Статистика робочої сили України

Отже, історія розвитку статистики показує, що статистична наука сформувалась внаслідок теоретичних узагальнень накопиченого людством досвіду обліково-статистичних робіт, зумовлених потребами управління виробництвом та життям суспільства.

Сучасна статистична наука е складною, багатогалузевою системою наукових дисциплін. Основними розділами статистичної науки є загальні питання теорії статистики, де розглядаються загальні принципи і методи вивчення суспільно-економічних явищ і процесів; соціально-економічна статистика, яка вивчає методологію побудови макроекономічних показників і їх аналіз на рівні народного господарства країни чи регіону як єдиного цілого, а також соціальних умов життя і праці населення, споживання ним матеріальних благ і послуг; демографічна, промислова, сільськогосподарська і інші галузеві статистики вивчають окремі галузі народного господарства чи суспільного життя.

Оволодіння методами статистичного вимірювання і аналізу складних суспільно-економічних явищ і процесів є невід'ємним елементом підготовки високо- кваліфікованих підприємців, менеджерів, економістів для народного господарства України.

 

Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя. Однак суспільство є об'єктом вивчення не лише статистики, а й багатьох інших суспільних наук, кожна з яких має свою специфіку, свій предмет вивчення, досліджує певні особливості суспільних явищ, суспільних відносин.

В чому ж полягає специфіка предмету статистики?

Статистика – це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом. Вона досліджує кількісно закономірності розвитку суспільних явищ в конкретних умовах місця і часу.

Отже, статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин та явища культурного і політичного життя суспільства. Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на зміну кількісних характеристик суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.

У наведеному визначенні можна виділити три основні елементи предмету статистики. По-перше, статистика вивчає суспільні явища. Це зумовлено особливостями суспільних явищ, законів їх розвитку і методів пізнання. Суспільні явища складні, різноманітні, динамічні і мають в історичному плані незворотний характер. На їх розмір і динаміку впливають різні фактори, які криються в матеріальних умовах життя суспільства, у способі виробництва, проте і вони перебувають під впливом інших факторів.

Для того, щоб відкрити закони суспільного розвитку, необхідно зібрати та узагальнити багаточисельні факти суспільного життя і силою наукової абстракції виявити та дослідити 'їх сутність. І саме тут на допомогу приходить статистика, що покликана зібрати дані про масові явища і процеси, відповіно опрацювати їх та зробити належні висновки. Без широкого залучення масових науково-опрацьованих статистичних даних неможливе глибоке вивчення стану і розвитку суспільства. Саме за цих обставин статистика визначилась як наука.

По-друге, статистика вивчає суспільні явища за допомогою кількісних характеристик, якими можуть бути обсяги, рівні, кількісні співвідношення і пропорції, темпи розвитку, що виражені в певних числах-показниках. Вивчаючи кількісні характеристики явищ, не можна не розкрити одночасно їх кількісного складу, оскільки якісний склад, сутність суспільних явищ визначають притаманні їм кількісні характеристики.

При порівнянні роботи підприємств виділяють ті з них, які мають найбільш високі кількісні характеристики, і відносять їх до передових, тобто характеризують ці підприємства з якісної сторони. Отже, за допомогою статистики пізнається міра масових суспільних явищ як єдність їх якісної і кількісної сторін. Саме тому у визначенні статистики зазначено, що статистика вивчає кількісні характеристики суспільних явищ і процесів, щоб на цій основі пізнати їх якісний зміст.

Кількісні характеристики суспільних явищ відрізняються у просторі і змінюються в часі. Кількість промислових підприємств і їх галузевий склад у різних містах неоднакові, змінюються їх кількість і склад в часі. Змінюється обсяг виробленої продукції і кількість перевезених вантажів. Звідси характерна особливість статистичних даних – конкретність з точки зору часу, місця і обсягу сукупності фактів досліджуваних масових суспільних явищ.

По-третє, у визначенні предмету зазначено, що статистика вивчає масові суспільні явища, тобто такі, що складаються з достатньо великої сукупності, кількості одиниць чи фактів. Статистика вивчає закономірності зміни кількісних характеристик на основі масового узагальнення фактів.

 

Для того, щоб виявити та охарактеризувати розміри, їх зміни і кількісні співвідношення конкретних масових суспільних явищ, необхідно послідовно здійснити такі три основні стадії економіко-статистичного дослідження:

1) статистичне спостереження;

2) статистичне зведення і групування первинних даних;

3) аналіз статистичної інформації.

На цих трьох стадіях статистичного дослідження застосовується комплекс специфічних, властивих лише статистиці методів, який утворює статистичну методологію і зумовлений специфікою предмету статистики.

На першій стадії статистичного дослідження основним завданням є одержання конкретних значень досліджуваних ознак від кожної одиниці статистичної сукупності шляхом реєстрації (обліку) їх на основі ретельно розробленої програми. Причому статистичне спостереження повинно мати масовий характер. Вимога масовості одиниць спостереження зумовлюється тим, що вивчення статистичної закономірності проявляється у достатньо великому масиві даних на основі дії закону великих чисел, суть якого полягає в тому, що у зведених статистичних характеристиках вплив елементів випадковості взаємопогашається, хоча вони і можуть проявлятися в окремих одиницях статистичної сукупності. Так, в умовах ринкових відносин кожний покупець вибирає у магазині