; по МП – 3, 350, 16 і 2, 460, 24, P < 0, 001.
Сила впливу ступеня моторної активності лівої півкулі на відношення L, h, МП у тварин без введення і з введенням аміназину відповідно становила: по L – 75% i 35, 4%; по h – 63% і 37, 2%; по МП- 15% і 25, 9% серед інших можливих факторів впливу на відновлення рухів.
Таким чином, у тварин із введенням аміназину зменшувався ступінь активності лівої півкулі, знижувалась сила впливу (на L i h) цієї активності, а відновлення рухів кінцівки наступало раніше, ніж у тварин без введення аміназину.
Вплив функціональної асиметрії мозку на вегетативні функції. Особливості системи регуляції серцевого ритму у людей з різним характером і ступенем сенсо-моторної часової асиметрії мозку в стані спокою. Згідно визначеної асиметрії мозку 42 особи були розподілені на 3 групи. До першої групи віднесли 18 осіб з лівосторонньою асиметрією (ЛА), до другої – 8 осіб з правосторонньою асиметрією (ПА), до третьої – 16 осіб з відсутністю вірогідної асиметрії – амбідекстри або амбідекстрія (А).
З таблиці видно, що у осіб з ПА Мср, Мо і Х більші, а АМо і ІН менші, ніж у осіб з ЛА і А. Це свідчить про те, що у осіб з ПА більший тонус парасимпатичного відділу, а активність симпатичного відділу і гуморального каналу регуляції виражені менше, ніж у осіб з ЛА і А. Таким чином, у осіб з ЛА і А переважала активність симпатичного відділу і гуморального каналу.
Таким чином, у людей з ЛА і А системи вегетативної регуляції серця працюють з більш високою напругою, з перевагою ерготрофних, адренергічних механізмів, а у людей з ПА – з перевагою трофотрофних реакцій, які виникають при дії холінергічних механізмів.
При розподілі обстежуваних за ступенем наростання флуктуюючої асиметрії кореляційним методом було встановлено, що з зміною індивідуального ступеня асиметрії мозку (К) змінювались величини показників інтервалометрії серцевого ритму, тобто, індивідуально зменшується характер регуляції серцевого ритму вегетативною нервовою системою. При цьому встановлена нелінійна кореляція.
Коефіцієнт кореляції для показників Мо, Х, АМо, ІН відповідно становив: 0, 940, 02, 0, 930, 02, 0, 910, 03, 0, 850, 04 (р< 0. 001).
З метою визначення достовірності та сили впливу характеру асиметрії на показники стану системи регуляції функції серця був проведений дисперсійний аналіз. При цьому використовувались 2 градації – перша включала показники інтервалограми ЕКГ у людей з ПА або ЛА, а другу – показники у людей з відсутністю асиметрії (А).
Встановлено, що ПА істотно впливає на всі показники стану регуляції серцевого ритму. Цей вплив коливався від 16% до 50% на стан різних показників, від усіх інших можливих факторів, які впливають на зміни серцевого ритму. ЛА практично не впливає на регуляцію серцевого ритму.
Аналіз стану системи регуляції серцевого ритму після фізичного навантаження. Після фізичного навантаження у тих осіб, що і в стані спокою, відмічалась звичайна закономірна реакція: підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи і активності гуморального каналу регуляції. Але між особами з ПА, ЛА і А мала місце суттєва різниця. У осіб з ПА Мср, Мо і Х були більші, а АМо і ІН – менші, ніж у осіб з ЛА і А. При цьому достовірної різниці поміж особами з ЛА і А не було.
Таким чином, системи регуляції серцевого
Фото Капча