Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

Предмет: 
Тип работы: 
Методичні вказівки
К-во страниц: 
64
Язык: 
Українська
Оценка: 

політиці стали відігравати окремі міста, особливо приморські: Венеція, Піза, Генуя. Вони мали свій флот, власні війська, вели війни як із сарацинами, так і між собою. Венеція захопила контроль над Адріатикою, окупувала частину узбережжя Хорватії, допомагала своїм флотом Візантії у війні проти норманів, за що отримала значні торгові привілеї. У 1080-х Піза, а в 1090-х Генуя запровадили в себе інститут виборних правителів, консулів, тобто стали містами-республіками. Змагаючись за прихильність міст імператор та папа надавали містам дедалі більше прав. Морські республіки забезпечили кораблі для транспорту хрестоносців та постачання їхнього війська, отримуючи торгівельні привілеї в захоплених землях.

ЛІТЕРАТУРА
14.Тарле Е. История Италии в средние века. – К., 1985
15.Словарь средневековой культуры. Отв. ред. А. Я. Гуревич. М.: РОССПЭН, 2003
16.Истоки средневекового рыцарства / Под ред. Ф. Кардини. – М., 2001
17.Цивилизация средневекового запада… / Ж. Ле Гофф Екатеринбург, 2005
18.Средневековая Европа глазами современников и историков. Под ред. А. Л. Ястребицкой. М., 1995. – Ч.1.
19.История средних веков /  Под общей редакцией С. Д. Сказкина. В 2-тт.–М., 1977. – Т.1
Німеччина в XI ст. – на початку ХІІ ст.
1.Внутрішня політика перших королів Франконської династії. 
2.“Великий голод” 1032-1035 рр. та Клюнійський рух. 
3.Правління Генріха ІІІ (1039-1056). Продовження “італійської політики”. Боротьба за інвеституру у першій чверті ХІ ст. 
4.Вормський конкордат (1122 р.) та його значення. 
Самостійна робота
1.Хронологічна таблиця «Правління Генріха ІІІ»
2.Розкрити особливості боротьби за інвеституру
3.Виконати лабораторну роботу
Методичні рекомендації
Як самостійна держава Німеччина виникла в результаті розпаду Франкського держави. За східною частиною імперії, до якої увійшли Швабра, Баварія, Франканія, Саксонія, а потім і Лотарингія, закріпилося назви Тевтонського держави. 
На відміну від Франції та Англії, де виникли централізовані держави, Німеччина в період всієї феодальної епохи залишалося роздробленою. Політична роздробленість Німеччини, яка зберігалася до 1871 р., була наслідком економічного, соціального та політичного розвитку окремих її частин. 
До початку X ст. процес феодалізації в Німеччині зробив помітні успіхи. Основними суспільними класами в цей час стали великі землевласники-феодали і феодально-залежне і кріпосне селянство. Повсюдно поширювалася феодальна вотчина. 
Разом з тим процес феодалізації в Німеччині протікав уповільненими темпами, так як розкладання первіснообщинного ладу проходило тут без істотного впливу на нього римських соціально-економічних порядків. Продовжував зберігатися значний шар вільних общинників, не втягнутих у феодальні відносини. 
Незавершеність процесу феодалізації в Німеччині знайшла своє вираження і в її політичній організації: великі магнати, особливо церковні, не мали ще апаратом позаекономічного примусу. Посада графа і вся система місцевого управління ще не феодалізіровалісь, в багатьох областях зберігалася стара, в основі своїй племінна судова і військова організація. Не склалася ще остаточно і феодальна ієрархія. 
Протягом десятого століття в Німеччині в основних рисах завершується процес феодалізації суспільства, втягування у феодальну залежність переважної більшості раніше вільних общинників. Важлива роль у цьому процесі належала ранньофеодальній державі, вся внутрішня і зовнішня політика якого енергійно сприяла торжеству феодалізму. 
У Х-ХІІ століттях державний лад Німеччини характеризувався низкою рис, що відрізняли його від державного ладу інших держав середньовічної Європи: 
• Виборність королів, а потім імператорів; 
• Владу місцевих феодалів була абсолютна, як у самостійного государя. 
Становлення феодальних відносин в Німеччині відбулося пізніше, ніж у Франції та Англії, а саме - в XI ст.; Протягом двох наступних століть (XII і XIII) новий тип відносин досяг своєї зрілості. 
До XI ст. в Німеччині отримала розвиток вотчина у формі грундгершафта. Грундгершафт - це панщинно-дворова система, заснована на спадковому праві на землю; при цьому вотчинник має владу над людьми, які живуть на його землі. Грундгершафт - це організація з присвоєння феодалом результатів праці селян. 
Остаточне торжество феодалізму в Німеччині вело до зникнення в структурі суспільства елементів попереднього общинного ладу. Тільки в небагатьох окраїнних місцевостях (Фрісландія, Дит-марші, Тіроль, у меншій мірі - Саксонія) зберігався ще більш-менш значний шар вільних общинників.
ЛІТЕРАТУРА
1. Історія середніх віків. / Под ред. С.П. Карпова. М., 1997. 
2. Історія середніх віків. / Под ред. Е.А. Косминского і С.Д. Сказкіна. М., 1952. Т.1
3. Історія Німеччини. М., 1972. Т.1.
Церква у V-XI ст.
1.Становлення християнської церкви: боротьба ортодоксів з аріанами.
2.Ідеали аскетизму: перші монастирі. 
3.Несторіани. Монофізити. 
4.Перші конфлікти церков. 
Самостійна робота
1.Порівняльна таблиця «Несторіани. Монофізити»
2.Стрічка часу «Розвиток християнств в Європі»
3.Виконати лабораторну роботу
Методичні рекомендації
У житті народів середньовічної Європи церков та релігія відігравали дуже важливу роль. Вони контролювали життя людини від її народження до смерті. При цьому під їх контролем перебували не тільки нижчі стани суспільства, а й феодальна знать. У середньовічній церкві існувало чимало протиріч — вона зробила багато корисного для суспільства, але не менше й шкідливого. Так, церква багато допомагала бідним, хворим, докладала зусиль для примирення суспільства, опікувалася культурою, сповідувала тих, хто порушив закон, але при цьому не дбала про соціальну справедливість у суспільстві: для своєї вигоди організовувала війни і грабіжницькі походи, переслідувала єретиків,
CAPTCHA на основе изображений