Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

2.Адміністративна і соціальна організація завойованих земель. 

3.Внутрішні війни другої половини ІХ ст. Астурія. Кастилія. Барселона. Наварра. Португалія. 

4.Нові успіхи і невдачі Реконкісти. 

5.Родріго Діас де Бівар (Сід Кампеадор). 

Німеччина та Італія у ІХ – на початку XІ ст.

1.Початки Східно-Франкського королівства. 

2.Пост-Верден і доля спадщини Лотаря. 

3.Внутрішній устрій німецьких земель в ІХ ст. 

4.Становище італійських земель у ІХ – першій половині Х ст. 

5.Початок періоду “Drang nach Osten”. 

6.Імперія за Оттона ІІІ (983-1002). 

 

Суспільство Західної Європи до кінця Х – початку ХІ ст.

1.Феодальні порядки та ідеологія. 

2.Сільське населення. 

3.Міське населення. 

4.Сім’я і шлюб. 

5.Одяг і предмети побуту. 

Франція у другій половині ІХ-XI ст. 

1.Перші кроки Західно-Франкського королівства. 

2.Норманська загроза у Франції. 

3.Суспільно-політичні зміни. 

4.Становище перших Капетінгів. 

5.Влада короля в домені та за його межами. 

6.Держава і церква. 

7.Боротьба французьких міст з сеньйорами.

Італія в XI ст.

1.Натуральне господарство. 

2.Міське життя. 

3.Початки комунальних рухів. 

4.Південна Італія. Центральна Італія. Північна Італія. 

5.Венеція та Генуя. Савойя. 

Німеччина в XI ст. – на початку ХІІ ст.

1.Боротьба з папством за інвеституру. 

2.Внутрішня політика перших королів Франконської династії. 

3.“Великий голод” 1032-1035 рр. та Клюнійський рух. 

4.Правління Генріха ІІІ (1039-1056). 

5.Внутрішньополітичне становище імперії у другій половині ХІ ст. 

6.Генріх IV (1056- 1106). 

7.Боротьба за інвеституру у першій чверті ХІ ст. 

8.Вормський конкордат (1122 р.) та його значення. 

Церква у V-XI ст.

1.Становлення християнської церкви: боротьба ортодоксів з аріанами. 

2.Церковне письменництво і розвиток теології. 

3.Ранньосередньовічне мистецтво. 

4.Освіта

 

ЧАСТИНА ДРУГА: ЗАХІДНА ЄВРОПА У ХІІ-ХV СТ.

Хрестові походи.

1.Клермонський собор 1095 р. і хрестовий похід бідноти. 

2.Перший хрестовий похід (1096-1099). 

3.Духовно-лицарські ордени. 

4.Другий хрестовий похід (1147-1148). 

5.Восьмий хрестовий похід (1269-1270). 

6.Наслідки хрестових походів. 

Самостійна робота

1.Підготувати хроноголічну таблицю «Хрестові походи»

2.Підготувати тезовий план «Клермонський собор»

3.Виконати лабораторну роботу

Методичні рекомендації

Поштовхом до хрестових походів стало завоювання сельджуками у 1055 р. Багдада і розгром візантійських військ при Манцикерті у 1071 р. Сельджуки оволоділи Малою Азією, Сирією, Палестиною, взяли Єрусалим. Християнські паломники відтепер втратили можливість вільно відвідувати Гроб Господній. З півночі до Константинополя підступали печеніги, яких тіснили руські дружинники князя Ярослава і половці. У цій ситуації візантійський імператор Алексій І Комнін звернувся за допомогою до римського папи. Таким чином, ідея втручання Європи у справи Арабського Сходу, нападу на мусульман-іновірців уже вирували в повітрі, бентежачи уми релігійних фанатиків і любителів легкої наживи. Чекали тільки офіційного заклику.

Заклик пролунав на Клермонському церковному соборі у 1095 p., коли на міській площі при великому зібранні народу папа Уран II урочисто закликав усіх імператорів, королів, герцогів і простих мирян узятися до зброї і відвоювати Гроб Господній від „невірних". Ватикан відав, як підігріти релігійний екстаз правовірних християн. Усім учасникам походу було даровано звільнення від сплати боргів і податків. Церква брала на себе охорону їх майна, яке лишалося вдома. До того ж усі вони отримували відпущення всіх гріхів.

Приводом до II хрестового походу стало те, що мусульманський світ отямився від втрат, які було завдано І хрестовим походом і став об'єднувати свої сили для надання відсічі загарбникам. Уже у 1144 р. емір Мосула відвоював у хрестоносців Едессу і підійшов до Антіохії. Ідея нового походу потребувала могутнього авторитету, непохитного по силі й оригінальності мислення. Ним став Бернар Клервоський. Його вчення колосально впливало на менталітет середньовічної людини. Він був переконаний у необхідності хрестових походів і жорстокого викорінення єресі. Водночас він був натхненний містик, впевнений, що душа здатна осягнути Божественну мудрість і навіть через екстаз з'єднатися з нею. Він зміг переконати французького короля Людовика VII і германського імператора Конрада III на чолі своїх професійних армій вирушити у II хрестовий похід. Але німці були розбиті в Малій Азії сельджуками, а французький король спробував узяти облогою Дамаск, але зазнав невдачі і з рештками армії провернувся додому.

У 1171 р. талановитий воєначальник Салах-ад-Дин об'єднав під своєю владою Єгипет і почав війну з Латинською імперією. У1187 р. єгипетські війська взяли в облогу Єрусалим, що стало приводом для закликів до III хрестового походу.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1.Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. – М., 1983.

2.Господстующий класс феодальной Европы. – М., 1989.

3.Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ – ХV ст.). – М., 1984.

4.Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. – М., 1972.

5.Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. – М., 1984.

6.История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – Т. І-ІІ. – М., 1985, 1986.

7.Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. – М., 1988.

8.Проблемы