Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

 

1.Тарле Е. История Италии в средние века. – К., 1985

2.Словарь средневековой культуры. Отв. ред. А. Я. Гуревич. М.: РОССПЭН, 2003

3.Истоки средневекового рыцарства / Под ред. Ф. Кардини. – М., 2001

4.Цивилизация средневекового запада… / Ж. Ле Гофф Екатеринбург, 2005

5.Средневековая Европа глазами современников и историков. Под ред. А. Л. Ястребицкой. М., 1995. – Ч.1.

6.История средних веков /  Под общей редакцией С. Д. Сказкина. В 2-тт.–М., 1977. – Т.1

7.Історія середніх віків. / Под ред. С.П. Карпова. М., 1997.

8.Історія середніх віків. / Под ред. Е.А. Косминского і С.Д. Сказкіна. М., 1952. Т.1

9.Історія Німеччини. М., 1972. Т.1.

 

Франція у другій половині ІХ-XI ст.

1.Утворення Західно-Франкського королівства. 

2.Період міжусобиць (888-936 рр.). 

3.Останні Каролінги. 

4.Становище перших Капетінгів. 

5.Боротьба французьких міст з сеньйорами. 

Самостійна робота

1.Хронологічна таблиця «Період міжусобиць»

2.Позначити на карті територію Франції за часи правління різних династій

3.Виконати лабораторну роботу

Методичні рекомендації

843 р. — у складі Західно-Франкського королівства.

987 р. — одержала трон Капетіанська династія у Західно-Франкського королівства, яко стало Францією.

XI ст. — настав час відродження і процвітання наук, незважаючи на триваючі війни з Англією. У цей же час країна втягнута в Хрестові походи — священну війну, яку веде Церква з нехристиянськими народами Сходу.

Назва «Франція» згадується з ХІ ст. Вона походить від латинського Regnum Francorum — «Королівство Франків». Французькі королі ІХ-XIV ст.ст. часто отримували прізвиська, які характеризували їх правління або особу. Наприклад: Людовик Благочестивий, Карл II Лисий, Роберт II Побожний, Людовик VI Товстий, Людовик VII Молодий, Людовик IX Святий, Філіп III Відважний, Філіп IV Красивий, Жан II Добрий.

1226 — 1270 р. — централізація держави за Людовика IX.

1302 р. — перший французький парламент — Генеральні штати.

Початок XV ст. — кінець Капетіанської династії.

1337 — 1453 р. — «Столітня війна» з Англією. Національний дух військ значно підняла 17-річна дівчина, Жанна д'Арк, яка в 1429 році об'єднала французькі війська для захисту Орлеана. Її було схоплено, передано в руки англійців та засуджено. Загинула вона на багатті у місті Гавр за єресь.

1453 — «Столітня війна» з Англією завершилася перемогою Франції, Англійці були вигнані з усіх французьких земель (за винятком Кале). Релігійні і політичні переслідування, кульмінацією яких стали Релігійні війни (1562-98 рр.), продовжували краяти Францію протягом всього XVI ст.

 

ЛІТЕРАТУРА

10.Истоки средневекового рыцарства / Под ред. Ф. Кардини. – М., 2001

11.Цивилизация средневекового запада… / Ж. Ле Гофф Екатеринбург, 2005

12.Средневековая Европа глазами современников и историков. Под ред. А. Л. Ястребицкой. М., 1995. – Ч.1.

13.История средних веков /  Под общей редакцией С. Д. Сказкина. В 2-тт.–М., 1977. – Т.1

Італія в V-XI ст.

1.Міське життя. 

2.Початок комунальних рухів. 

3.Південна Італія. 

4.Центральна Італія. 

5.Північна Італія. 

6.Венеція та Генуя. 

7.Савойя. 

Самостійна робота

1.Розробити порівняльну таблицю «Розробленість Італії»

2.Позначити на карті всі італійські держави

3.Виконати лабораторну роботу

Методичні рекомендації

На початку століття Італія вже була роздроблена. Північ півострова належав Священній Римській імперії, середню частину займалася Папська область, у південній було кілька незалежних князівств, ще частина належала Візантії, Сицилією володіли сарацини. До кінця століття південь Італії та Сицилія вже були в руках у норманів. Нормами прибули в Італію 1017 року на паломництво, потім згуртувалися у ватагу найманців, що захищала прочан та надавала свої послуги місцевим князям, які вели між собою постійні війни. 1030 року Райнульф Дренгот отримав у володіння колишню візантійську фортецю Аверсу і став першим графом Аверським. Стосунки між норманами та Святим престолом були суперечливими. 1053 року папа Лев IX у союзі з лангобардами та візантійцями пішов на них війною, але зазнав поразки в битві при Чивітате і потрапив до у полон, після чого настало примирення. 1057 року Роберт Гвіскар став графом Апулії і продовжив відвоювання у Візантії Калабрії. 1071 року нормани захопили останнє володіння Візантії на півострові місто Барі. Небіж Роберта Гвіскара Рожер Отвіль вторгся на Сицилію, яка перебувала в руках сарацинів і 1072 року взяв Палермо, а згодом підкорив собі весь острів. У боротьбі за інвеституру нормани загалом підтримували папу Григорія VII, хоча він відлучив від церкви Роберта Гвіскара за напади на папські володіння, але потім скасував відлучення. Підкоривши собі південь Італії, нормани напали на візантійські володіння на Балканах, а пізніше брали активну участь в хрестовому поході.

На півночі півострова Італійське королівство входило до Священної Римської імперії. Під час боротьби за інвеституру його населення розділилося на тих, хто підтримував папу, й тих, хто підтримував імператора. Серед прибічників папи чільне місце належало герцогині Тоскани Матильді. Дедалі важливіше місце в