Тематичне картографування

Новий адміністративно-територіальний устрій України відображають також аміністративні карти губерній. Серед них зустрічаються видання карт, на яких спеціальним умовним позначенням показано колишні межі волостей. У цьому відношенні цікавою є “Карта Киевской губернии” (1923) масштабу 1: 840 000, що відображає адміністративно-територіальний устрій губернії одночасно 1922 і 1923 років. На карті показано центри округ і районів 1923 р., межі губернії, округ і районів 1923 р., центри повітів і волостей 1922 р., межі губернії, повітів і волостей 1922 р.

Адміністративних карт округ упродовж 1923-1924 років було видано обмаль. Можна лише згадати “Карту Черниговского округа” (1924) масштабу 1: 252 000.

19 лютого 1925 р. рішенням сесії ВУЦВК ліквідовано губернії та прийнято територіальний поділ з трьохступневою системою врядування (округа-район-сільрада). Адміністративно-територіальні межі на 1 жовтня 1925 р. подає “Адміністраційна карта Української Соціалістичної Радянської республіки” (1925) масштабу 1: 1 250 000, укладена картографічною частиною Наркомвнусправ УСРР. Особливістю карти є відображення на ній спеціальним умовним позначенням територій, приєднаних до УСРР від БСРР і Російської Федерації і які ще не були поділені на адміністративні одиниці.

Цей період змін адміністративно-територіального устрою в Україні характеризується випуском численних і різних за змістом та навантаженням адміністративних карт округ. З кінця 1920-х років до створення адміністративних карт все частіше залучаються спеціалізовані картографічні підприємства, що значною мірою сприяло підвищенню їх якості завдяки використанню актуальної та докладної географічної основи, яка базувалася на матеріалах топографічних знімань. За основним тематичним змістом можна виділити карти округ, на яких відображено тільки районний поділ, і карти округ, на яких показано також і межі сільрад. Адміністративні карти округ укладені переважно у верстових масштабах (найчастіше 1: 126 000, 1: 210 000, 1: 252 000, 1: 420 000) та іноді в метричних масштабах (1: 100 000 та ін.). Окремі адміністративні карти округ доповнені соціально-економічним змістом (школи, лікарні, поштові відділення, промислові підприємства, межі землекористувань тощо).

Короткий період (кінець 1930 р. – початок 1932 р.) існування в Україні територіального поділу за двохступневою системою врядування (район-сільрада (міська, селищна)) був картографічно інтерпретований лише на декількох політико-адміністративних картах Української РСР масштабів 1: 1 400 000 і 1: 1 500 000, включаючи бланкові видання.

Упровадження в 1932 р. обласного територіального поділу у часі співпало з поступовою монополізацією в СРСР створення адміністративних карт спеціалізованими картографічними підрозділами державної картографо-геодезичної служби. 1931 р. у Харкові було створено картографічну фабрику, у тематиці картоукладальних робіт якої провідне місце займають адміністративні карти. У другій половині 1930-х років завершується опрацювання єдиних підходів державної картографо-геодезичної служби до відображення адміністративно-територіального устрою на політико-адміністративних і адміністративних картах та налагоджується системний випуск останніх картографічними підрозділами ГУГК.

Перші політико-адміністративні карти Української СРР з територіальним поділом за обласною системою врядування видає у Харкові Центральна адміністративно-територіальна комісія при Президії ВУЦВКУ (перше видання у масштабі 1: 2 200 000, наступні – у масштабі 1: 2 000 000), картоукладальні роботи здійснює картографічна фабрика “Держкартографія” (пізніші назви – “Укрдержкартографія”, Українська картографічна фабрика, 11-та Картфабрика ГУДЗК НКВС СРСР, 4-та Картфабрика ГУГК при РНК СРСР). Карти вперше одержують статус офіційного видання. У зв’язку з численними змінами адміністративно-територіального устрою (утворення нових областей, укрупнення районів, утворення нових міст з безпосереднім підпорядкуванням обласним органам, зміни категорій населених пунктів тощо) упродовж 1932-1934 років виходить 6 видань “Адміністративної карти Української Соціалістичної Радянської Республіки”. За ними можна не тільки прослідкувати тогочасні зміни територіального поділу, але й відстежити тенденції у перейменуваннях назв населених пунктів.

Часті зміни систем адміністративно-територіального устрою приводили до того, що на окремих політико-адміністративних картах Європейської частини СРСР, які готувалися до видання спеціалізованими державними картографічними підприємствами, цей поділ на території України не відображався.

З введенням системи обласного поділу адміністративні карти областей у 1932-1937 роках видають як відомчі обласні організації, так і фахові картографічні підприємства. Проте серед першого типу видань стає дедалі більше карт, які готують до видання на картографічному виробництві. Однією з перших була видана Організаційним комітетом Київської області “УСРР. Адміністративна карта Київської області” масштабу 1: 1 400 000, що відображає адміністративні межі станом на 9 лютого 1932 р. На чотирьох аркушах видала “Адміністративну карту Одеської області” (1937) масштабу 1: 250 000 Одеська обласна планова комісія, яку уклала Харківська державна картфабрика. На карті подано докладну топографічну основу, підкреслено назви центрів сільських рад, виділено спеціалізацію радгоспів. Серед адміністративних карт, підготовлених на картографічній фабриці, переважають видання з адміністративно-економічним змістом з відображенням найголовніших галузей промисловості та сільського господарства. Наочним прикладом тут може служити “Карта Харківської області” (1934) масштабу 1: 400 000.

Випуск Харківською картографічною фабрикою у 1938-1939 роках серії із 16 адміністративних карт областей та Молдавської АРСР свідчить про завершення опрацювання єдиного типу адміністративної карти в ГУГК СРСР. Обласні карти видавались у масштабах 1: 350 000, 1: 400 000 і 1: 500 000 з показом районних меж. Територія районів на картах пофарбована різними кольоровими фонами. Районні межі подано