Статистика робочої сили України

Масштабні знаки – це еталони, які зображають на графіку статистичні величини у вигляді квадратів, кругів, силуетів тощо. Ними користуються для визначення розмірів і співвідношень статистичних величин, зображених на графіку, тобто для порівняння графічних знаків із знаком-еталоном.

Експлікація графіка – це словесні пояснення, що розкривають ного зміст і основні елементи: заголовок графіка, одиниці виміру, умовні позначення.

Загальний заголовок повинен зрозуміло, чітко і стисло розкрити основний його зміст і відповісти на три питання – що? коли? де?

На кожній масштабній шкалі графіка вказуються розміщені на них статистичні величини і одиниці їх вимірювання.

Пояснювальні надписи до окремих елементів графічного образу можуть знаходитись на полі графіка або у формі умовних позначень виноситись за його межі.

Класифікація статистичних графіків. Класифікація графіків дає можливість визначити їх загальні риси, аналітичні можливості та техніку побудови. Графіки класифікуються за функціонально-цільовим призначенням, видами, формами і типами основних елементів.

За загальним призначенням графіки поділяються на аналітичні, ілюстративні та інформаційні.

За функціонально-цільовим призначенням розрізняють графіки групувань і рядів розподілу, динаміки, взаємозв'язку і порівняння.

За формою графічних образів графіки поділяють на крапкові, лінійні, площинні, просторові і фігурні.

За типом системи координат розрізняють графіки у прямокутній і полярній системі координат, а за масштабними шкалами – графіки з рівномірними, функціональними і змішаними шкалами.

Класифікація графіків за видом їх поля дає змогу виділити дві великі групи графіків: а) діаграми; б) статистичні карти.

З точки зору розв'язуваних завдань статистичні графіки поділяються на:

графіки порівняння статистичних величин;

графіки структури і структурних зрушень;

графіки зображення динаміки статистичних показників;

графіки контролю виконання плану;

графіки розміщення і поширення у просторі;

графіки варіаційних рядів;

графіки взаємозв'язку і взаємозалежності.

Графіки, які застосовуються для зображення статистичних даних, надзвичайно різноманітні. У даній главі розглянемо графіки, які найчастіше зустрічаються в статичтичній практиці.

3. 2. Графіки порівняння статистичних величин

У статичтичній практиці для графічного порівняння величин статистичного показника, які характеризують його зміну в просторі, застосовують діаграми.

Діаграми – це вид графіків, в якому цифрові дані зображаються за допомогою різних геометричних фігур і ліній. Діаграми є стовпчикові, стрічкові, секторні, лінійні та інші.

Стовпчикові діаграми – найбільш простий, наочний і широко вживаний вид графіків в одному вимірі. В них статистичні дані зображаються у вигляді стовпчиків-прямокутників однакової ширини, розміщених вертикально на осі абсцис і однакової або різної висоти. Кожний окремий стовпчик характеризує окремий об'єкт. Загальне число стовпчиків дорівнює числу порівнювальних об'єктів. Віддаль між стовпчиками береться однакова, але інколи стовпчики розташовують впритул один до одного.

Покажемо побудову стовпчикової діаграми на прикладі за даними табл. 2. 1.

 

Таблиця 2.1

Професійно-технічні заклади освіти (Міносвіти України) 

Роки Підготовлено (випущено) кваліфікованих робітників, тис. 

1985 427, 9

1990 376, 7

1995 274, 9

1996 273, 5

1997 263, 6

1998 258, 2

 

Для побудови діаграми на осі абсцис на однакові відстані один від одного відкладемо шість відрізків рівної довжини – основи стовпчиків. Роки розмістимо на графіку ранжировано: в порядку зменшення чисельності підготовки кваліфікованих робітників. Виберемо зручний для нас масштаб:

  Рис. 1.1 Підготовлено (випущено) кваліфікованих робітників, тисяч, професійно-технічними закладами освіти.

 

Для наочності стовпчики заштриховують або замальовують. Наочність даної діаграми досягається шляхом порівняння висоти стовпчиків, котра відповідає чисельності підготовлених (випущених) кваліфікованих робітників, тисяч, професій- но-технічними закладами освіти.

Внизу під стовпчиками вказують назви об'єктів порівняння, в даному випадку – років випуску.

Якщо стовпчики-прямокутники, які зображують числа, розташувати не по вертикалі, а по горизонталі, тоді таку діаграму називають стрічковою.

Стовпчикові і стрічкові діаграми взаємозамінні, оскільки в обох випадках використовується один вимір – висота стовпчика або довжина стрічки.

Зображення діаграм у вигляді стрічок краще, ніж у вигляді стовпчиків, оскільки при цьому зручніше кожному прямокутнику дати відповідну горизонтальну назву. Проілюструємо побудову стрічкової діаграми за даними табл. 2. 1. на рис. 1. 2:

 

  Рис. 1.2 Підготовлено (випущено) кваліфікованих робітників, тисяч, професійно-технічними закладами освіти

 

Стрічки на даній діаграмі розташовані (щільно) впритул одна до одної. Для порівняння декількох абсолютних величин між собою використовують також квадратні діаграми. Для визначення сторони квадрату потрібно добути корінь квадратний із абсолютної величини явища.

Кругові діаграми зображають порівняльні розміри досліджуваних явищ площами кругів, радіуси яких пропорційні кореню квадратному з числових значень порівнюваних показників. Отже, щоб знайти радіус, потрібно добути корінь квадратний із абсолютних величин і на цій основі визначити радіуси.

Прямокутні діаграми застосовують в тих випадках, коли потрібно порівняти три взаємозв'язані показники, один з яких дорівнює добутку двох інших та показати роль кожного з них у формуванні першої величини. Цей вид діаграм вперше запропонував російський статистик В. Е. Варзар (1851-1940 рр.) і тому його називають ще знаком Варзара. При побудові прямокутних діаграм встановлюють два масштаби: один Для множника, який приймають за основу, а другий – для множника, який приймають за висоту.