Розрахунково-графічна робота з дисципліни «Статистика» №РГР000012

4) продукція – прямий результат діяльності підприємств. Побічний результат - відходи та покидьки – не є продукцією. Так, стружки та обрізки деревини, які є на меблевій фабриці і реалізовані підприємству, що виготовляє з них будівельні матеріали. на будуть продукцією, а на одержану суму слід зменшити вартість сировини меблевого підприємства.

Разом з тим побічні продукти, передбачені планом виробництва підприємства і які мають самостійне значення (макуха при виробництві рослинного масла. патока, одержана при виробництві цукру та ін.), вважаються продукцією. Продукція може мати форму або продукту, або виробничої послуги (робіт виробничого характеру). Продуктом є такий результат виробничої діяльності підприємства, який має речовий, предметний характер. Роботи промислового характеру є результатом виробничої діяльності підприємства, який не носить форми продукту, і виражається або у відновленні втраченої споживчої вартості (наприклад, продукція авторемонтного підприємства), або в збільшенні раніше створеної вартості (наприклад, хромування або фарбування виробів на спеціалізованих підприємствах). У момент обліку на підприємствах продукція може мати різну ступінь готовності. Готовий виріб – це продукт, що на певному підприємстві пройшов всі стадії обробки, дістав документальне підтвердження про свою готовність і може бути відвантажений за межі підприємства. На практиці готовність виробу визначається моментом передачі його на склад готової продукції та оформленням відповідних документів. Підтвердженням готовності виробу є передача його замовнику. У всіх випадках готовність продукції визначають на основі даних документованого обліку. Напівфабрикат – це продукт, який закінчили обробляти в межах будь-якого основного цеху підприємства крім того, що випускає готову продукцію. Разом з тим готові вироби одного підприємства можуть бути використані як напівфабрикати на іншому, якщо вони будуть оброблятись. Незавершене виробництво – сировина та матеріали, що почали оброблятись, але виробництво готової продукції чи напівфабрикатів з них ще не закінчилось, або вже закінчилось, але вироби ще на прийняті ВТК. Такий розподіл результатів діяльності підприємства на три стадії по мірі готовності продукту потрібний для визначення показників, що характеризують обсяг промислової продукції. Основним методом обліку продукції є її облік в натуральному вираженні. При цьому обсяг продукції характеризують у фізичних одиницях міри (тонах, метрах); вона виступає як певна кількість конкретної споживчої вартості. Облік продукції в натуральному виразі потрібний для управління пропорційним розвитком окремих галузей народного господарства. На основі даних такого обліку складають баланси основних видів промислової продукції. Результати обліку продукції в натуральному вираженні використовують для розрахунку всіх показників обсягу продукції та виробництва. Виходячи з контрольних цифр, державних замовлень, а також замовлень споживачів та органів матеріально-технічного забезпечення на продукцію (роботи, послуги), підприємства самостійно розробляють та затверджують плани обсягу виробництва і випуску продукції в натуральному і вартісному вираженні. Первинний облік підприємства враховує випуск усіх без винятку виробів та виробничих послуг, причому кожен з них враховується за всіма параметрами – розміром, сортом, артикулом тощо. Обліку підлягають всі готові вироби і напівфабрикати. Такий облік необхідний для контролю за використанням матеріальних та трудових ресурсів при виробництві продукції. Однак номенклатура промислової продукції дуже широка та різноманітна й згідно з прейскурантом оптових цін перевищує 10 млн. найменувань. В статистичній звітності підприємства відображають дані за звітною номенклатурою, яка включає приблизно 10 тис. найменувань. По міністерствах та відомствах випуск промислової продукції враховують за номенклатурою, яка нараховує приблизно 4000 позицій. У державних планах позицій ще менше. Але майже всі підприємства випускають багато різних видів однієї і тієї ж самої продукції, які мають однакову споживчу вартість. Тоді обсяг виробництва у статистичних звітах показують в умовно-натуральних одиницях виміру. Основним показником в вартісному виразі сьогодні є обсяг продукції, робіт чи послуг в оптових цінах підприємства без ПДВ і акцизного збору, в порівняних цінах і в діючих цінах поточного року. Обсяг продукції визначають без вартості внутрізаводського обороту. Внутрізаводським оборотом вважається вартість тієї частини виробленої готової продукції, яка використовується на власні виробничо-промислові потреби. В останні роки статистика відмовилась від терміну валовий та товарний випуск в натуральному виразі. Під валовим випуском розуміють як продукцію, відпущену на сторону, так і продукцію, витрачену на промислово-виробничі потреби підприємства. В товарний випуск продукції включають лише продукцію, призначену для відпуску на сторону.

Основні елементи обсягу продукції:

1. готові вироби виготовлені за звітний період і призначені для реалізації за межі підприємства, своє капітальне будівництво і будівництво непромисловим господарствам свого підприємства;

2. напівфабрикати власного виробництва відпущені на сторону або своєму капітальному будівництву і непромисловим організаціям свого підприємства;

3. вартість робіт і послуг промислового характеру виконані на замовлення інших організацій або непромислових організацій свого підприємства;

4. вартість робіт з освоєння та впровадження нової техніки, виконаних за рахунок прибутку (включають в обсяг продукції в порівняних цінах).

Не включають в обсяг продукції:

1. вартість виробів, напівфабрикатів і робіт промислового характеру, які не відповідають державним стандартам і ТУ;

2. вартість перепродажу куплених матеріалів, напівфабрикатів виробів які відпущені на сторону без обробки на даному підприємстві;

3. вартість відходів виробництва;

4. продукція, отримана за бартером.

До недавнього часу статистика використовувала терміни чиста продукція та вартість обробки. Під чистою продукцією розуміли частину виробленої в промисловості продукції,