Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

Але світ був неміцним: ще багато разів англійцям доводилося відбивати напади данців і вікінгів. Король Альфред зміцнив військові сили країни. Раніше для воєн зазвичай збиралося народне піше ополчення з вільних селян, але воно було погано озброєне і не навчено. Альфред перейшов до створення кінних, тяжкоозброєних загонів, складених з королівських дружинників, добре споряджених і навчених; зберігалася і піхота. Таким чином, з'явилося військо, яке швидко збиралося, легко пересувалося і було здатне витримати натиск норманів у відкритому полі. Був побудований морський флот з довгих судів, які повинні були стежити за морськими розбійниками і не давати їм висаджуватися на берег. Для оборони від датчан споруджувалися бурги - фортеці, в яких постійно знаходилися сторожові загони. Альфред ввів в Англії перший постійний податок - "датські гроші", що призначалися для оборони від данців.

У період правління Альфреда англо-саксів вдалося повернути Лондон і відтіснити данців на північний схід. Але в Х - початку XI століття Англія знову була підпорядкована датським королем Кануто, який створив величезну державу, куди входили Данія, Норвегія, Швеція, Англія і Шотландія. Населення Англії було зобов'язане платити датському королю податок під старою назвою "датські гроші". Багато земель на півдні було віддано датської знаті. Але створене Кануто держава була неміцним, воно швидко розпалася, і Англія знову набула незалежності. Королем Англії став представник англо-саксонської знаті Едуард Сповідник.

Література

1. Історія середніх віків: Учеб. для студентів іст. І90 фак. пед. ін-тів / М. Л. Абрамсон, А. А. Кирилова, Н. Ф. Колесницкий та ін; Під ред. Н. Ф. Колесницкий. - 2-е вид. испр. і доп.-М.: Просвітництво, 1986. 

2. Інша історія Середньовіччя. Від давнини до Відродження. / С. Валянскій, Д. Калюжний. - М.: Вече, 2001. 

3. Кенігсбергер Гельмут. Середньовічна Європа, 400-1500 роки. - М.: Весь світ, 2001. 

4. Історія середніх віків: у 2 т. / За ред. С.Д. Сказкіна. - М.: Вища школа, 1977.

 

Іспанія у VIII-XI ст. Початки Реконкісти.

1.Завоювання арабами Піренейського півострова. 

2.Етноплемінні конфлікти серед мусульман та їх наслідки. 

3.Внутрішній устрій християнських держав. 

4.Нові успіхи і невдачі Реконкісти. 

Самостійна робота

4.Хронологічна таблиця «Завоювання арабами Піренейського півострова»

5.Таблиця «Основні етноплеменні групи арабів на Піренеях»

6.Виконати лабораторну роботу

Методичні рекомендації

710: Агіла, син Вітиці, зміщений із трону Родеріхом, просить допомоги в арабського губернатора Іфрікії Муси ібн Нусіяра. Висадка 400 берберів на європейському березі Гібралтарської протоки. Проводиться підготовча експедиція для вибору місця майбутнього вторгнення. Загоном арабів командував Тариф ібн Маллука.

711, Квітень: Тарік бен Зіяд, вільновідпущенник губернатора Іфрікії Муси ібн Нусіяра, виходить з Танжера на чолі армії в 7000 чоловік (майже всі бербери і близько 300 арабів), до яких незабаром приєднується інший загін чисельністю 5000. Для висадки на півострів араби використовують кораблі графа дона Хуліана (губернатор Сеути). Тарік висаджується в Гібралтарі, де розбиває табір і засновує невелику фортецю, яку планує зробити опорним пунктом (сучасний Альхесірас). Війська синів Вітиці і деякі готські дворяни приєднуються до армії Таріка і починають рух до Толедо.

711, Травень: Памплона. Король Родеріх одержує звістку про висадку військ Таріка; війська, що придушують повстання басків, негайно відзиваються, і вестготська армія починає швидко просуватися на південь назустріч мусульманам.

711, Липень: Гвадалетта . Війська Родеріха зіштовхуються з армією Таріка. Фланги армії вестготів були довірені Оппе і Сісіберту, братам Вітиці, що залишають короля під час бою. Через тиждень безперервних сутичок, вестготська армія рятується безладною втечею. Король Родеріх зникає (можливо, тоне).

713: Оріуела. «Угода Теодоміро». Готський дворянин Теодоміро, правитель області на південному-сході Іспанії (навколо сучасного Аліканте), домовляється з Абд аль-Азізом. У договорі, що вони підписують, Теодоміро приймає владу і захист нових правителів з відповідним податковим зобов'язанням, а також з умовою, що і йому і його людям гарантується вільне сповідання християнства. Договір поширюється на сім міст і завершується уточненням цифр оподаткування. Також уточнюється, що Теодоміро «не дасть притулку ні втікачам, ні ворогам». Угоди подібні до цієї підписуються по всій країні.

714–717: Завоювання Португалії і південного сходу Іспанії. Муса ібн Нусіяр без бою входить у Сарагосу. При невідомих обставинах Агіла II відрікається від вестготскої корони. Новим правителем вільних вестготів стає граф Ардо. Мусульманам здаються останні міста перед Піренейськими горами.

718: Астурія. Збори астурійских вождів і вестготської знаті вибирають своїм лідером готського феодала Пелайо. Покладено початок об'єднанню антимусульманських сил. Зниження оподатковування і припинення міжусобиці перетворило мусульман у визволителів. Населення з радістю приймає арабів. Церква байдуже відноситься до завойовників, оскільки араби спочатку зберігають церковні привілеї.

720 — 724: Місто Нарбонн захоплене мусульманами. Ардо убитий. Кайруанські араби підкорюють острів Сардинія. Ібіца захоплена арабами. Завойовники контролюють весь Іберійський півострів за винятком вузької смуги гірського узбережжя на півночі.

750: Дамаск. Аббасиди вирізують Омейядів. Онук халіфа Хішама, Абдеррахман, тікає в Іфрікію. Юсуф Фіхрі в Андалусії підтримує Аббасидів. Шейхи аравійського племені корейшитів пропонують Абдеррахману Бен Моавія стати на чолі Андалусії, обіцяючи підтримку єменців. Тріумфальний вхід Абдеррахмана І в Севілью. Абдеррахман І після нетривалої боротьби