Технологія спирту

-Калій двохромовокислий за ГОСТ 4220.

-Кислота соляна за ГОСТ 3118, розчин молярної концентрації                     

1 моль/дм3.

-Кислота оцтова за ГОСТ 61, розчин молярної концентрації речовини еквівалентна 1 моль/дм3.

-Калій йодистий за ГОСТ 4232.

-Калію гідроксид за ГОСТ 24363 або натрію гідроксид за ГОСТ 4328, розчин молярної концентрації речовини еквівалентна 0,1 моль/дм3.

-Натрій сірчановатистокислий (натрію тіосульфат) за ГОСТ 27068 або фіксанал.

-Кислота сірчана за ГОСТ 4204 (густина ρ = 1,850 г/см3).

-Йод за ГОСТ 4159.

-Вода дистильована за ГОСТ 6709.

 

 Підготовка до визначання

Приготування розчину крохмалю з масовою часткою 1 % (субстрату) – за п.1.

 

Приготування розчину йоду концентрацією 0,1 моль/дм3.

25,00 г йодистого калію розчиняють в мірній колбі місткістю 1000 см3 в мінімальній кількості дистильованої води і туди ж вносять 12,7 г йоду. Після повного розчинення йоду об’єм розчину доводять дистильованою водою до мітки. Розчин зберігають в склянці із темного скла з притертою пробкою

 

Приготування розчину сірчановатистого натрію (гіпосульфіту) концентрацією 0,1 моль/дм3.

25,00 г гіпосульфіту розчиняють в мірній колбі місткістю 1000 см3 в невеликій кількості дистильованої води, що не містить вуглецю. Вміст колби перемішують і об’єм рідини доводять до мітки дистильованою водою.

Титр встановлюють за двохромовокислим калієм після витримки розчину гіпосульфіту потягом 15 діб.

 

Приготування розчину сірчаної кислоти 1:4.

До чотирьох об’ємів дистильованої води додають один об’єм сірчаної кислоти.

Приготування основного розчину очищених ферментів – за п.1.

Приготування основного розчину із повітряно-сухої культури гриба.

5,00 г дослідженої повітряно-сухої культури гриба, який попередньо розтертий в ступці, переносять в конічну колбу місткістю 250 см3, додають 100 см3 дистильованої води і настоюють 1 год при кімнатній температурі, періодично перемішуючи.

Через 1 год розчин фільтрують і фільтрат використовують для аналізу.

Фільтрат зберігають  протягом доби при температурі від 2 до 6°С.

 

 Проведення визначання

Беруть дві паралельні наважки дослідного продукту і із кожної роблять не менше двох розведень. Кожне розведення аналізують не менше двох разів.

 

 

 

 Визначання оцукрюючої активності в очищених препаратах і культурі гриба, отриманих із Asp. oryzae

В конічну колбу місткістю 50 см3 наливають 20 см3 субстрату (розчин крохмалю, приготовлений на буферному розчині з рН 4,7), колбу закривають годинниковим склом і поміщають в термостат або водяну баню з температурою (30,0±0,2)°С. Через 10 хв. додають від 1 до 10 см3 ферментного розчину (в залежності від передбаченої активності) і вміст старанно перемішують. Загальний об’єм реакційної суміші повинен складати 30 см3. Якщо на Визначання беруть менше 10 см3 ферментного розчину, то відсутній об’єм доповнюють дистильованою водою безпосередньо перед додаванням ферментного розчину.

Через 10 хв. після введення ферментного розчину дію ферменту припиняють добавленням 2 см3 розчину соляної кислоти. Потім вміст колби переносять, змиваючи дистильованою водою в конічну колбу місткістю 

500 см3, приливають 20 см3 розчину йоду і зразу ж по каплях, старанно перемішуючи, додають 60 см3 розчину гідроксиду натрію або калію.

Колбу закривають і залишають на 15 хв. в захищеному від світла місці. Через 15 хв. в розчин додають 2 см3 сірчаної кислоти і титрують йод, що виділився, розчином гіпосульфіта в присутності індикатора – розчинного крохмалю до зникнення синього забарвлення. Розчин стає безбарвним.

Одночасно ставлять контрольний дослід з тою ж кількістю всіх реагентів, тільки ферментний розчин вводять після добавлення 2 см3 розчину соляної кислоти (без витримки у термостаті).

Різниця між результатами титрування контрольного і дослідного розчинів повинна складати 0,5-6 см3 розчину гіпосульфіту. Якщо різниця менше 0,5 см3 або більше 6 см3, то аналіз повторюють з більшою або меншою кількістю ферментного розчину.

 

Визначання оцукрюючої активності в очищених препаратах і в культурі гриба, отриманого із Asp. awamori

Всі операції по визначенню оцукрюючої активності проводять за попереднім Визначанням із наступним доповненням: з метою припинення ферментної реакції додають 5 см3 розчину соляної кислоти. При старанному перемішуванні спочатку додають 3 см3, потім 60 см3 розчину гідроксиду натрію (калію).

 

 Визначання оцукрюючої активності в очищених   препаратах і в культурі із Bac. subtilis

Всі операції по визначенню оцукрюючої активності проводять за попереднім Визначанням із наступними доповненнями:

в якості субстрату беруть розчин крохмалю, приготовлений на буферному розчині з рН 6,0;

після введення 20 см3 розчину йоду додають 52,5 см3 розчину гідроксиду натрію або калію;

при перерахунку знайдених значень швидкості реакції на початкову швидкість (в межах 4-25% гідролізу глікозидних зв’язків крохмалю) треба користуватись градуювальним графіком, який побудовано на основі експериментальних даних.

 

Обробляння результатів

Оцукрюючу активність (ОС1), од./г в культурі гриба і очищених препаратах із Asp. oryzaе розраховують за формулою:

 

де е – еквівалентна маса речовини, мкмоль, що знайдена за табл. 3;

m2 – маса препарату, що введений в реакційну суміш, г;

t – термін гідролізу, хв.

Еквівалентну масу