Соціальна тематика пісень stromae: структура та семантика

 

Пісенні тексти досліджуються з точки зору навчального матеріалу, особливо викладачами іноземних мов. Такі тексти адекватно відображають сучасний стан мови та суспільства, що її використовує. Вони мають високий мнемонічний потенціал та значне емоційне наповнення. Під час вивчення пісень діють психологічні механізми як довільного, так і мимовільного запам’ятовування [21, c. 30]. 

Сучасний пісенний текст розглядається як компонент культурного простору, що має сильний вплив на своїх адресатів – він сприяє формуванню сукупності мовних засобів, які в подальшому можуть використовуватись для вираження думок та емоцій [24, c. 12]. Пісенний дискурс відображає прагнення людини до мистецтва як засобу вираження її переживань та думок. Він погружає адресатів в «іншу реальність», де відбувається самовираження та самопізнання людської душі. 

Вивчення пісенних текстів базується на такій теоретичній основі: мовна система та суспільно-мовленнєва практика чинять вплив на формування мовної свідомості (у тому числі, мовні уподобання членів соціуму). При цьому на стан мови, напрямок її розвитку та характер функціонування впливає сукупність екстралінгвістичних факторів та умов (економічних, політичних, культурних, соціально-психологічних тощо.)

Культурне, в тому числі мовне середовище, впливає на формування моральних та культурних установок особистості. Текст як культурне явище має багаторівневі зв’язки із іншими явищами культури. Художні, як і словесно-музичні твори є основою побудови особливого семантичного простору, що формує індивідуальну систему значень [14, c. 20]. 

Пісенний матеріал країни, мова якої вивчається, що є цікавим та корисним доповненням до основного матеріалу, сприяє знайомству з країною,  її звичаями, літературною та музичною творчістю. Музика, як один із найбільш ефективних способів впливу на почуття та емоції учнів, є сильним психічним стимулом, що проникає у глибини підсвідомості. Пісня, будучи складним синкретичним мовним явищем, постає у процесі навчання передусім як оригінальний навчальний текст, який допомагає іноземцю наблизитись до розуміння світосприйняття носіїв мови та є інструментом, що допомагає долучитися до безпосереднього соціокультурного спілкування. 

За Б. Ю. Норманном, важливість пісенного матеріалу полягає в тому, що:

•тексти пісень є особливою та важливою частиною мовного середовища людини;

•пісня – частина історії, духовної культури, частина народу в цілому;

•пісня бере участь у формуванні лексичного запасу та граматичного мінімуму. Крім того, пісня допомагає людям думати – ті стереотипи та шаблони, що увійшли у свідомість людини через пісню, закріплюються та залишаються назавжди.

•у пісні представлена ідеальна шкала життєвих цінностей [21, с. 48-51]. 

Необхідно також відзначити цілий ряд методичних переваг використання пісень для вивчення іноземної мови:

•пісенний матеріал є різноманітним не тільки за змістом, але й з точки зору лінгвістичної інформації, якою він наповнений. Пісні представляють всі мовні жанри (розповідь, опис, роздум); містять пряму та непряму мову; демонструють зразки всіх функціональних стилів, від розмовного до піднесеного.

•той самий пісенний матеріал може застосовуватись для досягнення різних цілей навчання, залежно від виконуваних на його основі завдань. Іншими словами, пісні мають властивості комплексного багатоцільового використання.

•на відміну від інших аудіоматеріалів, що передбачають максимум триразове прослуховування, пісні, як правило, розучують напам’ять.

•як опора, під час вивчення можуть бути використані різні компоненти пісенного матеріалу (музика, текст, «легенди» – історія створення пісні, дані про автора та виконавця). 

У пісенному матеріалі знаходять відображення різні розділи мови, такі як фонетика, лексика, фразеологія, стилістика, лінгвокраїнознавство, граматика [11]. 

Інтерес науковців до лінгвокраїнознавчої проблематики зумовлений, насамперед, тими важливим завданнями, які дозволяє розв’язати лінгвокраїнознавчий підхід у формуванні комунікативної компетенції: він забезпечує знання про культуру, історію, соціально-політичний устрій, реалії, традиції і звичаї, знання мовних одиниць з національно-культурним компонентом семантики, розвиває здатність сприймати мову в її культуроносній функції, сприяє залученню до діалогу культур, усвідомленню сутності мовних явищ, ролі мовних одиниць у комунікативних процесах. Знання норм і цінностей, традицій і звичаїв, властивих культурі народу, позитивно впливає на формування особистісних якостей поведінки, естетичної культури, культури усного і писемного мовлення, необхідних для продуктивного спілкування у міжкультурному середовищі [17, c. 70].

Загальновизнаним у науково-методичній літературі є той факт, що лінгвокраїнознавчий і комунікативний підходи взаємопов’язані й взаємозумовлені, а їх роль у формуванні комунікативної компетенції незаперечна. Одним із ефективних засобів формування лінгвокраїнознавчої, а відповідно й комунікативної компетенцій, на думку вчених, є автентичний пісенний матеріал. Саме пісня – один із основних, досить ефективних засобів навчання усіх видів мовленнєвої діяльності іноземною мовою, засвоєння мови й культурного фону країни, розвитку естетичних смаків [10, c. 37].

Характерні особливості пісенного дискурсу як матеріалу для вивчення іноземної мови та впливу на особистість:

•пісні є засобом міцного засвоєння лексичного запасу, оскільки містять у собі нові слова та висловлювання. У піснях знайома лексика є у новому контексті, що сприяє розвитку з так званого мовного чуття і збільшення асоціативних зв'язків у пам'яті. У піснях часто зустрічаються реалії країни досліджуваної мови, засоби промовистості, що сприяє розвитку знання стилістичних особливостей мови та глибокого розуміння специфіки чужої культури;

•в піснях краще засвоюються і активізуються граматичні явища мови. Існують і пісні, спрямовані на навчання найпоширеніших конструкцій. Вони ритмічні, супроводжуються поясненнями, коментарями, і навіть завданнями і вправами (завдання яких — перевірка розуміння обговорення змісту);

•пісні сприяють оволодінню навичками