Технологія спирту

Прилади та реактиви

-рН-метр або іонометр згідно чинним нормативним документам;

-Фарфорова чашка згідно чинним нормативним документам;

-Бюретка 1-1-2-2-0,01 згідно з ГОСТ 14919;

-Піпетка 1-2-2-20 згідно з ГОСТ 29227;

-Натрію гідроксид, згідно з ГОСТ 4328, розчин с(NaOH)=0,1моль/дм3

-Натрію гідроксид, згідно з ГОСТ 4328, розчин с(NaOH)=1,0моль/дм3

-Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709.

 

Приготування розчину індикатора метилового червоного.

Наважку індикатора метилового червоного масою (0,1±0,01г) розчиняють в 60 см3 ректифікованого етилового спирту 96,3% об. І доводять до поділки 100 см3 дистильованою водою.

 

 

 

Проведення визначання

Відбирають піпеткою 20 см3 фільтрату, наливають у фарфорову чашку та титрують розчином лугу з концентрацією натрію гідроксиду с(NaOH)=0,1моль\дм3 або розчин с(NaOH)=1,0моль\дм3. Після кожних 2-4 крапель, злитих в чашку, досліджуємий розчин перемішують скляною паличкою та визначають реакцію: краплю титрованого розчину поміщають на білу фарфорову пластинку, додають краплю метилового червоного та спостерігають за забарвленням. Титрування ведуть до одержання жовтого забарвлення; для контролю до однієї краплі розчину метилового червоного додають краплю дистильованої води.

Кількість гідроксиду натрію с(NaOH)=1,0моль/дм3, яка необхідна для нейтралізації 20 см3 фільтрату затору, характеризує його кислотність в градусах кислотності.

Градус (1º) кислотності дорівнює 1 см3 гідроксиду натрію с(NaOH)=1,0моль\дм3 або 10 см3 с(NaOH)=0,1моль\дм3.

При перерахунку градусів кислотності на процент вмісту умовних кислот приймають, що 1º кислотності відповідає 0,09 молочної, 0,06 оцтової, 0,088 масляної і 0,049 г сірчаної кислот.

Для визначання активної кислотності встановлюють рН затору рН-метром або іонометром.

Оцінка якості затору

Якісні показники затору повинні відповідати наступним показниками: вміст сухих речовин 16-18%, загальна кислотність 0,2-0,3º; рН – 4,9-5,6, ступінь оцукрювання – при пробі на йод фільтрат затору забарвлюється в жовтий колір.

 

Визначання якісних показників бражки.

Відбір середньої проби

При періодичному бродінні середню пробу зрілої бражки відбирають із кожного бродильного чана перед надходженням на перегонку. При циклічному і безперервному способах бродіння проби відбирають через кожні 4 години із передавального чана,,,   бражка із якого надходить на перегонку. Відібрані проби бражки фільтрують через тканину.

 

Визначання видимого й дійсного відбродів.

Видимий відброд визначають у фільтраті дріжджів або бражки цукроміром. Для визначання дійсного відброда визначений об'єм фільтрату бражки (200см3), випарюють у фарфоровій чашці до 1/3 початкового об'єму. Залишок кількісно переносять у колбу на 200 см3 , охолоджують до 20С та доводять дистильованою водою до мітки. Розчин перемішують та визначають дійсний відброд цукроміром.

Визначання кислотності

Загальну кислотність дріжджів і зрілої бражки визначають таким же чином, як і затору. рН встановлюють рН-метром або іонометром.

 

Визначання вмісту спирту у бражці.

Прилади та реактиви

-Електроплитка побутова або колбонагрівач згідно з ГОСТ 14919;

-Колби К-2-250-34 ТХС згідно з ГОСТ 25336;

-Холодильник Лібіха згідно з ГОСТ 25336;

-Ареометри для спирту АСП-1; АСП-2 згідног з ГОСТ 18481;

-Термометри рідинні скляні з ціною поділки 0,1ºС, з діапазоном вимірювань від 0 до 50ºС;

-Циліндри скляні для ареометрів місткістю 100 см3 згідно з ГОСТ 18481.

-Збирають установку за рис.2

 

У круглодонну колбу наливають 100 см3 фільтрату бражки. Мірну колбу ополіскують 25-30 см3 дистильованою водою, яку виливають у круглодонну колбу. Бражку в колбі нейтралізують  розчином гідроксиду натрію концентрацією 1 моль/дм3 до нейтральної реакції. Перегонну колбу закривають пробкою з краплеуловлювачем та з'єднують із холодильником (Рис.2). У приймальну колбу наливають 10 см3 дистильованої води. Перегонку ведуть поки в приймальну колбу не відгониться приблизно 80 см3 дистиляту. Після чого його доводять до мітки 100см3 дистильованою водою при температурі 20С. Дистилят перемішують та визначають у ньому відносну густину пікнометром.

Відносну густину розраховують за формулою:

 

 

 

де         m1 – маса пустого пікнометра, г;

             m2 – маса пікнометра заповненого дистильованою водою, г;

             m3 – маса пікнометра з досліджуємим дистилятом, г.

 

 

 

Рисунок 2 - Установка для перегонки

Приклад:Маса пустого пікнометра 15,4862 г, маса пікнометра, заповненого дистильованою водою 40,2478 г, маса пікнометра із досліджуваним дистилятом 39,9507 г.

Відносна густина дистиляту складає

 

За відносною густиною дистиляту в табл.1 знаходим вміст спирту (об.%) в дистиляті, а отже, і в зрілій бражці.

 

Визначання вмісту незброджених цукрі.

Теоретична частина

В зерновій бражці із незброджених цукрі містяться мальтоза і глюкоза; до незброджених цукрів в зрілій бражці відносяться також декстрини. Для Визначання вмісту незброджених цукрі проводять гідроліз з метою перетворення декстринів і мальтози в глюкозу. Вміст глюкози визначають за методом Бертрана.

Метод Бертрана

Реактиви, посуд:

Мірна колба К-2-1000-2, 2-100-2 згідно ГОСТ 1770;

Колба Кн-200 згідно ГОСТ 25336;

Циліндр 1-100, 1-250, 1-500 за ГОСТ 1770;

Бюретки 1-2-50-0,1 згідно з ГОСТ 29252;

Піпетки 1-1-2-0,5, 1-2-2-5 і 1-2-2-10 згідно з ГОСТ 29277;

Склянки з пришліфованими корками місткістю 100