Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальна тематика пісень stromae: структура та семантика

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
63
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(і цим самим музичне мистецтво, яке пропонувалося широким верствам населення, визначалося глибокими етичними, естетичними, моральними та культурними цінностями), то ця ж форма зазнає значного ослаблення в європейській культурі, причому показник таких негацій збільшувався в міру її подальшого розвитку. В наш час цей показник вже наближається до нуля [17, с.35].

Це стосується явищ молодіжної музики (молодіжної культури), масової музики (масової культури). Популярну музику минулих епох, також і перші три періоди становлення європейської культури – символічний (Середньовіччя, Відродження, V-ХVІ ст.), класичний (Новий час, Просвітництво, ХVІІ-ХVІІІ ст.), романтичний (культура ХІХ ст.) складали календарно-обрядові твори, народні та популярні мелодії, релігійні пісні, танці, прості інструментальні композиції професійних композиторів тощо. Жодна з попередніх епох і культур не знала так званої масової культури або поп-музики. Тут необхідно розрізняти популярну в широкому значенні слова музику від власне поп-музики, якою спочатку називали рок, а пізніше всі види комерційно-розважальної музичної «індустрії» [8, с. 43].
Естрадне мистецтво функціонує у трьох площинах (рівнях), які теоретично не обґрунтовані, проте добре піддаються розмежуванню і характеристиці. 
Рівень поверхневої естради представляють так звані "твори-одноденки" примітивного і здебільшого вульгарного плану, які нічого цікавого не несуть слухачам і виконують роль звукового фону. Поверхнева естрада не потребує жодних зусиль для її розуміння. Визначальним моментом під час слухання подібної музики є наступне: душа людини не зазнає якісних позитивних змін, бо не трудиться, а в багатьох випадках деградує [2, с. 79].
Другий рівень – демократична естрада – складають відомі твори, в яких авторам вдалося знайти щось цікаве й оригінальне, що здатне бентежити уяву слухачів. Музику цього рівня вже важче слухати просто так, виконуючи певну роботу, вона моделює художній образ, який переконливо зображає людині життєві ситуації, рефлексії на різні події й тому потребує більшої уваги. Проте і на цьому щаблі розважальність значною мірою визначає зміст та засоби виразності багатьох композицій. 
Третій рівень – класична естрада – виводить слухача до художнього узагальнення, яке у можливих межах популярного мистецтва виражає глибинність буття. Творів такого плану небагато, і всі вони стають загальновизнаними, гордістю національної, а то й світової культури.
Однією з головних функцій пісенного мистецтва є формування відповідного смислового середовища, психологічного стану, а в цілому – духовного рівня культури: «Музика – найкращий засіб пробудження душі; немає нічого більш натхненого. Музика є найкоротшим, самим прямим шляхом до Бога; але треба знати, яка саме музика і як її використовувати» [7, с. 94].
«Пісня – найбільш проста і поширена форма вокальної музики, яка об’єднує поетичний текст з нескладною мелодією, що легко запам’ятається. Це – малий віршований ліричний жанр, що існує у всіх народів і характеризується простою музично – словесною побудовою фіксацій реченнєвих структур»       [5, с. 405]. 
Традиційно, будь-який текст розуміється як «цілісна семіотична форма лінгвопсихоментальної діяльності мовця, що концептуально та структурно інтегрована, і служить прагматичним посередником комунікації [25, с. 599].
У цьому разі йдеться про прослуховування тексту пісні разом з мелодією. Можна також говорити про ланцюжок асоціацій, що створюють настрій і зливаються в цілісний образ. Як відомо, «образ – це форма художнього узагальнення сприйняття дійсності у вигляді конкретного індивідуального явища» [12, с. 396].
Сприймання образу сучасної популярної пісні нерозривно пов’язане з її складом, формами виконання та іншими ознаками. Мелодія пісні є узагальненим, підсумковим вираженням образного змісту тексту в цілому. Мелодія і текст подібні за структурою: вони складаються з рівних, (а в музиці й однакових) будов – строф або куплетів, що мають подібну синтаксичну структуру. 
Музичний дискурс – художнє явище і тип мовленнєвої практики в цілому, визначений шлях до того чи іншого смислу; сутність комунікативної моделі мовленнєвої практики в цілому, існування музичного твору залежить від законів, в яких авторський смисл вступає в складні відношення з сенсом, який знаходить слухач [13, c. 87].
У процесі реального музичного спілкування відбувається складне, різноспрямоване переплетення і взаємодія всіх компонентів музично-комунікативної ситуації, формантами якої є «особистість автора музичного дискурс-тексту», «особистість виконавця музичного дискурс-тексту», «особистість слухача музичного дискурс-тексту», «мотиви і цілі учасників музичної комунікації», «зміст музичного дискурс-тексту» і «умови музичної комунікації». 
Жанр пісні унікальний за масовістю і соціальною значущістю, оскільки пісня займає значну частку ефірного часу, має широку аудиторію і користується величезною популярністю. Прагнучи наблизити мову пісні до мовного стандарту масового слухача і тим самим посилити ефективність впливу, автори сучасних пісенних текстів вдаються до активного використання жаргонної, просторічної, іншомовної лексики і т.п. Потужний фактор, який впливає на мовні процеси в цілому і на стилістичний вигляд пісні, зокрема,  засоби масової інформації [13, c. 88].
Емотивно-оцінне навантаження сенсорної лексики є засобом відображення суб'єктивного світу людини і актуалізується по-різному у різноманітних типах дискурсу. Пісні – це один із жанрів, у якому лексика набуває емотивного забарвлення. Виконавці відображають у композиціях внутрішні переживання, суб'єктивне сприйняття світу. Тому в піснях сенсорні концепти реалізують свій імпліцитний емотивно-оцінний потенціал. У сучасному суспільстві пісні є одним із найпоширеніших жанрів лірики, який постійно розвивається і відображає найсучасніші лінгвістичні зміни, а тексти пісень охоплюють чи не всі ділянки життя сучасного світу [9, c. 25].
 
1.3
Фото Капча