Тематичне картографування

Кольоровий фон на карті використовується для відображення головного способу виробництва сільського господарства – земель. Ґрунтовні різниці повинні бути узагальнені в невеличке число груп.

На районній карті задають межі адміністративних районів, сільських господарств, дослідних сільськогосподарських установ, підсобних господарств, земель спеціального призначення.

На карті показують поля сівозмін – овочевих, польових, кормових, і інших із вказівкою номерів полів і площ у гектарах. Докладно зображують сільськогосподарські угіддя – луки (заливні, суходільні), вигони, сади, городи, ягідники, плодорозсадники й ін. На карті позначають осушувані і зрошувані ділянки з головними каналами, державні сортовипробувальні ділянки, лісосмуги і т. п.

Транспортно-економічні карти

Один з основних транспортно-економічних показників – розвиток шляхів сполучення в країні або районі. Відображення на карті території шляхів сполучення є дуже важливим для загальної характеристики народного господарства.

Техніко-економічні показники, що характеризують шляхи сполучення, можуть бути дуже різноманітні. На спеціальних картах можуть бути відображені пропускна спроможність залізниць, кількість колій і їх технічне забезпечення, електрифікація, навігаційні якості внутрішніх водних шляхів, технічний стан і умови проїзду для автотранспорту по безрейкових дорогах і інші показники. Великий інтерес викликає відображення транспортного будівництва і подальших перспектив його розвитку.

На картах може бути показаний товарообмін між країнами або окремими районами, причому дані які його характеризують, звичайно відображаються незалежно від конкретних шляхів переміщення тих або інших вантажів. У залежності від ваги вантажів до визначених пунктів (морських портів, пристаней, залізничних вузлів і т. п.) або магістралей можуть бути встановлені особливі транспортно-економічні райони, що мають спеціальний інтерес для картографування.

Однією з причин, що обмежують повноту відображення на дрібномасштабних економічних картах дорожньої мережі, є їхнє завантаження іншими об’єктами, для котрих нерідко призначаються значки злитком значного розміру. Але при розрахунку загального навантаження карти треба враховувати нанесення на ній усіх шляхів сполучення, достатньо, повно і виразно. Не достатня увага до відображення на економічних картах транспортної мережі нерідко призводить до непродуманості в доборі більш значних ліній, а це веде і до прямих помилок.

На картах дрібних масштабів переважно застосовують найбільш прості по малюнку умовні знаки, наприклад тонкі одинарні лінії різного кольору. Лінії повинні бути яскравими і цілком чітко помітними. Якщо залізниці показуються, скажемо, тонкими червоними лініями, то шоссе й інші безрейкові дороги треба задавати зовсім іншим кольором, хоча б темно-зеленим, темно-коричневим або чорним, але не близьким до червоного. Авіалінії, через їхню прямолінійність, будуть читатися цілком чітко навіть при нанесенні яким-небудь світлим кольором, щоб не перевантажувати карти.

При впорядкуванні середньомасштабних і особливо крупномасштабних економічних карт рекомендуються кращі можливості для детального нанесення всіх шляхів сполучення і детальної їх характеристики.

Нерідко складаються вузькогалузеві транспортні карти, у тому числі спеціальні карти залізниць, внутрішніх водяних шляхів, автогужових або навіть тільки автомобільних шляхів, морські й аеронавігаційні карти. Бувають особливі карти, що показують об’єкти нового транспортного будівництва.

На морських комунікаціях також може бути показана кількість пароплавних рейсів і їхня регулярність.

Картографування вантажопотоків. Прямування вантажів по транспортних магістралях відображається на картах у виді вантажопотоків, причому основним показником тут служить вага вантажів, що проходять протягом року по тому або іншому напрямку.

Існують дуже різноманітні способи відображення на картах вантажопотоків, із більшою або меншою повнотою і детальністю, що залежить від призначення і конкретного отримання карт, ступеня їхнього загального навантаження, масштабу і від їхніх умов.

Вантажопотоки показуються на економічних картах різного отримання: на загальноекономічних, галузевих картах промисловості й інших. Складаються і спеціальні карти цієї тематики. На одних картах відображається загальне вантажне прямування по транспортних магістралях, на інших – показуються напрямки і розміри перевезень окремих видів вантажів.

Ширина смужки береться пропорційною до кількості вантажів, перевезених по даному шляху або його відрізку протягом року або іншого визначеного періоду часу. Цей показник прийнято називати потужністю вантажопотоку.

Ширина смужки в один міліметр приймається за визначену кількість вантажів. Міряючи ширину смужок на карті, можна судити про потужність відповідних вантажопотоків. Нерідко біля смужок підписується і цифра, що характеризує розмір вантажопотоків, і тоді розходження в ширині смужок зберігають значення лише для зорового уявлення про співвідношення в потужності вантажопотоків. В міру прямування вантажопотоку його потужність може змінюватися, що виражається на карті розширенням або звуженням смужки.

Кількісні співвідношення в потужності вантажопотоків можна також відобразити числом рівнобіжних ліній, приймаючи одну лінію за визначену кількість.

У якості показника розміру або потужності вантажопотоку в більшості випадків береться вага вантажу. На галузевих картах за одиницю масштабності можна прийняти ту вагову кількість, яка в даному випадку зручніша, у залежності від масовості вантажів, від конкретного розміру вантажопотоків і їхнього розгалуження. Так, скажемо, на карті перевезень нафти за один міліметр ширини смужки приймається, звичайно, більша кількість тонн, чим на карті перевезень цукру.

На морських комунікаціях стрілки вантажопотоків іноді змінюються кольоровими малюнками (значок у вигляді пароплава).

Вантажопотоки можуть бути нанесені на карті з метою наочного відображення виробничо-економічних зв’язків, що існують між окремими підприємствами. Це легше буде зробити в тому випадку, якщо карта присвячена географічному розміщенню тільки однієї