Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Рушники західного Полісся кінця ХІХ – першої половини ХХ століть (Технологія. Семантика. Художні особливості.)

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ
 
На правах рукопису
 
Лупій Тетяна Філаретівна
 
УДК 746. 3: 746. 1 (477. 4)
 
Рушники західного Полісся кінця ХІХ – першої половини ХХ століть (Технологія. Семантика. Художні особливості.)
 
17. 00. 06 – декоративне і прикладне мистецтво
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства
 
ЛЬВІВ 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана На кафедрі історії і теорії мистецтва Львівської академії мистецтв.
Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, професор, проректор з навчальної роботи ЛАМ Голод Ігор Васильович Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України ЗАХАРЧУК-ЧУГАЙ  Раїса Володимирівна; кандидат мистецтвознавства, в. о. директора Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва ім. В. Касіяна ГРИНЮК Марія Миколаївна.
Провідна установа: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології  ім. М. Рильського НАН України, відділ образотворчого мистецтва.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. В українському мистецтвознавстві чільне місце належить дослідженням традиційного народного мистецтва, яке є невичерпним джерелом для наукових студій та художньої творчості.
Серед творів декоративно-ужиткового мистецтва ніщо так не вражає своєю мистецькою довершеністю та поліфункціональністю, як рушник. Сфера його використання виходить далеко за межі утилітарних функцій та задоволення естетичних потреб. Неодмінна присутність та ритуальне використання рушника в обрядах, пов’язаних із народженням, життям і смертю людини засвідчує його особливий семіотичний статус та знакову роль в етнічній культурі. Проте, маючи всенародну любов і пошанування, непозбавлений наукового інтересу мистецтвознавців, етнологів, предметом ґрунтовного дослідження в Україні рушник досі не став. Велика увага приділялася його орнаментиці, обрядовим функціям, однак це було висвітлення окремих аспектів синкретичного і полісемантичного твору. У зв’язку з цим важливим є комплексне дослідження рушника як мистецьки довершеної ритуальної тканини у контексті традиційної культури. Дослідження матеріалів, техніки виготовлення, повір’їв і прикмет, які супроводжують усі етапи технологічного процесу, особливостей декорування, сфери ритуального використання та семантику рушника на основі фрагментарно збережених вірувань, звичаїв, обрядів допоможе розкрити його сенсову сутність, зміст орнаментальних мотивів та сюжетів, закономірності композиційної структури.
Важливе значення для дослідження означеного кола проблемних завдань має фіксація автентичних явищ традиційної культури в конкретному природному етнокультурному середовищі. Реґіон Західного Полісся особливо благодатний в цьому плані, адже тут до кінця ІІ тисячоліття збереглося багато елементів традиційно-побутової, матеріальної і духовної культури не лише слов’янського язичництва, а й більш ранніх етапів культурогенезу.
Елементи традиційної культури Полісся продовжують зберігати генетичний зв’язок із первісною міфологією, навіть перебуваючи у новому контексті народної творчості в умовах варіативного відтворення фрагментів архаїчного світогляду. Тому, це – один з найцікавіших в етнокультурному відношенні реґіон, що викликає закономірний інтерес науковців.
Мета роботи – дослідити і визначити художні особливості західнополіських рушників як довершених, полісемантичних та поліфункціональних творів народного декоративно-прикладного мистецтва України.
У процесі роботи ставилися завдання:
– проаналізувати матеріали, техніки і технологію виготовлення та декорування західнополіських рушників у контексті світоглядних уявлень та вірувань;
– виявити взаємообумовленість орнаментів, композиційного укладу декору та функціонального призначення;
- проаналізувати композиційну та семантичну структуру вишивок, типологію та образність орнаменту;
- простежити реґіональні художні особливості декорування рушників, традиційні техніки, матеріали, колорит;
– з’ясувати світоглядно-міфологічний аспект рушника як довершеної форми ритуальної тканини, його функції та семантику в традиційній культурі;
- дослідити синкретичну єдність народного мистецтва, ремесла та духовної культури у рушниках Західного Полісся.
Об’єкт дослідження – процеси формування орнаментально-образної структури рушника у синкретичній єдності духовної і матеріальної культури Західного Полісся.
Предмет дослідження – традиційні селянські рушники Західного Полісся кінця ХІХ – середини ХХ століть.
Хронологічні межі праці охоплюють період кінця ХІХ – середини ХХ століть. На основі аналізу пам’яток цього часу розглядаються художні особливості рушників. При дослідженні архаїчних пластів традиційної культури використані матеріали давніх археологічних культур та періодів.
Географічні межі – українські етнічні землі Західного Полісся, що охоплюють частину сучасної території України (північно-західні райони Волинської та Рівненської областей) і Білорусі (південно-західні райони Брестської області).
Методи дослідження. Відповідно до поставлених завдань у дисертації застосовано комплексний підхід із викоритсанням мистецтвознавчого, порівняльно-історичного, функціонально-семантичного, типологічного методів дослідження.
Джерельна база дослідження. Першоосновою для написання роботи слугували експедиційні матеріали автора, зібрані на теренах Західного Полісся (Україна, Білорусь) у 1995-1999 роках та фондові колекції рушників Брестського, Волинського, Пінського, Рівненського краєзнавчого музеїв, Мотольського музею народного ткацтва (Білорусь), музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (Львів).
Також використовувалися архівні матеріали рукописного фонду Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, архівні фонди Полісько-Волинського народознавчого центру Інституту народознавства НАН України та Волинського обласного архіву. Цінною джерельною базою при написанні роботи були праці українських та зарубіжних науковців. Аналіз наукової літератури з проблем дисертаційного дослідження подано у першому розділі.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що це перше комплексне дослідження процесів становлення та розвитку художніх традицій рушника у синкретичній єдності духовної і матеріальної культури. Вперше простежується тісний зв’язок орнаментально-композиційних схем декору із світоглядними уявленнями та віруваннями, традиційною обрядовістю.
На основі мистецтвознавчого
Фото Капча