Тематичне картографування

Для економічних карт характерна свого роду індивідуальність, тобто майже кожна, карта, якщо не враховувати серійних видань, відрізняється своїм особливим змістом і особливим зовнішнім виглядом. Це пояснюється великою різноманітністю тематики економічних карт, різноманітністю призначення і методикою їх складання, новизною і не розробленістю ряду проблем у даній галузі картографії. На одних економічних картах показується тільки розміщення визначених об’єктів народного господарства. На інших відображається і їхнє порівняльне значення в народному господарстві, що особливо важливо для його повної характеристики. Нерідко економічні карти відображають і динаміку розвитку господарства за якийсь період, наприклад за сучасну епоху, і це дуже збагачує їхній зміст.

Дуже, важливі зв’язки, що існують між економікою і фізико-географічним середовищем, що виявляються, при поєднанні різноманітних елементів змісту карти. Так, наприклад, розміщення вівчарства найтіснішою уявою пов’язане з особливостями рельєфу і гідрографії.

Класифікація економічних карт за змістом і способами його відображення.

Найбільш істотною є класифікація за цільовим призначенням, масштабом, територіальним охопленням, змістом і засобом відображення його головних елементів.

За змістом розрізняють насамперед загальноекономічні і галузеві. До першого відносяться карти, що відбивають розвиток і географічне розміщення всіх основних галузей народного господарства. Галузевими називаються карти, в змісті яких з особливою повнотою і детально відображені дані, що характеризують якусь одну визначену галузь господарства.

За засобами відображення головного змісту карти і ступенем узагальнення економічних показників можна поділити економічні карти на аналітичні, синтетичні і комплексні. На аналітичних або так званих „елементарних” картах кожний елемент змісту одержує своє особливе індивідуальне вираження.

На картах синтетичних всі основні елементи змісту показуються в синтезі – у формі поєднання складних характеристик різноманітних економічних показників. Прикладом може служити карта сільськогосподарських районів, де за назвою якого-небудь „льоно-молочного району” припускається визначене поєднання посівів або продукції льону-довгунця, жита, вівса, пшениці, гороху й інших зерново-бобових культур, картоплі, кукурудзи, сіяних трав, визначена ступінь розвитку великого рогатого скотарства молочного напрямку й інших видів тваринництва.

На комплексних картах поєднуються принципи побудови карт аналітичних і синтетичних, наприклад на фоні сільськогосподарського районування відображаються значками окремі промислові підприємства, родовище корисних копалин і т. д. Комплексні карти зустрічаються частіше.

За територіальним охопленням прийнято розрізняти карти світу, материків, груп держав, окремих країн і їхніх частин. У відношенні економічних карт дуже важливо розрізняти, які саме держави подані на карті.

Основні принципи складання економічних карт. Найважливіший принцип складання економічної карти це цільова спрямованість, відповідність економічних показників сучасному стану, кожна нова економічна карта за змістом й оформленням на рівні новітніх досягнень науки і техніки. Економічну карту треба складати за сучасними і достовірними матеріалами. Ця умова ставиться до всіх елементів її змісту, включаючи гідрографічну мережу, розміщення населених пунктів і т. д. Перед складанням карти треба старанно досліджувати усі первинні картматеріали, які використовуються.

Зміст економічної карти повинен бути цілеспрямованим. Його повнота і конкретний характер (тобто вибір об’єктів картографування, їхні якісні характеристики і кількісні показники порівняльної потужності) повинні знаходитись в повній відповідальності з цільовим призначенням карти.

Всі складові змісту економічної карти – від берегової лінії до кількісних показників по різного роду об’єктах економіки – повинні бути ув’язані в єдине ціле, відповідно до єдиної програми, що охоплює весь зміст економічної карти.

Для будь-якої карти шкідливе перевантаження змісту. При упорядкуванні економічної карти повинна бути правильно знайдена межа її навантаження, причому ступінь генералізації залежить насамперед від масштабу карти і від її цільового призначення.

Для того щоб зміст карти був цілеспрямованим, виразним і не перевантаженим при її складанні треба виділяти головне за рахунок другорядного. Головні елементи змісту повинні бути подані яскраво і виразно, а дрібні деталі і другорядні об’єкти – як би відсунуті на другий план (застосування менше значних умовних знаків, блідих кольорів, дрібних шрифтів назв), або і зовсім зняті з карти.

При упорядкуванні економічної карти треба мати повні й однакові матеріали на всю країну або район, яким присвячена дана карта. Відсутність даних для частин території може призвести до появи на карті „білих плям”, що при читанні карти буде витлумачено, як відсутність у даному ареалі явища, хоча насправді це і не так. На суміжній території обов’язково показуються тільки гідрографія, населені пункти, дорожня мережа і можуть бути ще деякі елементи, в залежності від тематики карти.

Матеріали для складання економічних карт. При складанні економічних карт використовуються картографічні і статистичні матеріали. Крім того, іноді залучаються і додаткові матеріали, до яких можна віднести літературні джерела, фотографії і зведення, отримані автором карти в результаті власних спостережень.

Під картографічними матеріалами або „джерелами” припускаються як спеціальні економічні карти різного змісту, так і загальногеографічні або інші карти всіх масштабів, а також аерознімки. Економічні карти, що використовуються як вихідний матеріал при упорядкуванні нової карти, повинні бути однорідними у всіх відношеннях: і за повнотою змісту, і за засобами відображення його основних елементів, і в частині економічних показників, що характеризують однорідні об’єкти. Такі повноцінні картматеріали повинні охоплювати всю площу карти, що створюється.

Карти промисловості

Поширеність карт промисловості. Видаються загальнопромислові карти, карти за групами галузей і вузькогалузеві, що відображають розміщення якогось одного виробництва.