Соціальна тематика пісень stromae: структура та семантика

Простежуючи закономірності у приспівах, було визначено, що їх схематично можна поділити на дві групи: довгі та короткі приспіви. Пісень із довгими приспівами (чотири або більше рядків) є дещо більше, ніж пісень із короткими приспівами, що складаються із словосполучення або одного слова.

Поетика пісень Stromae також має свої особливості. Оскільки пісні належать до стилю хіп-хоп, тексти часто не мають внутрішньої рими, а «вписуються» у ритмомелодику музичної частини. Такі риси призводять до фонетичних девіацій – зміщень наголосу, наголошення звичайно ненаголошуваних складів, зміщення акцентів на службові слова, випадання звуків та складів, а також редукції. 

З точки зору лексики у пісенних текстах Stromae часто використовував запозичення, зокрема із англійської та іспанської мов; жаргонізми на позначення повсякденного життя, грошей, роботи та політичних поглядів; вульгаризми; абревіації; фразеологічні звороти. 

Щодо семантичної складової, було простежено звернення до таких тем, як насильство у сім’ї (пісня «Dodo»). Сюжет є доволі гострим, однак у суспільстві не прийнято говорити на подібні теми вголос. Тому автор описує проблему дуже делікатно, використовуючи евфемізми та натяки, і залишає багато питань для роздумів та на розсуд самих слухачів.

Тему щоденної рутини, безперспективності та безрадісного існування розкрито у піснях «Alors on Dance» та «Summertime». У цих піснях автор описує середньостатистичну людину, життя якої можна описати трьома словами «métro–boulot–dodo». Будні дні такі люди проводять на роботі, заробляючи на те, щоб оплатити кредити та забезпечити не надто щасливу сім’ю. Всі дні подібні один на інший, і людина якось намагається відволіктись, ідучи в клуб, хоча це не вирішує проблему. Їдучи на відпочинок, на який люди теж заробляли важкою працею протягом усього року, вони також не отримують очікуваного задоволення чи полегшення. Цим автор хоче показати, що маючи, на перший погляд, все необхідне – роботу, сім’ю, друзів, – люди чомусь залишаються нещасливими. Автор не вказує причину, лише констатує факти, спонукаючи кожного слухача вирішувати для себе.

Тема світової та екологічної кризи викрита у пісні «Humain a l’eau». Сюжет описаний у вигляді монологу-звернення первісної людини до цивілізованої. Первісна людина вимагає від цивілізованої подумати про наслідки своєї діяльності та припинити нищити природу – середовище життя всіх істот на Землі. Варто відзначити, що автор протиставляє ці два типи організації життєдіяльності і стає на бік первісних людей, вважаючи що саме у такого устрою є майбутнє, а цивілізація не оправдала себе та приречена до загибелі через постійні міжусобні війни за прибуток та вирішення долі планети невеличкою групкою осіб, що діє виключно для своїх інтересів і не зважає на інших.

Тема ракових захворювань описана у пісні «Quand c’est?». Автор використовує метафору, зображуючи  рак як злочинця – убивцю, ґвалтівника, маніяка. Персоніфікуючи хворобу, автор звертається до неї як до людини і звинувачує у великій кількості жертв, серед яких багато жінок та дітей. Stromae вдається до фонетичної гри слів: «сancer – quand c’est».

Як бачимо, стиль Stromae є цікавим та оригінальним, хоча його не можна назвати оптимістичним. Теми, підняті у його піснях, є актуальними проблемами сьогодення, а засоби вираження, які він використовує, є унікальними та створюють яскравий та неповторний стиль, тому творчість Stromae потребує детального вивчення та уваги з боку дослідників різних сфер науки.

 

 

1.Алексеева М. В. Музыка и слово: возможности синтеза семиотических систем / М .В. Алексеева // Вестник МГУКИ. – Вып. 3. – 2009. C. 69–80.

2.Алексеева М. В. Музыка и слово: проблема синтеза в эстетической теории и художественной практике: дис. … канд. философ. наук / М. В. Алексеева. – Москва, 2010. – 164 с.

3.Бернацкая А. А. К проблеме «креолизации» текста: история и современное состояние / А. А. Бернацкая // Речевое общение: Специализированный вестник / Краснояр. гос. ун-т; Под редакцией А. П. Сковородникова. Вып. 3 (11). – Красноярск: Красноярский университет, 2000. – 95c.

4.Васильева В. В. Интерпретация как взаимодействие человека и текста / В. В. Васильева // Текст: стереотип и творчество: межвуз. сб. научн. тр. / Перм.ун-т. – Пермь, 1998. – С. 196–214.

5.Васильева В. В. Опыт лингвокультурологического анализа: песенный текст / В. В. Васильева // Антропоцентрический подход к языку: межвуз. сб. научн. тр. в 2 ч. – Ч.1. – Пермь. – 1998. – C. 8–20.

6.Васильева В. В. Текст в культуре и культура в тексте / В.В. ВАсильева // Фатическое поле языка: Сб. науч.тр., посвященный памяти профессора Л.Н.Мурзина. - 1998. С. 19-24.

7.Виноградова О. А. Французская музыка / О. А. Виноградова // Музыкальная энциклопедия. – М., 1973–82. – 572 c.

8.Гальскова Н. Д., Гез Н. І. Теорія навчання мови: Лінгводидактика й методика / Н. Д. Гальскова, Н. І. Гез //