Роль сечової кислоти в реалізації лікувальних ефектів бальнеочинників курорту Трускавець (клініко-експериментальне дослідження)

В другому експерименті підтверджено, що курсове вживання БАВН підвищує УЕ на 17%. Це супроводжується 2, 7-разовим збільшенням її ексреції з сечею. При цьому концентрація уратів в сечі не тільки не підвищується, а навіть проявляє тенденцію до зниження внаслідок 3, 1-разового зростання добового діурезу. Констатовано майже 3-разове підвищення мінералокортикоїдної активності, зумовленою у щурів, як відомо, кортикостероном, який водночас проявляє і глюкокортикоїдну активність. Саме остання зумовлює діуретичний ефект на тлі ретенції натрію.

В цьому ж експерименті нами відтворено і жовчегінну дію БАВН. Так, холерез зростає на 33%. Екскреція з жовчю холатів зростає на 48%, екскреція холестерину – на 27%.

Про розвиток ЗАРО свідчать зниження на 35% тиміко-адреналового індекса внаслідок протилежних тенденцій до змін маси тимуса і наднирників – членів класичної “тріади Selye”. Важливо, що ерозії слизової шлунка за даних умов не виникають, як і не розвивається лімфо- і еозинопенія. Більше того, маса селезінки вірогідно зростає на 31%.

Кореляційний аналіз показує, що розвиток гіперУЕ прямо детермінує діуретичний ефект на 69%, калійуретичний – на 64%. В значній мірі гіперУЕ визначає збільшення відносної маси печінки та зниження концентрації в сечі Na і K. Виявлена пряма кореляція УЕ із всмоктуванням води кишківником, холерезом, екскрецією з жовчю холестерину, але не холатів.

УЕ закономірно пов’язана також і з адаптогенними ефектами БАВН. Про це свідчить помірна пряма кореляція із відносною масою наднирників, їх мінералокортикоїдною активністю, масою селезінки, відносним вмістом в крові сегментоядерних нейтрофілів і абсолютним – паличкоядерних, з одного боку, та помірна інверсна кореляція із відносним вмістом лімфоцитів, еозинофілів, моноцитів, тимуса – з іншого боку.

ГіперУУ, як і гіперУЕ, спричинені вживанням БАВН, детермінує діуретичний ефект на 69%, холеретичний – на 25%. Разом з тим, виявлено помірну кореляцію УУ з масою печінки, холато-холестериновим коефіцієнтом жовчі, дебітом холатів і концентрацією в жовчі холестерину. Зниження концентрації в сечі Na асоціюється із підвищенням мінералокортикоїдної активності наднирників та збільшенням їх маси. Кореляція між УУ та масою тимуса інверсна, як і з відносним вмістом моноцитів, еозинофілів і лімфоцитів, натомість пряма із масою селезінки, вмістом сегментоядерних і паличкоядерних нейтрофілів.

Отже, виникаючі під впливом БАВН гіперурикемія і гіперурикозурія закономірно пов’язані із низкою проявів діуретичного, салуретичного, холеретичного і адаптогенного ефектів цього бальнеочинника.

 

 

В дисертації вирішено важливу задачу – вивчено вплив бальнеочинників курорту Трускавець на обмін сечової кислоти і вияснено роль динаміки дизурикозу у змінах в результаті бальнеотерапії стану регуляторних і функціональних систем організму. Висунуто і обгрунтовано концепцію про посередницьку роль урикемії в механізмах курсових бальнеоефектів.

1. Показано, що для пацієнтів курорту Трускавець характерна наявність різних варіантів порушень обміну сечової кислоти (дизурикозу). Виявлено закономірні зв'язки між вираженістю дизурикозу і дизурикемії, з одного боку, та основних клінічних синдромів – астено-вегетативного, больового і диспепсичного – з іншого боку.

2. Констатовано, що під впливом стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець (БТК) вираженість дизурикозу, як правило, зменшується чи сходить нанівець. Продемонстровано, що нормалізація відхилень параметрів обміну сечової кислоти асоціюється із клінічною ефективністю бальнеотерапії. В експериментах на щурах показано, що основні ефекти СБТК – діуретичний, салуретичний, холеретичний, імунотропний і адаптогенний – відтворюються його головною компонентою – біоактивною водою Нафтуся. Перелічені ефекти супроводжуються транзиторною гіперурикемією і гіперурикозурією. Виявлено суттєві зв'язки між параметрами обміну сечової кислоти та проявами бальнеоактивності води Нафтуся. З іншого боку, за даними клінічних спостережень, вилучення із СБТК аплікацій озокериту суттєво не відбивається на урикозотропних ефектах бальнеотерапії.

3. Виявлено 4 варіанти ефектів на рівень урикемії та вегетативний гомеостаз, 3 з яких мають нормалізуючий характер: нормалізація як гіперурикемії, так і гіпоурикемії в поєднанні із нормалізацією ваготонії; переміщення рівня урикемії та індексу напруження з верхньої межі норми на нижню; переміщення рівня урикемії з нижньої межі норми на верхню в поєднанні із трансформацією ейтонії у ваготонію.

4. Виявлено прямий і інверсний типи детермінації змінами урикемії змін кальційемії, зумовлені констелляцією кореляційних зв’язків між параметрами електролітного обміну, а також їх початковими величинами.

5. Курс бальнеотерапії чинить відчутні різноспрямовані ефекти на параметри інтракардіальної і центральної гемодинаміки та рівень урикемії, скеровані, як правило, в напрямку нормалізації. При цьому виявлено два альтернативних типи взаємозв'язків між спричиненими бальнеотерапією змінами вмісту в крові уратів та гемодинаміки. Показано, що ефекти бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на рівень урикемії та фізичної працездатності в цілому фізіологічно сприятливі і мають нормалізуючий характер. Виявлено два альтернативні типи взаємозв'язків між змінами обидвох показників в процесі бальнеотерапії.

6. Виявлено орто- і інверс-тип детермінації змінами рівня урикемії змін коефіцієнта атерогенності. Приналежність до певного типу зумовлена характером і/або силою кореляційних зв’язків між параметрами урикемії, ліпідного спектру плазми та масою тіла.

7. Виділено три типи чутливості Na, K-АТФази тіней еритроцитів до рівня урикемії: високо-, помірно- і низькоурикчутливі. Приналежність до певного типу, як правило, не змінюється під впливом бальнеотерапії і детермінується певним діапазоном значень катіонно-ліпідного індексу плазми.

8. Шляхом співставлення рівня урикемії і активності супероксиддисмутази виявлено три типи детермінації. При