Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тема 9. Виробнича інфраструктура

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

слюсарів з ремонту.

До 2-ї групи належать робітники, праця яких погано піддаєть-ся нормуванню. Це робітники з технічного обслуговування уста-ткування, мастильники, чергові слюсарі та ін. Зміст і обсяг робіт цієї групи робітників протягом зміни не є сталими.
Чисельність робітників цієї групи визначають за формулою
 (9.10)
де ΣR — загальна кількість ремонтних одиниць складності уста-ткування; КЗМ — коефіцієнт змінності роботи устаткування; 
НО — норматив обслуговування ремонтних одиниць на одного робітника за зміну.
Задача-приклад. Розрахувати: 1) середньорічні обсяги слюсарних, верстатних та інших робіт з ремонту устаткування; 2) річний обсяг робіт із міжремонтного обслуговування устаткування; 3) кількість робітників, необхідних для виконання ремонту та міжремонтного обслуговування.
Для проведення відповідних розрахунків є такі вихідні дані: сумарна кількість ремонтних одиниць, норми часу на виконання відповідних ремонтних робіт (табл. 9.2); тривалість міжремонт-ного періоду й міжремонтного циклу; норми обслуговування; структура ремонтного циклу та інші нормативи системи ПЗР.
Структура міжремонтного циклу має такий вигляд:
К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К.
Сумарна кількість ремонтних одиниць — ΣR = 12 531.
Тривалість міжремонтного циклу — 24 000 год, або 6 років, за двозмінної роботи обладнання.
Режим роботи цехів двозмінний. Тривалість зміни — 8 год. Корисний фонд часу роботи одного робітника — 1835 год на рік. Корисний фонд часу роботи одного верстата — 2000 год на рік. Коефіцієнт змінності роботи верстатів у РМЦ — 0,9, Кв.н — 1,2.
Норми обслуговування на 1 робітника в І зміну:
•верстатні роботи — 1650 ремонтних одиниць складності (р.о.с.).
•слюсарні роботи — 500 р.о.с.
•мастильні роботи — 1000 р.о.с.
Розрахунок ведуть у такій послідовності:
 
1. Визначення середніх річних обсягів слюсарних, робіт про-водять за формулою (9.7).
Розрахунки ведуть окремо для слюсарних, верстатних та ін-ших робіт, а також підраховують загальну кількість годин на рік.
Обсяг слюсарних робіт буде:
 
2. Обчислення річного обсягу робіт з міжремонтного обслуговування проводять за формулою (9.8).
Обсяг слюсарних робіт із технічного обслуговування буде:
 
3. Розрахунок кількості ремонтних робітників, необхідних для виконання ремонту та міжремонтного обслуговування.
Таблиця 9.2
НОРМИ ТРУДОМІСТКОСТІ НА ОДИНИЦЮ РЕМОНТНОЇ СКЛАДНОСТІ, год
 
Для ремонту обладнання кількість робітників (Ррем) за видами робіт обчислюють виходячи з відповідної трудомісткості річного фонду часу роботи одного робітника та коефіцієнта виконання норм робітниками Кв.н за формулою (9.9).
 
Для міжремонтного обслуговування кількість робітників за видами робіт обчислюють за нормами обслуговування на одного робітника за формулою (9.10). 
 
Аналогічно можна розрахувати кількість верстатників та ін-ших робітників з ремонтного обслуговування устаткування.
Розглянувши розрахунки обсягів ремонту, кількості робітни-ків, зайнятих ремонтом, перейдемо до вивчення планування собі-вартості ремонтних робіт.
Планування собівартості виробництва РМЦ полягає у визна-ченні загального цехового кошторису витрат, кошторису на ви-конання капітального та середнього ремонтів та міжремонтне обслуговування, кошторису цехових витрат.
Калькуляційні одиниці під час складання кошторисів такі: одиниця ремонтної складності в процесі виконання ремонту устаткування; об’єкт модернізації, ремонту (верстата, лінії тощо); замовлення під час надання послуг стороннім організаціям і підрозділам свого підприємства, у тому числі невиробничим.
Потрібно звернути увагу на те, що на підприємствах застосо-вують велику кількість устаткування різної ремонтної складності, що утруднює розрахунок кошторисів ремонтних робіт.
Для спрощення обчислень, пов’язаних з виконанням ремонт-них послуг для виробничих цехів підприємства в умовах внутрішньогосподарського госпрозрахунку, доцільно діяти так: керівництво підприємства попередньо затверджує кошторис витрат на ремонт одиниці ремонтної складності за видами ремонтів. Приклад розрахунку такого кошторису наведено в табл. 9.3.
Знаючи кількість одиниць ремонтної складності устаткування, яке підлягає ремонту в будь-якому цеху, можна планувати загальний обсяг ремонтних робіт за цехами й на підприємстві в цілому.
 
Таблиця 9.3
КОШТОРИС ВИТРАТ НА РЕМОНТ ОДНІЄЇ ОДИНИЦІ РЕМОНТНОЇ СКЛАДНОСТІ МЕХАНІЧНОЇ ЧАСТИНИ УСТАТКУВАННЯ
 
Примітка. 1. Матеріальні витрати для капітального ремонту — 60 %; середнього — 50 %; малого ремонту та огляду — 40 %. 2. Цехові витрати та витрати на утримання й експлуатацію устаткування РМЦ визначаються як відношення планових цехових витрат, що відповідають кошторису цехових витрат, до сумарної кількості одиниць ремонтної складності устаткування по підприємству та розподілених за видами ремонтів пропор-ційно до основної заробітної плати. Так само розподіляють і загальновиробничі витрати. Фактично кошторис відображає цехову ціну одиниці ремонтної складності устаткування.
Це особливо важливо в сучасних умовах, коли всі витрати з ремонтного обслуговування відносять на собівартість основної продукції.
 
9.4. Планування діяльності енергетичного господарства
 
Виробничу програму енергетичного цеху підприємства формують згідно з його потребами та нормативною базою, що є основою для планування діяльності енергетичних цехів.
Планування діяльності енергетичних цехів здійснюють плано-во-економічне бюро відділу головного енергетика, економісти цехів.
Основними розділами плану є:
-виробнича програма;
-чисельність і заробітна плата;
-собівартість.
Виробничу програму енергетичного цеху складають у натуральному та вартісному вираженні.
Завдання в натуральних показниках охоплює такі види робіт:
-виробництво та розподіл електричної енергії (в умовах де-централізованої системи електропостачання); виробництво та розподіл теплової енергії, пари, стисненого повітря, кисню, вуглекислоти та інших видів енергії, забезпечення водою для
Фото Капча