Сучасна українська літературна мова

 

 

В  однині  закінченню  родового  відмінка  -и  іменників  твердої групи  відповідає  закінчення -і  іменників  м'якої  та  мішаної  груп. У  давальному  та  місцевому  відмінках  в  усіх  трьох  групах  омонімічні  закінчення  -і  (- Ї ):  вод-і,  лазн-і,  площ-і,  мрі-ї.  Кінцеві  тверді приголосні  іменників  твердої  групи [г],  [ґ], [к], [х]  чергуються  із  [з], [дз  ],  [ц]9  [с]  у  цих  відмінках:  допомог-а  —  допомоз-і,  дзиґ-а  —  дзидз-і, рік-а  —  ріц~і,  свекрух-а  —  свекрус-і.  У  знахідному  відмінку  імен- ники твердої та мішаної групи мають закінчення -у, м'якої - -ю. Орудний відмінок закінчується на -ою у твердій групі, у м'якій і мішаній — на -ею (-єю):рук-ою, сил-ою — статт-ею, молодиц-ею, площ-ею, мрі-сю, еволюці-єю. Кличний відмінок  іменників першої відміни виражається закінченнями -о для твердої групи: Оксан-о, калин-о, країн-о, до-рог-о, Микол-о  і  -е (-є)  для м'якої  та мішаної  груп:  закрійниц-е, Соломі-є, мрі-є,  душ-е.  Закінчення  -ю мають  пестливі іменники м'якої групи: Сон-ю, бабус-ю, матус-ю, Гал-ю. 

У  множині  в  називному  відмінку  іменників  твердої  групи вживається  закінчення  -и  (сосн-и,  ног-и,  тумбочк-и),  м'якої  та  мішаної -------і  (-і):  яблун-і,  площ-і,  наді-ї.  У  родовому  відмінку  іменників  усіх  трьох  груп  нульове  закінчення:  бур  (від  буря),  перемог, битв,  травм,  ячин,  душ,  паляниць,  столиць,  їдалень,  господинь,  революцій,  галантерей,  сімей.  У  багатьох  іменників  при  появі  закритих складів  відбувається  чергування  голосних  [ о ],  [е]  з [/]:  дорог-и — доріг,  голов-и  —  голів,  ног-и  —  ніг,  борои-и  —  борін,  черед-и — черід\  уставляються  голосні  між  двома  приголосними:  стежк-и — стежок,  палатк-и  —  палаток,  сестр-и  —  сестер,  сосн-и  —  сосон, вітальн-і —  віталень,  вишн-і —  вишень,  війн-и  —  воєн  (і  війн), домн-и  —  домен,  сукн-і —  суконь,  гребл-і —  гребель,  борозн-и — борозен,  кпязівн-и  —  князівен,  еім'-ї—  сімей,  статт-і —  статей, ескадриль-ї—  ескадрилей,  стайн-і —  стаснь,  сотн-і —  сотень, ляльк-и —  ляльок.  У  деяких  випадках  чергування  [о], [е]  з  [і]  за аналогією  до  вихідних  форм  не  відбувається:  топол-і —  тополь, вод-и  —  вод,  потвор-и  —  потвор,  будов-и  —  будов,  печер-и  —  печер, мереж-і — мереж. 

Є відхилення від правил нульового закінчення в родовому відмінку множини: губ — губ-ів, легень — леген-ів, баб — баб-ів', закінчення -ей (миш-ей, свин-ей) та -ів (старост-ів, судд-ів). У  давальному,  орудному  та  місцевому  відмінках  множини  наявні  закінчення  -ом,  -оми,  -ах  для  іменників  твердої  та мішаної груп і відповідно -ям, -ями, -ях для іменників м'якої групи (записк-ам — криниц-ям, круч-ам — дол-ям; долин-ами — пісн-ями). 

 

вони різноманітні, синонімічно багаті, що дозволяє стилістично  удосконалювати  висловлене  чи  написане.  У  називному   відмінку  однини  нульове  закінчення  та  -о  мають іменники чоловічого роду (стан, гігант, нуль, Дніпро, Петро, водень), закінчення -о, -є, -я — іменники середнього роду, за винятком похідних  іменників, утворених від чоловічого роду  (дубищ-е, вовчищ-е, вітрищ-е), та тих, що позначають  істоти (дідищ-е, все-знайк-о, будьк-о, хвальк-о): озер-о, вогнищ-е, багатт-я, вік-н-о, світл-о, змаганн-я, викритт-я, сузір-я, міжгір-я. 

Зразки відмінювання іменників другої відміни 

 

У  родовому   відмінку однини  закінчення  -а  (-я)  виступає  в  іменниках  середнього роду: тепл-а, добр-а  лист-я, здо-бутт-яу визнанн-я, гор-я. В іменниках чоловічого роду флексія -а (-я) наявна в таких групах: 

а)  у  назвах  конкретних  предметів:  трактор-а,  автобус-а,  годинник-а, олівц-я, нож-а, клен-а, стовп-а, стол-а, стільц-я\ 

б) у  назвах  осіб  та  істот —  загальних  і  власних:  брат-а,  товариш-а,  газетяр-а,  пісняр-а,  Кирил-а,Дмитриченк-а,  Якубович-а, дояр-а, ведмед-я, метелик-а\ 

в)  у  географічних  назвах —  гідронімічних —  з  наголошеним закінченням:  Дінц-я,  Дністр-а,  Іртиш-а  та  назвах  населених пунктів:  Сімферопол-я,  Донецьк-а,  Канев-а,  Києв-а,  Париж-а,  Рим-а, але Кривого Рог-у, Холодного Яр-у\ 

г)  у  термінах:  синус-а,  квадрат-а,  відмінк-а,  іменник-а,  префікс-а, електрон-а, трикутник-а, модул-я, позитрон-а; 

ґ) у назвах мір довжини,  ваги, об'єму, площі, часу: метр-а,  літр-а,  грам-а, тижн-я, місяц-я, центнер-а,  карбованц-я, куб-а, гектар-а. 

Закінчення -у (-ю) мають іменники, що позначають: 

а)  речовину  або  матеріал:  мармур-у,  водн-ю,  цукр-у,  папер-у, гелі-ю, горох-у, анальгін-у, пеніцилін-у, граніт-у9ячмен-ю9 азот-у; 

б) абстрактні  поняття:  страх-у,  експеримент-у,  дослід-у,  досвід-у, прогрес-у, характер-у, стан-у, розум-у\ 

в) явища  природи:  дощ-у,  сніг-у,  гром-у,  вітр-у,  туман-у, циклон-у; 

г)  сукупність  чогось  чи  когось:  оркестр-у,  ансамбл-ю,  хор-у, загон-у,  колектив-у,  полк-у,  деканат-у,  університет-у,  курс-у,  інститут-у, штаб-у, завод-у, комітет-у, караван-у\ 

ґ) психічний стан, почуття: бол-ю, жал-ю, настро-ю, синдро-м-у, гнів-у, споко-ю, невроз-у, гепатит-у, переляк-у, сміх-у; 

д) дії  та  процеси:  відльот-у,  приїзд-у9  заклик-у,  перебіг-у,  вигук-у, переход-у, відступ-у, крик-у, зойк-у, свист-у, грюкот-у; 

е)