+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
45
Мова:
Українська
відкрите висловлювання і демонстрація свого неприйняття існуючого ладу. Як правило, ініціаторами створення таємних гуртків та організацій були студенти ВНЗ, учні технікумів, школярі старших класів віком від 16 до 20 років, траплялись навіть молодші. Вони об’єднувалися у групи від 3 до 10 осіб, зрідка більше. Інколи ці організації нагадували напів гру з таємною діяльністю, але й були такі, які прагнули знищити існуючу систему, покращити життя народу, однак, часто у рамках збереження в Україні «соціалістичного ладу», комуністичної ідеології. Влада до уваги сутність таких прагнень не брала, і в більшості випадків карала її носіїв досить жорстоко, розцінюючи діяльність таємних організацій і груп як антирадянську і націоналістичну.
Ще в вересні 1946 р. начальник окружного управління МВС Вінницької області підполковник Ночковський доповідав секретарю обкому КП (б) У М. Стахурському про створення в школі № 4 м. Вінниці з ініціативи учня 10 класу Юрія Ситого «Воєнно-трудового союзу». Підполковник зробив висновок, що цей «Союз» був «підпільною і законспірованою організацією, що мала тенденцію до подальшого розширення». У місті Шепетівці Кам’янець-Подільської області у середній школі № 1 учні 8-Б класу створили нелегальну організацію з романтичною назвою «Гвардія юних». До її складу входило 14 учнів, які створили свій статут, підписавши його кров’ю, та придумали девіз: «Якщо бути, то бути кращим! Боротися і шукати, найти і не здаватися. Все дістається знаннями, перемога – теж, вчитись, вчитись і ще раз вчитись». Прізвиська членів «Гвардії юних»: Анка, Чайка, Гаврик, Зет – більше нагадують юнацьку гру, ніж підпільну антирадянську організацію81.
16 липня 1951 р. секретар Волинського обкому КП (б) У І. Грушецький направив таємну доповідну записку секретарю ЦК КП (б) У Л. Мельникову про викриття в перших числах липня органами МДБ у селах Дубова Корчма і Городище Сенкевичівського району «антирадянської, націоналістичної організації» молоді під назвою «За Україну». До складу організації входили: А. В. Тарасюк, 1935 року народження, з сім’ї селян- середняків, член ВЛКСМ, учень 8 класу Сенкевичівської середньої школи, мешканець с. Городище; Б. М. Токарчук, 1932 року народження, безпартійний, освіта 8 класів, з родини селян-середняків, мешканець с. Городище; М. І. Пашко, 1932 року народження, переселенець з Польщі, з родини селян-бідняків, безпартійний, учень 8 класу середньої школи, мешканець с. Дубова Корчма; І. І. Мирончик, псевдонім «Семенюк», 1932 року народження, з родини селян-середняків, учень 8 класу, мешканець с. Дубова Корчма; М. М. Назаровський, псевдонім «Довгий», 1932 року народження, переселенець з Польщі, з родини селян-середняків, освіта 4 класи, працював у колгоспі, мешканець с. Дубова Корчма; Є. Й. Рибай, 1933 року народження, переселенець з Польщі, з родини селян-середняків с. Дубова Корчма, учень Дрогобицького електротехнікума; М. І. Кошель, 1930 року народження, безпартійний, з родини селян-середняків, мешканець с. Угринів, учень Дрогобицького електротехнікума.
Провівши розслідування органи влади встановили, що вказана молодіжна організація була створена з ініціативи Альвіна Тарасюка. Незважаючи на те, що А. Тарасюк був секретарем комсомольської організації школи, він висловлював відкрито антирадянські погляди, що виникли внаслідок репресії радянською владою його двоюрідного брата за участь в ОУН, слухав та поширював серед учнів зміст передач «Голосу Америки». У кінці березня 1950 р. у помешканні М. Пашка відбувся перший організований збір, на якому учасникам організації присвоїли псевдоніми, були прийняті статут і присяга, розроблені А. Тарасюком, розподілено обов’язки. Один із пунктів присяги, зокрема, зобов’язував членів організації проводити активну боротьбу проти органів радянської влади. Також члени організації намагались придбати зброю, однак це їм не вдалось.
Доля до учасників цієї молодіжної групи виявилась прихильною. Як зазначав І. Грушецький, враховуючи відверте визнання своїх «помилок», молодий вік і походження з «соціально близького радянській владі середовища», учасники організації репресій не зазнали. Серед них було проведено відповідну «профілактичну» роботу й відпущено на поруки власних батьків. На думку І. Грушецького, основною причиною виникнення цієї молодіжної організації була слабка політико-виховна робота серед учнів у школах Сенкевичівського району82.
Цей випадок спонукав владу більш ретельно контролювати сферу освіти у Волинській області та зайнятися ідеологічною обробкою молоді. За дорученням секретаря ЦК КП (б) У Л. Мельникова Міністерство освіти УРСР направило в область інспектора шкіл Молодченка, який виявив «надзвичайну запущеність» навчально-виховної роботи в школах Сенкевичівського району. Для ідеологічного зміцнення шкіл і органів народної освіти Міносвіти УРСР у 1951 навчальному році направило в Волинську область 1166 учителів.
Рішенням секретаріату ЦК КП (б) У 25 серпня 1951 р. були затверджені заходи ЦК ЛКСМУ з покращення ідеологічної роботи комсомольських організацій серед молоді республіки. 3 серпня був виданий наказ щодо покращення позашкільної роботи серед дітей шкільного віку, а 20 вересня це питання обговорювалося на колегії Міністерства освіти УРСР. Крім цього була прийнята постанова ЦК КП (б) У від 10 жовтня 1951 р. про роботу комсоргів ЦК ЛКСМУ середніх шкіл Західних, Закарпатської і Чернівецької областей. Навчально-виховну роботу в школах Волинської області було взято під безпосередній контроль відділу шкіл ЦК КП (б) У83.
Організатором і керівником підпільної молодіжної групи «Організація вільних козаків» у Рівненській області (Острозький район) був член ВЛКСМ В. Й. Пантюшко. Організація була створена ним восени 1946 р. і на момент викриття налічувала більше 40 членів і помічників. (За два роки до цього,