Роль сечової кислоти в реалізації лікувальних ефектів бальнеочинників курорту Трускавець (клініко-експериментальне дослідження)

Отже, нами показано існування як прямої, так і інверсної детермінації урикемією вмісту та активності імунокомпетентних клітин, холінергічно-адренергічної регуляції серця, інтракадіальної та центральної гемодинаміки, фізичної працездатності, що узгоджується із відомим положенням про протилежні ефекти кофеїну, спричинені активізацією тонусу ядер блукаючих нервів, з одного боку, та посиленням периферійних адренергічних впливів на серце та судини шляхом гальмування фосфодиестерази і/або блокади рецепторів аденозину – з іншого боку.

Для інтерпретації отриманих даних слід спиратися на хрестоматійний факт про здатність кофеїну впливати на серцево-судинну систему як опосередковано, через активацію ядер n. n. vagi (центральний ефект), так і безпосереднньо, через блокаду рецепторів аденозину і/або гальмування активності фосфодиестерази (периферійний ефект). Останній за своєю суттю є симпатоміметичним. Очевидно, характер і вираженість імунних та гемодинамічних змін визначається балансом центрального холіноміметичного і периферійного симпатоміметичного ефектів.

З огляду на структурну близькість молекул сечової кислоти і метилксантинів (кофеїну, теофіліну, теоброміну тощо), з одного боку, та можливість протилежних фізіологічних ефектів кофеїну, зокрема на серцево-судинну систему, залежно від переваження його центральної чи периферійної дії – з другого боку, констатовані в даному дослідженні уратортотипи і уратінверсні типи детермінації інтерпретуються нами наступним чином. У тих осіб, у котрих переважає центральна дія сечової кислоти, зміни рівня урикемії супроводжуються різноспрямованими змінами симпатичного тонусу (нервових адренергічних регуляторних впливів), натомість у осіб із переважно периферійним типом реакції на сечову кислоту зміни концентрації останньої спричиняють односпрямовані зміни адренергічних ефектів через підвищення пулу ц-АМФ шляхом гальмування фосфодиестерази і/або блокаду рецепторів аденозину.

Складається враження, що сечова кислота, як ендогенний структурно-функціональний аналог метилксантинів, в одних випадках чинить переважно центральні ефекти, тобто має місце “урат-інверс-тип” детермінації контрактильності: підвищення рівня урикемії супроводжується підвищенням тонусу холінергічних і/або симпатоінгібіторних та реципрокним зниженням тонусу адренергічних кардіорегуляторних нервових центрів, що проявляється негативним інотропним ефектом (бальнеореакція 1), і навпаки (бальнеореакція 2).

Натомість в інших випадках реалізуються переважно периферійні ефекти сечової кислоти, тобто зміни урикемії детермінують зміни контрактильності за «урат-орто-типом”: підвищення рівня сечової кислоти плазми спричиняє підвищення вмісту в міокардіоцитах ц-АМФ шляхом гальмування фосфодиестерази і/або блокаду рецепторів аденозину. У підсумку реєструється позитивний інотропний ефект (бальнеореакція 3). Не слід відкидати при цьому можливості підвищення симпатотонусу і реципрокного зниження тонусу вагуса. Зрозуміло, що зниження рівня урикемії за даних умов супроводжується протилежними ефектами (бальнеореакція 4).

З метою виокремлення ролі БАВН у ефектах бальнеотерапевтичного комплексу на параметри обміну уратів поставлено 2 експерименти на щурах.

На фоні відтвореного діуретичного ефекту БАВН наша увага була акцентована на динаміці параметрів обміну уратів. При цьому вже на 7-й добі курсу пиття констатовано підвищення рівня УЕ на 18%. На 14-й день гіперУЕ досягає 135%, а на 21-й – цілком нормалізується.

Наприкінці І тижня концентрація калію в сечі не змінюється, натрію – знижується, натомість кальцію і, особливо, магнію – підвищується. Літогенність, оцінена за Ca/Mg-коефіцієнтом, знижується в 2, 4 раза, а при врахуванні концентрації уратів і креатиніну – в 1, 8 р.

Зниження літогенності сечі в значній мірі пов’язано із тривалістю курсу. При цьому в процесі тривалого вживання БАВН приріст концентрації в сечі літогенних субстанцій (Са і уратів) відстає від такого – літолітичних субстанцій (Mg і креатиніну). Так, коефіцієнт кореляції між днем курсу та концентрацією в сечі Са складає 0, 32, уратів – 0, 47, натомість для Mg і креатиніну відповідні величини вищі: 0, 48 і 0, 69. До того ж, що триваліше вживання БАВН, то вищий добовий діурез, а це теж сприятливо стосовно зниження літогенності сечі.

Пиття БАВН спричиняє суттєве зниження концентрації в сечі Na в поєднанні із ще більшим підвищенням – Ca і, особливо, Mg за відсутності вірогідних змін концентрації K. Це свідчить за підвищення мінералокортикоїдної активності, характерної для загальної адаптаційної реакції активації, та суттєве зниження параметрів літогенності сечі.

Вияснення ролі уратів у виявлених ефектах БАВН можливе методом кореляційного аналізу. Констатовано, що УЕ помірно прямо пов’язана із екскрецією уратів, але не з їх концентрацією в сечі. Збільшення УУ із ростом УЕ зумовлено наростанням гломерулярної фільтрації, а отже і фільтраційного заряду уратів, але не ростом добового діурезу. УЕ слабо пов’язана із концентрацією в сечі електролітів, при цьому для Са і Mg зв’язок прямий, для Na – інверсний, а для К – цілком відсутній. Стосовно зв’язків УЕ із екскрецією електролітів ситуація аналогічна для Ca і Mg і зворотня для Na і К. Натомість зв’язки із сечовою концентрацією і екскрецією креатиніну суттєві.

Екскреція уратів прямо сильно пов’язана із екскрецією креатиніну і помірно – із екскрецією Mg, Са і К, але не Na. УУ значно інверсно детермінує як Ca/Mg-коефіцієнт, так і комплексний коефіцієнт Tiselius’a, а також помірно прямо – маркер мінералокортикоїдної активності – K/Na-коефіцієнт сечі.