Символічна образність О.Уайльда «Портрет Доріана Грея»

   

РOЗДІЛ І. Образно-символічна система роману О.Уайльда «Портрет Доріана Грея»

1.1.  Жанрово-стильова своєрідність роману О.Уайльда

1.2. Проблематика твору «Портрет Доріана Грея»

1.3. Символіка образів. Роль портрету в сюжеті та задумі роману

1.4. Поліфункціональність символів у романі О.Уайльда

 

 

Сучасне мистецтво, в тому числі і література, являють собою рухливу систему, коли старі жанрові конструкції втрачають свій авторитет, і приходять нові. Подібні процеси завжди відбуваються в мистецтві. Для XX і XXI ст. основи його були закладені в XIX столітті. І творчість Оскара Уайльда зіграла в цьому важливу роль. У його творчості можна виявити корені багатьох проблем сучасної культури.

Одним з найбільш яскравих явищ означеного періоду в європейській літературі є символізм, який не випадково привертав до себе увагу критиків.

Символізм Оскара Уайльда більш звернений до романтизму. Гостро реагуючи на протиріччя оточуючої дійсності, Уайльд за природою своєю був людиною суперечливою, що і відбилося в його творах. Він міг з легкістю іронізувати над усім, але у ставленні до мистецтва, в могутність якого свято вірив, залишався гранично серйозним. Його прозвали «королем життя», «принцом Парадоксів» за неймовірну дотепність, феєрверки парадоксів, невичерпну вигадку і вміння зачаровувати людей.

«Портрет Доріана Грея» –  блискуча стилізація готичного роману жахів Оскара Уайльда, стала частиною масової свідомості суспільства, навіть тієї частини, яка досі не читала роман. 

Актуальність. Зняття табу з імені Уайльда стимулювало розвиток літературознавчого інтересу до уайльдівської художньої спадщини, інтенсивність вивчення якої поступово наростала. Досить велика частина робіт присвячена вивченню загальних питань творчості письменника, особливостям світогляду, впливу культурного і соціального контексту його творів. Однак освоєння літературної спадщини Уайльда як зарубіжними, так і вітчизняними вченими здійснювалося нерівномірно. Увагу дослідників все частіше привертав роман «Портрет Доріана Грея». Такі літературознавці як, А.Берд, Дж.Агейт, Е.С.Жуан та А.Г.Образцова вивчали детальний аналіз твору,  але комплексного аналізу все ж таки не було. 

Мета дослідження: проаналізувати символічну образність роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея».

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:

1. визначити специфіку сюжетно-змістовної складової твору;
2. проаналізувати проблематику роману «Портрет Доріана Грея»;
3. розкрити символіку образів роману О.Уайльда;
4. пояснити роль портрету в сюжеті та задумі роману;
5. з’ясувати поліфункціональність символів у романі О.Уайльда.

Об’єкт дослідження  –  роман О.Уайльда «Портрет Доріана Грея».

Предмет дослідження  –  символічні образи роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея».

Методика дослідження  – ґрунтується на поєднанні історико-генетичного, історико-функціонального та біографічного методів. 

Практичне значення роботи: висновки, отримані в результаті здійснення курсового дослідження, можуть бути використані вчителями та викладачами вузу під час вивчення роману.

Структура роботи: робота складається із вступу, одного розділу, який містить п’ять підрозділів, висновків та списку використаної літератури. 

 

 

«Ми всі марнуємо свої дні у пошуках сенсу життя. Знайте ж, цей сенс ─ в мистецтві» [12, 65], ─ стверджував Оскар Уайльд, відомий англійський естет. Закоханий у красу, Оскар Уайльд болісно переживав її зникнення з сучасного йому світу. Груба буржуазна дійсність з її «матеріальним прогресом»  придушували поетичну уяву і вбивали високі ідеали, викликали незмінну ненависть і презирство у митця. «Імперія на глиняних ногах ─ наш острівець» [19, 4], ─  так характеризує він вікторіанську Англію, анітрохи не обманюючись її зовнішнім благополуччям. XIX століття ─ утвердження капіталізму, для нього «нудний і прозаїчніший з усіх віків» [6].

Єдиний прихисток від дурманної нудьги, вульгарності та монотонної одноманітності О.Уайльд бачив у мистецтві. Воно ніколи не представлялося йому засобом боротьби, але здавалося «вірною обителлю краси, де завжди багато радості і трохи забуття, де хоча б на коротку мить можна забути всі чвари і жахи світу» [7, 13].

Свої життя і творчість письменник присвятив пошукам істини та краси. Однак у своїх пошуках він часто віддалявся від шляху, яким йшло передове демократичне мистецтво Англії. Його творчості притаманні ті ж протиріччя, що й руху, яке він очолював.  

Оскар Уайльд опублікував свій єдиний роман  «Портрет Доріана Грея» до того, як досяг своєї популярності. Твір написаний у 1890 році. Прозаїк писав його на замовлення одного американського журналу у рекордно короткий термін  – трохи більше, ніж за два тижні, бо уклав парі, що здатен створити роман саме у такий термін. 

Задум роману виник випадково, коли одного разу у майстерні свого приятеля, художника Бейзіла Уорда,   О. Уайльд побачив натурника, котрий вразив його досконалістю зовнішності. 

У передмові до твору автор визначив головну мету роману: вічність і велич наджиттєвого мистецтва. Однак для окремого видання обсяг твору був явно замалий, адже писати такі «портативні» романи було не в дусі англійської прози [1]. Тому, коли постало питання про розширення епічного полотна, Оскар Уайльд вводить сюди велику кількість цитат, філософських роздумів та описів. Цим критики й пояснюють деяку непропорційність окремих частин твору, зокрема найбільшого за обсягом одинадцятого розділу, куди автор додає цілі абзаци з різних брошур, антикварних реєстрів, тощо. «Дориан прочитал множество историй о драгоценных камнях. Так, в произведении Альфонсо «Clericalis