Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

Християнство з’явилося ще в римську добу, проте світовою релігією воно стало вже в середні віки, коли оформилася і зміцніла його організація — церква. На світанку середньовіччя вже існувала церковна ієрархія — поділ духовенства на ранги. На території Західної Римської імперії главою церкви був Папа, а на території Східної — патріарх. Обидві посади були виборними. Інші посади поділялися на вищий і нижчий ранги. До вищого рангу належали кардинали, єпископи та інші князі, які одержували духовну владу від Папи. Нижчий ранг — ті, кому духовну владу надавав єпископ. Церква за допомогою держави швидко збагатилася й стала дуже впливовою в суспільстві. Духовенство вдосконалювало християнське вчення, встановлювало, як треба здійснювати богослужіння тощо.

Християнізація — навернення Римської імперії в християнство. Цей процес розпочали в ІV ст. імператори Костянтин І і Феодосій І. Поступово християнами ставали варварські племена на території імперії. У V ст. прийняв хрещення король франків Хлодвиг, а потім християнами стали вестготи, племена Піренейського півострова, лангобарди, окремі племена англів і саксів, народи Північної Європи, полабські слов’яни, пруси, литовці.

Нерідко новохрещені знову поверталися до язичництва. Їх хрестили вдруге, а то й утретє. Але насилля породжувало протидію. Посприяла наверненню європейського населення до християнської віри зустріч 1000-го року, коли всі очікували кінця світу та другого пришестя Христа.

Скориставшись відсутністю в Італії сильної державної влади у V–VІ ст. посилилося папство: папи стали не лише духовними, але й світськими володарями Римської єпархії. Дуже багато для посилення папства зробив Григорій І Великий. Він зміг умовити лангобардів не нападати на Рим, чим здобув собі на Заході великий авторитет. Папська могутність особливо зросла за Каролінгів: надання імператорського титулу Карлу Великому довело християнському світові, що влада монарха стає законною лише після папського благословення. У 756 р. в Італії утворилася Папська держава, яка проіснувала до 1870 р.

У 1054 р. християнська церква розкололася на дві частини. Цей розкол називається схизмою. До розколу призвело протистояння між Папою Римським та Константинопольським патріархом щодо впливу на віруючих та розподілу доходів, панування над християнською церквою.

Західне християнство з центром у Ватикані вважало, що Дух Святий походить від Бога-Отця і Бога-Сина, мало певні особливості у церковній обрядовості. Главою церкви був Папа Римський, який обирався кардиналами довічно. Східне християнство з центром у Константинополі вважало, що Дух Святий походить від Бога-Отця, мало певні особливості в церковній обрядовості. Управління церквою зосереджувалося в руках чотирьох патріархів: Вселенського Константинопольського (Візантія, Туреччина), Олександрійського (Єгипет), Антіохійського (Сирія) та Єрусалимського (Палестина). Західну церкву відтоді стали називати католицькою, а східну — православною.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1.Большаков, В. Особливості культури в її історичному розвитку Культурологія. Навчальний посібник// В. Большаков, Л. Новицька; Під редакцією доц.Н. Н.... Фоміної, доц. Н.О. Свічникови. - СПб: СПбГУ ІТМО, - 2008. - 483 с.

2.Грібунін, В.В. Культурологія/В.В. Грібунін І.В. Кривцова, Н.Г. Кулініч, та ін - Хабаровськ: Видавництво тогу, 2008. - 164 с.

3.Ільїна Е.А. Культурологія/Є.А. Ільїна, М.Є. Буров. - М.: МІЕМП, 2009. - 104 с.

4.Карсавін, Л.П. Культура середніх віків/Л.П. Карсавін. - М.: Книжкова знахідка, 2003. - 343 с.

5.Коростельов, Ю.А. Культурологія/Ю.А. Коростельов. - Хабаровськ: Пріамагробізнес, 2003. - 180 с.

6.Корякіна, Є.П. Культура середньовічної західної Європи: особливості, цінності, ідеали [Електронний ресурс]/Є.П. Корякіна. - Режим доступу: # "justify">. Радугин А.А. Культурологія/А.А. Радугин. - М.: Центр, 2001. - 304 с.

 

ЧАСТИНА ПЕРША: ЗАХІДНА ЄВРОПА У V-XI СТ.

Розпад Римської імперії. Початок нової епохи в історії.

1.Правління "солдатських імператорів" та його наслідки. 

2.Політичні та соціально-економічні зміни в імперії в ІІІ-ІV ст. 

3.Поділ Римської імперії. 

4.Падіння Західної Римської імперії. 

Стародавні германці.

1.Суспільний лад та органи влади германців за даними Юлія Цезаря. 

2.Прорив варварами римського лімесу. 

3.Початки вторгнень германців на Аппенінський півострів. 

4.Нашестя гуннів. 

“Варварські” королівства на території колишньої Римської імперії.

1.Королівство свевів (411-585). 

2.Вестготське королівство (418-720).

3.Вандало-аланське королівство (429-534). 

4.Королівство бургундів (411-532). 

5.Королівство тюрингів (426-515). 

6.Баварське герцогство (554-788). 

7.Королівство остготів (493-555). 

8.Королівство лангобардів (568-774). Причини падіння германських держав. 

Франкська держава Меровінгів.

1.Перші Меровінги. 

2.Зовнішня та внутрішня політика Хлодвіга І. 

3.“Салічна правда”. 

4.Період “довговолосих королів” (511 - 614 рр.). 

5.Доба “лінивих королів” (639–751 рр.). 

6.Посилення Піпінідів. 

Франкська держава Каролінгів.

1.Коронування й перші кроки Піпіна І Короткого. 

2.Правління Карла Великого. 

3.Королівські помістя та система управління ними. 

4.Аграрний переворот VIII ст. 

5.Законодавство Карла 

6.Великого. Економічні відносини в Імперії. 

7.Причини розпаду Імперії.

Північна Європа у V-XІ ст.

1.Суспільство Скандинавії в І тисячолітті н. е. 

2.Вікінги. 

3.Норвегія. 

4.Данія. 

5.Швеція. 

Англія та Шотландія (V-XI ст.) 

1.Англи, сакси і юти у V – сер. VI ст. 

2.Держава і право англосаксів. 

3.Правління Альфреда Великого (871-899). 

4.Продовження боротьби з норманнами у Х ст..

5.Нормандське завоювання Англії (1066 р.). 

6.„Книга страшного суду” (1086 р.). 

Іспанія у VIII-XI ст.