Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тема 9. Виробнича інфраструктура

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Тема 9. Виробнича інфраструктура
 
Основні поняття й терміни: вантажопотік, вантажообіг, виробнича інфраструктура підприємства, енергетичний баланс.
 
9.1. Особливості функціонування та планування діяльності підрозділів виробничої інфраструктури
 
Неодмінною умовою високопродуктивної роботи підприємства в цілому є ефективна робота первинних виробничих ла-нок, а також обслуговуючих та допоміжних підрозділів. З огляду на це особливої ваги набувають питання подальшого поліпшення організації управління та планування виробничої ін-фраструктури. 
За умов, коли вимоги до якості продукції постійно зростають, саме інфраструктурні об’єкти значною мірою визначатимуть ефективність технічного й виробничого потенціалу. Брак повноцінного ремонту устаткування, високоякісного оснащення виробництва, складських приміщень для зберігання матеріальних цінностей тощо призводить до зниження споживчих якостей продукції та збільшує витрати виробництва.
Високий рівень розвитку виробничої інфраструктури дасть змогу з максимальною повнотою комплексно використати весь виробничий потенціал, скоротити час надходження матеріальних благ до споживача.
Виробнича інфраструктура як об’єкт аналізу має ряд особли-востей, які потрібно враховувати під час планування. Функціону-вання виробничої інфраструктури за рядом істотних ознак відріз-няється від діяльності основних підрозділів підприємства. Головна з таких ознак полягає в тому, що результати її роботи відіграють роль корисних дій, не набуваючи вигляду продукції в матеріально-речовій формі. Користь від діяльності виробничої інфраструктури виявляється лише в процесі виробництва. Відпо-відні дії не існують як споживча річ (споживча річ, коли її виго-товлено, функціонує у вигляді предмета торгівлі та обігу, стаючи товаром). Отже, результат діяльності інфраструктури є послугою виробничого характеру.
Наступна особливість виробничої інфраструктури полягає в тому, що її продукція як вид послуги не існує самостійно, поза виробничим процесом. З огляду на сказане слід назвати ще одну особливість елементів виробничої інфраструктури — їхню про-
сторову незалежність.
Оскільки процес споживання послуг нерозривно пов’язаний із процесом виробництва, то концентрація підрозділів інфраструк-тури в якомусь одному місці не може компенсувати нестачу їх в іншому.
Те, що продукція підрозділів виробничої інфраструктури не матеріалізується в речі, а набуває форми корисних дій і зникає разом із цими діями, є передумовою існування особливого виду резервів в інфраструктурі. Тут ідеться про резервування не про-дукції, а виробничих потужностей — їхньої пропускної спроможності, можливості технічних приміщень, трудових ресурсів, тощо.
Для кількісного оцінювання рівня розвитку інфраструктури потрібні показники, які характеризували б нагромадження в ін-фраструктурі її виробничого потенціалу. Тому поряд із катего-рією «інфраструктура» як сфера діяльності доцільно говорити про матеріально-технічну базу інфраструктури та ступінь її роз-витку.
Під час аналізу та планування виробничої інфраструктури не-обхідно відокремлювати її функціонально-галузеву структуру, тобто такі ланки, як транспортно-складська, інформаційно-комунікаційна чи сфера технічного обслуговування (ремонтне, інструментальне, енергетичне). 
Розглядаючи складові виробничої інфраструктури підприєм-
ства, можна виокремити дві функції, які вони виконують. Перша — обслуговування процесів основного та допоміжного виробництва. Вона є обов’язковою для всіх підприємств (транс-портне, складське господарство та ін.). Друга — «власне» вироб-ництво — виникає та розвивається як результат, що склався в де-яких галузях у плані організації виробництва та розподілу праці. Це, наприклад, виробництво різних видів енергії та тепла; деталей для ремонту обладнання; технологічного оснащення й інструменту.
За тієї системи організації промисловості, що склалася нині, — відсутності спеціалізованих підприємств технічного обслуговування й забезпечення необхідними засобами виробництва — підприємства змушені розвивати «власні» інфраструктурні підрозділи (цехи, дільниці) для технічного обслуговування основних виробництв.
Тепер на промислових підприємствах функціонують як самос-тійні структури інструментальні, енергетичні, ремонтно-механічні, транспортні цехи. Усі вони мають свої особливості функціонування, а отже, і особливості планування їхньої діяльності. Слід мати на увазі та враховувати під час планування те, що на великих машинобудівних підприємствах із часів централізованого планування залишилися добре оснащені великі ремонтно-механічні, інструментальні цехи. Їхні потужності здатні виготовляти запасні частини, інструменти як для власних потреб, так і іншим споживачам, наприклад, запасні частини для сільськогосподарських машин, оснащення для суміжних підприємств.
Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, що в подаль-шому ми розглядатимемо роботу виробничої інфраструктури ве-ликих та середніх підприємств, а малі підприємства користують-ся, здебільшого, послугами сторонніх спеціалізованих організацій (автобази, енергоремонті тощо).
В умовах невизначеної та швидкомінної ринкової кон’юнктури база розрахунку основних розділів річного плану не є сталою та може часто змінюватися.
Тому річні плани за деякими розділами потрібно складати за збільшеними показниками. У цих умовах основним терміном планування повинні бути плани на квартал. Це стосується насам-перед таких підрозділів, як інструментальний, транспортний це-хи, матеріально-технічне забезпечення.
У короткостроковому періоді розробляють оперативні плани, вони мають вузьку спрямованість, високий ступінь деталізації та характеризуються різноманітністю прийомів і методів.
У ринкових умовах сучасні модернізовані та нові вітчизняні підприємства користуються здебільшого послугами спеціалізова-них підприємств із технічного обслуговування основного вироб-ництва. Це, наприклад, виготовлення прес-форм для підприємств, що випускають склотару, гарантоване ремонтне обслуговування складного устаткування за окремими контрактами, транспортне обслуговування під час зовнішніх перевезень тощо.
Метою планування діяльності підрозділів виробничої інфра-структури є: обґрунтування виробничої програми підрозділу на рік, квартал, місяць; розрахунок потреби в персоналі; обґрунту-вання витрат виробництва в умовах швидкозмінної ринкової кон’юнктури.
Особливістю планування кожного з підрозділів інфраструкту-ри є те, що застосовуються багато нормативів, понять, термінів, яких немає в основному виробництві, наприклад, вантажообіг, вантажопотік, категорія складності ремонту, міжремонтний цикл і т. ін. [18].
 
9.2. Планування діяльності інструментальних
Фото Капча