Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальна свідомість та поведінка населення України

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Оцінка: 

це зрозуміло усім. Вовки імперіалізму, що нас оточують, не сплять».

Проте серед населення існувало розуміння, що Радянський Союз також виступає потенційним агресором. Так, архітектор облпроекту Львова Н. Микула (українець, безпартійний) говорив: «Война неизбежна и будет развязана она нами на Западе. Советскому Союзу нужна германская промышленность, так как своя не обеспечивает растущих нужд техники. Если Америка не сможет дать отпора, когда Советский Союз начнет прибирать к своим рукам Западную Германию, то позже ей трудно будет бороться с Советским Союзом». Припущення стосовно військових планів радянської держави висловив доцент Львівського політехнічного інституту В. Ракита (єврей, безпартійний) : «Мы стоим на пороге войны с Америкой. Катастрофа вот-вот разразится. А мы как бы идем сознательно на это и сознательно провоцируем войну. Я не уверен, что мы сами первые не начнем ее, Европа бешено вооружается. Мы тоже»60.
Поширенню серед населення чуток про підготовку до близької війни сприяло запровадження податку для військовослужбовців. Зокрема, продавець магазину Львова Райбах (єврей) заявив: «Видимо в кармане Советского правительства не густо, раз оно добралось даже до единственной своей опоры – армии». Працівник Львівського облторгу Щербаков висловився наступним чином: «Нам скорее войну преподнесут, чем переоценку и снижение цен. Наше правительство сейчас собирает буквально все копейки на вооружение страны, даже на военных наложен налог»61.
3 серпня 1951 р. у районі навчань 46-го окремого батальйону зв’язку 4-ї гвардійської механізованої дивізії, яка дислокувалася в с. Безбородьки Гельмязевського району Полтавської області, солдатами Несмирним і Костюченком була знайдена написана від руки листівка-заклик від імені Жукова, про що начальник управління контррозвідки МДБ Київського військового округу генерал-майор Покотило повідомив секретаря ЦК КП (б) У Л. Мельникова. Автор листівки закликав радянських військовослужбовців не чинити опір американцям у війні, що мала статися. У листівці, зокрема, ішлося: «... Дорогие украинцы, это к Вам обращается Жуков.... По всей земле люди живут хорошо. кто проходил войну и был за границами, то тот видел, как живет народ за границей, там все равны.. В Советской стране на бумаге пишут, что все равны и одни права.. В Советской стране везде в колхозах бедствуют, с колхозника последние штаны сдирают, когда он не уплатит за то что он живет в СССР.. Товарищи украинцы, скоро начнется война, придет освободительная армия Америки, здавайте без боя Украину. Афиша с американского самолета до украинцев Украины. Жуков в Америке».
Виявивши листівку, яку було охарактеризовано як «антирадянську українсько-націоналістичну», управління контррозвідки разом з територіальними органами МДБ вжило заходів для розшуку й встановлення її автора. З цією метою перевірялось, чи насправді військовослужбовці знайшли листівку, а не отримали її від кого-небудь для поширення. Також почали виявляти підозрілих осіб з числа військовослужбовців, яких відкомандирували на основі компрометуючих матеріалів з-за кордону і цивільних осіб, які були демобілізовані з лав Радянської армії62.
Чутки про війну ширились також і внаслідок смерті Й. Сталіна. Про факти подібних висловлювань 10 березня 1953 р. доповідав вищому керівництву республіки начальник управління охорони МДБ Південно- західної залізниці полковник держбезпеки Перепелиця. Так, було зафіксовано, що дружина тесляра Мостозагону № 2 Т. Ричалова в розмові із сусідами сказала: «Теперь наверное будет война, пусть уже лучше отдали бы страну, чем придется переживать войну». Робітник щебневого кар’єру станції Пенизевичі Зінченко заявив: «Нет Сталина, тяжело будет нашей стране в теперешней международной обстановке. Война будет скоро, каждый день эшелоны с танками идут на Запад, похоже, что готовится то, что было в 1941 году»63.
Одним із факторів, що впливав на настрої населення і формував суспільну думку, було прослуховування закордонних радіотрансляцій. Певна частина громадян, не вдовольняючись тим, що пропонували радянські засоби масової інформації, шукала можливість діставати її із закордонних джерел. Довіра до цих джерел була набагато вищою, ніж до радянських. Наприклад, після інциденту в 1950 р. з американським літаком студент Львівського політехнічного інституту Я. Кривко (українець) у колі однокурсників висловив недовіру до повідомлень радянської преси: «... Советская пресса сообщает неправду. Я не верю, чтобы американский самолет залетел на территорию СССР, да еще начал стрелять по советским самолетам. Вот послушаю сообщение “Би-би-си”, что оно сообщит. Я ему больше верю, чем советскому сообщению. «64. Багато хто із закордонних радіопередач дізнавався про справжню внутрішню ситуацію в Радянському Союзі, зокрема, про політичну боротьбу в зв’язку з хворобою та смертю Й. Сталіна65. Так, отриманою із однієї з таких передач інформацією ділилася із колегами по роботі співробітниця 1-го спецвідділу МВС УРСР М. Курмаз66.
Населення слухало трансляції таких радіостанцій, як «Бі-бі-сі», «Г олос Америки», «Голос Ізраїлю». 31 серпня 1953 р. почала працювати ще одна потужна радіостанція «Вільна Європа», що вела свої програми російською і українською мовами та мовами країн «народної демократії»: болгарською, румунською, угорською, польською, чеською, сербською. Трансляція велась на хвилі 1734 м, на якій працювала московська радіостанція РВ-2, що передавала основні центральні програми. Потужність станції була настільки великою, що, починаючи з восьмої години вечора, у південних і західних областях республіки, а після дев’ятої – у Києві, її було краще чути, ніж московську. Щоб унеможливити передавання програм цієї радіостанції, усім начальникам обласних управлінь зв’язку було дане телеграфне розпорядження про категоричну заборону ретрансляції московських передач на хвилі
Фото Капча