Безземельний (1199—1216) був володарем без більшого таланту й енергії, вів безуспішну боротьбу за французькі землі свого роду і, не маючи. нізвідки допомоги, упокорився перед папою Інокентієм Ш і признав себе його васалом у 1213 р. Але папа не міг йому дати допомоги, і в бою під Бувеном 1214 р. французи погромили його військо.
Поиск
Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.
Предмет:
Тип работы:
Методичні вказівки
К-во страниц:
64
Язык:
Українська
Невдачі короля викликали - проти нього повстання англійських панів. Він не мав симпатій в Англії, бо держався гордо, і все зазначував свої монархічні права, а при тім більше дбав про свої спадщинні землі у Франції, ніж про англійську державу. Найвизначніші світські й духовні вельможі зажадали, щоб він привернув давні, «саксонські», права й вольності. Король спочатку не хотів йти на ніякі уступки, але коли лондонське міщанство пристало до ворохобників, він мусив здатися. Дня 15 червня 1215 р. недалеко Віндзора він підписав Велику хартію вольностей, що стала основою англійської конституції
Найважніші постанови цього акту були такі: 1) Англійська церква заховує всі давні права й вольності, а передусім свобідний вибір єпископів. 2) Всякі податки король буде накладати за згодою ради королівства, до якої належатимуть єпископи, графи, барони і безпосередні королівські васали, тільки у трьох випадках король може сам наложити данину:
для викупу себе з неволі; коли вводять первородного сина у лицарський стан; коли віддає заміж найстаршу доньку, 3) Місто Лондон і всі менші міста та містечка заховують свої давні права. 4) Васали мають виконувати зі своїх земель тільки таку службу, яка їм була назначена; не вільно примушувати лицаря до грошових оплат, коли він хоче службу виконувати особисто. 5) Вільної людини не можна в'язнити аж якимсь способом карати без судового присуду. 6) Накладати кару можна тільки на основі присяги свідків; не вільно забирати в"; засудженого майно, потрібне до його утримання. 7) Не вільно забирати ліс на будову замків без згоди власника; не вільно брати j у свобідної людини коней і вози без її дозволу. 8) Усі права має берегти колегія, складена з 25 баронів (вельмож); коли король або котрий з урядовців порушить закон, барони мають короля,; про це повідомити; коли ж король не направить кривди впродовж 40 днів, барони разом з усім населенням можуть його примушувати і зневолювати всякими можливими способами, займаючи королівські землі, замки й-маєтності, аж поки король неї приверне справедливості Але особи короля, королеви і королівських дітей лишаються незаймані.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
20.Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. – М., 1983.
21.Господстующий класс феодальной Европы. – М., 1989.
22.Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ – ХV ст.). – М., 1984.
23.Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. – М., 1972.
24.Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. – М., 1984.
25.История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – Т. І-ІІ. – М., 1985, 1986.
26.Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. – М., 1988.
27.Проблемы развития феодальной собственности на землю. – М., 1979.
28.Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.
29.Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ – ХV вв. – М., 1985.
30.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 1.
31.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 2.
32.Влась и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992.
33.Европейское дворянство ХVІ – ХVІІ вв.: границы сословия. – М., 1997.
34.Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. – М., 1994. – Ч. ІV – V.
35.История средних веков. Европа. – Минск, 2000.
36.Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. – М., 2000.
37.Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ – ХVІІ вв.). – Ленинград, 1990.
38.Мировая культура. Средневековье. – М.: Алтейа, 1996.
Контамин Ф. Война в серние века. – СП (б): Ювента, 2001
Столітня війна
1.Передумови та приготування до війни.
2.Початок війни. Битва при Кресі.
3.Бойові дії 1346-1355 рр.
4.Лондонський мир (1359 р.) та перемир’я в Бретаньї (1360 р.).
5.Другий період Столітньої війни (1369-1396).
6.Третій період Столітньої війни (1415-1420).
7.“Чудо Жанни д’Арк”.
8.Кінцевий період Столітньої війни (1428-1453).
Самостійна робота
1.Підготувати хронологічну таблицю «Столітня війна»
2.Позначити на карті основні битви війни
3.Виконати лабораторну роботу
Методичні рекомендації
Столітня війна (1337—1453) — тривалий військово-політичний конфлікт між Англією і Францією, причиною якого стало прагнення Англії повернути ті території на континенті, що раніше належали англійським королям. Крім того англійські королі були зв'язані сімейними узами з французькою династією Капетингів, унаслідок чого пред'являли претензії на французький престол. У свою чергу Франція прагнула витіснити англійців з Аквітанії (яка була закріплена за ними Паризьким договором 1259 року). Незважаючи на початкові успіхи, Англія зазнала поразки у війні, в результаті на континенті у неї збереглося всього одне володіння