Сальмонельозна інфекція у дітей клініко-генетична та морфологічна характеристика, сучасні підходи до лікування

Вперше на моделі реакції ізогемаглютинації встановлена подібність антигенної структури сальмонели з групоспецифічним фактором “Н” еритроцитів 0 (І) групи крові, що є підґрунтям для формування груп ризику і генетичної схильності до сальмонельозної інфекції (патент України за № 45129А від 15. 03. 02).

На основі експериментальних досліджень та вивчення чутливості до антибіотиків патогенних штамів сальмонел запропоновано застосування фторхінолонів як ефективного засобу лікування за життєвими показаннями тяжких гастроінтестинальних та септичних форм сальмонельозу, що попереджає розвиток важких ускладнень і летальних наслідків (Патент України за № 42532А від 15. 10. 01).

Практичне значення одержаних результатів. На основі клініко-лабораторних досліджень вивчено особливості перебігу гастроінтести-нальних та септичних форм сальмонельозної інфекції у дітей. Деталізовано клініко-морфологічні симптоми менінгіту, викликаного мультирезис-тентним штамом S. typhimurium. та розроблені методи його лікування (Патент України за № 42532А від 15. 10. 01). Встановлені нами критерії дають можливість практичним лікарям швидко і вчасно діагностувати сальмонельоз серед інших кишкових інфекцій, призначати адекватну терапію і, таким чином, запобігти розвитку летальних наслідків.

На органному, клітинному, ультраструктурному рівнях вивчено патоморфогенез сальмонельозу у дітей на ранніх етапах патологічного процесу. Отримані результати збагачують існуючі відомості про морфологічні зміни в органах, вражених сальмонельозною інфекцією, полегшують біопсійну діагностику хвороби і орієнтують практичного лікаря на уточнення діагнозу (Патент на винахід № 42493А від 26. 06. 01).

Дослідження антигенної “мімікрії” лягло в основу розробки інформативного способу визначення генетичної схильності до інфекційних хвороб за групою крові ізосерологічної системи АВО (Н)  (патент на винахід № 45129А від 15. 03. 02). Розроблений спосіб полегшує диспансеризацію дітей і окреслення груп ризику схильності до розвитку сальмонельозної інфекції.

Встановлення парціальної подібності антигенної речовини груп крові та збудників кишкових інфекцій дало можливість підтвердити факт взаємодії елементів імунного гомеостазу людини та мікроорганізмів як його екологічних супутників.

Вивчення етіологічних, вікових, анамнестичних та імуногенетичних чинників у дітей, хворих на сальмонельоз, стало підставою розробки прогностичних критеріїв оцінки ступеня важкості клінічного перебігу сальмонельозу. Запроваджено в клініку дитячих інфекційних хвороб “прогностичний інформаційний бланк”. Його використання дозволить практичним лікарям-інфекціоністам в умовах стаціонару з високим ступенем вірогідності прогнозувати ризик перебігу різних ступенів важкості сальмонельозної інфекції і невідкладно направляти хворого у діагностичне чи реанімаційне відділення з наданням адекватного лікування.

На основі клініко-експериментальних та бактеріологічних досліджень доведено високу ефективність антибіотиків з групи фторхінолонів при сальмонельозній інфекції. Розроблені показання та схеми лікування цими антибіотиками підтверджені деклараційним патентом України за № 42532А від 15/10 2001 року. Фторхінолони рекомендується призначати дітям з важкими гастроінтестинальними формами сальмонельозу у випадках відсутності ефекту від попередньої антибактеріальної терапії, а також при виникненні септичних форм з розвитком вторинних гнійних осередків інфекції.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджено в практику дитячих лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я України, а саме: дитячі консультації, дитячі інфекційні лікарні. Отримані дані використовуються в навчальному процесі Вінницького медичного коледжу та національного медичного університету ім. М. І. Пирогова на кафедрах патологічної анатомії, дитячих інфекційних хвороб, факультеті удосконалення лікарів м. Хмельницький, на курсах стажування та інформатики по дитячих інфекційних хворобах районних, міських та обласних спеціалістів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено вибір теми, аналітичний огляд літератури за системою “Internet”, патентний пошук по темі дисертації, розроблено карту обстеження хворих на сальмонельоз. Особисто проведено бактеріологічне, біохімічне обстеження, а також клінічна частина роботи з обстеженням та лікуванням хворих. Імуногенетичні дослідження проводились в Інституті гематології та трансфузіології АМН України в лабораторії імунного типування (завідувач, д. мед. н. Дизик Г. М.). Ультраструктурні дослідження проводились в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця в лабораторії електронної мікроскопії НДЛЦ під керівництвом професора, д. мед. н. Стеченко Л. О. Автором особисто здійснено обробку результатів дослідження та їх логічний і статистичний аналіз, написані всі розділи дисертації, наукові праці та виступи, сформульовані та обґрунтовані висновки і практичні рекомендації. Проведено впровадження наукових розробок у роботу медичних закладів України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації викладені на V з’їзді інфекціоністів України “Актуальні питання клінічної інфектології” (Тернопіль, 1998) ; об’єднаній науково-медичній конференції (Вінниця, 1996) ; Всеросійській науковій конференції “Актуальные вопросы современной педиатрии” (Алушта, 1997) ; науково-практичній конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів України “Вікові особливості інфекційних хвороб” (Тернопіль – Київ, 1998) ; на VI конгресі патологів України “Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз” (Вінниця, 1998) ; на II Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 1998) ; ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю професора К. І. Кульчицького (Полтава-Харків, 1997) ; науково-практичній конференції і пленумі Асоціації інфекціоністів України “ Нове в діагностиці і терапії інфекційних хвороб” (Львів, 2000) ; науково-практичній конференції “Актуальні питання морфогенезу” (Чернівці, 2001) ; науково-практичній конференції “Медикаментозна і немедикаментозна профілактика та відновне лікування в клінічній практиці” (Київ, 2001) ; науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячих інфекцій” (Одеса, 2001) ; науково-практичній конференції “Актуальні проблеми патологічної анатомії педіатричного профілю” (Вінниця, 2001) ; 3-й науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії” (Луганськ, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опублікована 31 наукова робота, у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України – 24, із них вісім моноавторських. Отримано три патенти на винаходи.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 396 сторінках