Теоретичні та практичні аспекти аналізу фінансових результатів банку та вдосконалення методик аналізу ПАТ ”Альфа – Банк”

- оцінка виконання фінансового плану або бізнес-плану за показниками доходів і витрат; 

- виявлення факторів та визначення ступеня їх впливу на зміну доходів і витрат; 

- коефіцієнтний аналіз доходів і витрат; 

- аналіз і оцінка рівня дохідності банку та розроблення заходів щодо

- використання резервів підвищення прибутковості банківської діяльності[3, c. 87]. 

Для інформаційного забезпечення аналізу доходів і витрат можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації. Але базовою інформацією для фінансового аналізу є дані звіту про фінансові результати, який відображає величину дохідних і витратних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами; балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на фіксований момент часу; фінансового плану, або бізнес-плану, комерційного банку щодо очікуваних доходів і витрат періоду, який аналізується. 

 В різних джерелах ми можемо зустріти різні визначення доходів комерційного банку. Відповідно до Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених Постановою Правління НБУ від 18. 06. 2003 N 255, доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів) [2]. 

За визначенням, яке надає Герасимович А. М., доходи комерційного банку – це зростання економічних вигод протягом періоду, що аналізується, в результаті реалізації банківського продукту та іншої діяльності банку у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань [4, с. 328]. 

Парасій-Вергуненко І.М. дає наступне визначення: доходи банку – це збільшення економічної вигоди за сукупністю господарських операцій, крім операцій з реалізації додаткової кількості акцій банку, які ведуть до: 

1) збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення суми її зобов'язань; 

2) зменшення суми зобов'язань банківської установи без відповідного зменшення суми її активів [16, c. 217]. 

Важливим питанням у аналізі доходів банківської установи є їх класифікація. 

Вони можуть бути диверсифікованими за різноманітними ознаками: 

- за порядком отримання (процентні, непроцентні тощо) ; 

- за джерелами отримання (підприємницькі структури, населення, біржі) ; 

- за частотою отримання (стандартні, невизначені) ; 

- за гарантією отримання (готівка, рахунки, цінні папери, матеріальні

об'єкти). 

Процентні доходи – операційні доходи, отримані банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банкові, суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активів. Вони складаються з доходів від коштів, розміщених в інших банках, плати за кредит, наданий суб'єктам господарської діяльності і фізичним особам, за інші види кредиту та з доходу від інвестиційних цінних паперів[10, c. 273]. 

Комісійні доходи – операційні доходи за наданими послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання і не є фіксованою. Вони охоплюють доходи від розрахунково-касового обслуговування банків та клієнтів, комісійні доходи від кредитного обслуговування, комісійні доходи за операціями з цінними паперами, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів, від довірчого обслуговування банків та клієнтів, комісійні доходи за позабалансовими операціями, комісійні доходи за операціями з філіями. 

Результат від торговельних операцій є спекулятивним видом доходу, який банк отримує від торгівлі цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами, що здійснюється з ініціативи банку і не є виконанням доручень клієнтів[10, c. 277]. 

Повернення списаних активів – кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком як безнадійна до повернення. 

Інші операційні доходи – доходи, які не пов'язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю. До них належить дохід від оперативного лізингу, штрафи та пені, отримані за банківськими операціями, доходи від консультаційних послуг фінансового характеру. 

При аналізі доходів банку, спочатку необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриману їм за визначений період, із поділом її на види прибутків, що надійшли від проведення різних видів банківських операцій. Це дозволяє визначити пріоритетні види діяльності банку виходячи з питомої ваги визначених статей доходів у їхній загальній сумі. Важливим при аналізі доходів є поділ його за цілями[7, c. 113]. 

 

Рис. 1.1 Класифікація аналізу доходів банку відповідно до цілей його проведення

 

Щоб провести якісний аналіз доходів банку необхідно аналізувати всі фактори, які на нього впливають. Умовно їх можна поділити на зовнішні та внутрішні. До внутрішніх відносяться фактори, які залежать від діяльності банку і характеризують різні сторони його роботи. Серед них можна виділити такі: 

1. Якість управління персоналом – підвищення класифікації персоналу, поліпшення умов праці тощо. 

2. Якість маркетингової політики банку – організаційно-технічний рівень управління виробництвом і збутом банківських продуктів, конкурентоспроможність банківських продуктів, ефективність цінової політики банку, удосконалення банківських технологій. 

3. Якість ризик-менеджменту в банку, у тому числі ефективність систем оцінки та мінімізація ризиків банку, зниження банківської діяльності шляхом збільшення обсягу і набору без ризикових комісійних операцій [21, c. 203]. 

До зовнішніх факторів відносяться фактори, які не залежать від діяльності самого банку, хоча деякі з них можуть суттєво впливати на темпи зростання прибутку і рентабельності. Серед них можна виділити наступні чинники: рівень інфляції; економічна ситуація в країні; попит та пропозиція на кредитні ресурси; конкуренція