Соціальна тематика пісень stromae: структура та семантика

 

 

Зв’язок тексту і музики вивчався дуже давно. Пісня – соціокультурний феномен, що відображує стан суспільства, культури та мови, і має сильний вплив, адже пісні займають більшість ефірного часу радіостанцій і супроводжують людей протягом майже усього дня. Пісня, як авторський твір, несе у собі оригінальний задум, певне смислове та емоційне навантаження. Музика, як один із видів мистецтва, є чутливою до змін у суспільстві та найяскравіше їх відображує. 

Пісня складається із двох компонентів – мелодійного та текстового. Тексти пісень є цінним матеріалом для дослідження культури та особливо мови. З точки зору філології пісенні тексти є корисними для вивчення іноземних мов, оскільки разом із мелодією лексичний матеріал запам’ятовується краще. У пісенних текстах прослідковуються найновіші тенденції мови. Разом із живою розмовною мовою учні ознайомлюються із культурою країни, мова якої вивчається, та занурюються у середовище носіїв мови. 

Популярна музика Франції увібрала в себе риси поп-музики інших європейських країн, проте також утворила свої напрямки, такі як шансон та його похідні. Визначний внесок французька музика зробила у такі жанри як електронна музика, хіп-хоп та хаус. Одним із найпопулярніших сучасних виконавців цього напрямку є Stromae, франкомовний співак бельгійського походження. Він продовжує традицію своїх попередників, однак має унікальний стиль, що не має відповідників серед інших європейських артистів.

 

 

Структури, або музичні форми пісень у популярній музиці, як правило, є складовими формами, що повторюються, наприклад, строфна форма. До числа інших поширених форм належать такі, як 32-тактна форма, куплетно-приспівна форма та дванадцятитактовий блюз. Пісні у популярній музиці досить рідко створюються з використанням різної музики для кожної із текстових строф пісні.

Вступ – це унікальна музична частина, якою починається пісня. Вступ зазвичай створює ефект напруженого очікування для слухача. Вступ може бути представлений одним або кількома тактами акорду основної тональності пісні, барабанними або перкусійними партіями, сольною мелодією, виконаною солістом, або зіграною інструментально [33, c. 6].

Куплет та приспів вважають основними елементами. У популярній музиці куплет приблизно відповідає поетичній строфі. Якщо дві або більше частин пісні мають в основному однакову музику та різні слова, кожна із цих частин розглядатиметься як один куплет. Кожен із куплетів, як правило, має однакову мелодію (допустимі деякі незначні зміни), але текст пісні змінюється у більшості куплетів. Головна задача куплету – передати інформацію, що підводить слухача до назви пісні. Куплет розповідає історію та задає емоційний настрій, а також містить сюжет, деталі та дію [28].

Приспів (або «рефрен») – це зазвичай повторювана мелодична фраза з ключовим текстовим рядком. Ця частина часто різко відрізняється від куплету за мелодією, ритмом та гармонією, і передбачає вищий рівень динаміки, з додаванням інструментів або бек-вокалу. Популярні пісні схильні до використання простих слів у приспіві, щоб змусити його бути більш яскравим. З точки зору тексту, задача приспіву – зобразити в цілому ідею всієї пісні та виразити її назву. Крім того, слова приспіву повинні бути написані так, щоб вони звучали природно після кожного куплету.

Популярні пісні можуть мати вступ та коду, але ці елементи не є необхідними для більшості пісень. У поп-піснях, що складаються із куплетів та приспівів, часто також присутній міст (бридж), що є з’єднувальною ланкою між куплетом та приспівом в одному або кількох місцях пісні. Міст застосовується як своєрідний відступ від основної теми. Його задача – перенести пісню у новий вимір, а також дати можливість слухачу по-новому почути приспів та назву пісні [45, c. 121].

Куплет та приспів, як правило, повторюються протягом усієї пісні, тоді як бридж, вступ та коду зазвичай застосовують одноразово. Деякі поп-пісні також можуть мати сольну частину, або ж соло. Протягом сольної частини один (або більше) інструмент грає мелодичну лінію, в котрій може бути використана вокальна мелодія, або (у піснях блюзового чи джазового напрямку) сольні частини можуть бути імпровізаціями, що базуються на гармонічних послідовностях [29].

У цьому розділі розглянемо такі характеристики, як структурні особливості куплетів та приспівів пісенних текстів Stromae. Крім цього, варто також звернути увагу на поетичність тексту (інтонація, ритм, рима, вплив ритмомелодійного рисунку музичної частини); фонетичні особливості (наголоси, особливості вимови, випадання голосних звуків). Окремого розгляду варті лінгвістичні характеристики – запозичення, використання жаргонізмів, вульгаризмів та інших стилістичних прийомів. Важливе місце також займають такі художні засоби збагачення, як фразеологічні звороти.

Кожна пісня має особливу структуру, що відповідає задуму автора та настрою пісні. Структурні елементи не є типовими строфними формами. Часто текст не відповідає розміру пісні через стандартність мелодії для обох куплетів та розбіжність між ними у текстовому плані. Рядки не є однаковими з точки зору розміру, часто відсутня рима. Зважаючи на таку своєрідну будову, інколи визначення точних меж куплету та приспіву, або приспіву та