Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Сальмонельозна інфекція у дітей клініко-генетична та морфологічна характеристика, сучасні підходи до лікування

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
52
Мова: 
Українська
Оцінка: 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
 
ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л. В. ГРОМАШЕВСЬКОГО
 
НЕЗГОДА ІРИНА ІВАНІВНА
 
УДК – 616. 981. 49: 616. 98-053. 2 (-07: 576. 8. 094: 575. 191-08)
 
САЛЬМОНЕЛЬОЗНА ІНФЕКЦІЯ У ДІТЕЙ-КЛІНІКО-ГЕНЕТИЧНА ТА МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ
 
14. 01. 13 – інфекційні хвороби
 
Автореферат
на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук
 
Київ -2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України
Наукові консультанти:
доктор медичних наук, професор Кириленко Вадим Арсентійович, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України;
доктор медичних наук, професор Біктіміров Віктор Васильович, завідувач кафедри патологічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова МОЗ України
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Мостюк Агнета Іванівна, Львівський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб;
доктор медичних наук, професор Чернишова Людмила Іванівна Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології;
доктор медичних наук, професор Трішкова Лія Олексіївна, Національний медичний університет ім. акад. О. О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб;
Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України
Захист дисертації відбудеться 26 грудня 2002 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 614. 01 при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України (01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України (03038, м. Київ, узвіз Протасів Яр, 4).
 
Загальна характеристика роботи
 
Актуальність проблеми. Сальмонельоз набуває все більшого поширення в розвинутих країнах світу [Воротинцева Н. В., Мазанкова Л. Н., 2001; Memon I. et al., 1997; Olsen S. et al., 2001; Schutze G. Et al., 2001; Maeda Y et al., 2001]. В Україні за останні 15 років захворюваність на сальмонельоз зросла майже в 2, 5 рази: з 17, 6 в 1985 р. до 45, 2 в 2001 р. на 100 000 населення [Крамарєв С. О. та співавт., 1995; Марієвський В. Ф., 1996; Возіанова Ж. І., 2001; Крамарєв С. О. та співавт., 2001]. Частіше спостерігаються тяжкі і летальні випадки захворювання. Найбільшу небезпеку сальмонельоз створює для дітей першого року життя [Мілютіна та співавт., 1998; Lee et al., 1998; Чернишова Л. І. та співавт., 2000; Мостюк А. І. та співавт., 2001]. В цьому віці поруч з гастроінтестинальною формою захворювання нерідко розвивається генералізація інфекції з розвитком пневмонії, менінгіту, отиту [Козлов та співавт., 1992; Sucato D., 1998 Rabsh W. et al., 2001]. Значне зростання захворюваності у дітей пояснюється широким поширенням біологічних різновидностей сальмонел (S. enteritidis, S. typhimurium, S. panama), які характеризуються високою і множинною стійкістю до антибіотиків і здатністю викликати спалахи внутрішньо-лікарняної інфекції у дітей перших місяців життя [Акімкін В. Г., Беляков В. Д., 1996; Cheesbrough J. et al., 1997; Дворецька С. А., 1998].
Проблема діагностики та лікування даного захворювання утруднюється характерними особливостями сальмонел: варіабельністю їх антигенного складу, антибіотикорезистентністю, а також різноманітністю клінічних форм сальмонельозу. Тому існують значні труднощі у встановленні діагнозу захворювання як у поліклініках, так і стаціонарах.
До цього часу не розкриті генетичні аспекти стійкості макроорганізму до сальмонельозної інфекції (питання антигенної “мімікрії”). Остання під час розпалу захворювання може приводити макроорганізм до “імунологічного нерозпізнавання”, до розвитку важкого і довготривалого перебігу інфекційного процесу, що робить вивчення даного аспекту актуальним [Дранник Г. Н., Дизик Г. М., 1990; Стефани Д. В., Вельтищев Ю. Е., 1996; Kawazu Y., 1996].
Недостатньо з’ясовані патогенетичні механізми розвитку сальмонельозної інфекції (вірулентність, інвазивність, реплікація збудника, швидкість та можливі шляхи розповсюдження інфекції), патоморфологічні зміни внутрішніх органів (печінки, селезінки, тонкого та товстого кишківника) на ранніх етапах розвитку патологічного процесу. Є лише окремі повідомлення, що розкривають деякі шляхи бактеріального обсіменіння внутрішніх органів при сальмонельозі без деталізації механізмів цього процесу [Анисимова Ю. Н., Барштейн Ю. А., 1985; Мукерадзе Н. Е., 1986; Крамарєв С. А., 1991; Foreyt Р. et al., 2001].
До цього часу не уточнені клініко-морфологічні симптоми менінгоенцефаліту, викликаного мультирезистентним штамом S. typhimurium. Відсутні дані про ураження головного мозку.
Розвиток у дітей раннього віку септичних форм сальмонельозу з такими проявами, як пневмонія, гнійний менінгіт, остеомієліт, нерідко приводять до високого відсотка летальності [Foreyt Р. et al., 2001]. Роботи, які розкривали б патоморфологічні зміни внутрішніх органів (печінки, селезінки, головного мозку, тонкого та товстого кишківника) при летальних наслідках, малочисленні.
Клініка сальмонельозної інфекції постійно змінюється через антибіотикорезистентність збудників, тому вивчення клінічного перебігу захворювання, особливо у дітей першого року життя, потребує подальшого вивчення [Мостюк А. І., 1998; Крамарєв С. О. та співавт., 2000;, Lit E. et al., 2001]. Трапляються лише поодинокі роботи, що вказують на таке серйозне ускладнення як менінгіт, але клінічні особливості його перебігу не вивчені [Koc E.
Фото Капча