Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Теорія держави і права

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
60
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">ВІДМІННІ  РИСИ:

Система права
Система законодавства
1. Є внутрішньою структурою права;1. Є зовнішньою формою права;
2. Визначає зміст права, характеризуючи права та обов’язки суб’єктів;2. визначає систему форм права та належність держави до певної правової системи;
3. На формування та розвиток впливають суспільні відносини, що мають об’єктивний характер та залежать від рівня розвитку суспільства;3. На формування та розвиток впливають фактори суб’єктивного значення, що визначають рівень свідомості та культури окремих суб’єктів;
4. Визначає ефективність системи законодавства, оскільки його змістом правовий припис, що вміщає правову норми як елемент системи права;4. Є способом виразу правової норми та надання їй рис системності, обов’язковості та формальної визначеності;
5. Основним елементом є норма права.5. Основним елементом є нормативно-правовий акт.
 
 
68. Систематизація законодавства.
 
Система законодавства характеризується певним рівнем узгодженості нормативних актів, що постійно потребує свого вдосконалення. Це вдосконалення здійснюється шляхом систематизації.
Систематизація – це діяльність та недержавних структур по забезпеченню системності законодавства шляхом приведення діючих нормативних актів в єдину узгоджену систему.
Систематизація законодавства досягається двома основними і якісно різноманітними по юридичній природі способами:
a)Кодифікацією;
b)Інкорпорацією діючих нормативних актів.
 
Особливою формою систематизації є консолідація, що визначається як діяльність суб’єктів по зведенню близьких за змістом нормативних актів в єдиний акт (підготовка систематичного зібрання діючих нормативних актів Уряду України).
 
69. Ознаки та види кодифікації.
 
Кодифікація – різновид систематизації законодавства, що вміщає елементи правотворчості, який забезпечує системне нормативне регламентування певного виду суспільних відносин шляхом видання єдиного юридично узгодженого нормативного акту.
В результаті кодифікації створюються наступні акти:
a)Кодекси, що є результатом кодифікації галузей права;
b)Положення та статути, що регламентують певні питання в рамках сфери суспільних відносин.
 
Кодифікація характеризується наступними рисами:
  1. Це діяльність виключно органів держави;
  2. Це діяльність, яка не може бути делегованою чи санкціонованою;
  3. Це діяльність, що вміщує елементи правотворчості;
  4. Це нормативно рнгламентована діяльність, що здійснюється в особливих процесуальних формах;
  5. Це діяльність, що завершується прийняттям єдиного нормативного акту;
  6. Ці акти мають вищу юридичну силу в рамках галузі.
 
Розрізняють наступні різновиди кодифікації:
  1. Галузева, що характеризується упорядкуванням норм виключно однієї галузі (КЗПП);
  2. Міжгалузева, що систематизує норми двох і більше галузей (повітряний кодекс);
  3. Загальна, що надає можливість впорядкувати норми, що регламентують однотипні відносини (основи про охорону здоров’я, звід законів).
 
Кодифікація завжди має офіційний характер.
 
70. Поняття та види інкорпорації.
 
Інкорпорація – різновид систематизації, що характеризується об’єднанням нормативних актів відповідно до чітко визначеної системи в єдиних збірниках.
Акти, що об’єднуються, розміщуються по такій системі, яка забезпечує зручності в процесі їх знаходження та використання.
 
РИСИ  ІНКОРПОРАЦІЇ:
  1. Здійснюється державними чи недержавними структурами;
  2. Може мати як офіційний так і не офіційний характер;
  3. Не має ознак правотворчості, тобто зміст актів не змінюється;
  4. Має різноманітну юридичну силу;
  5. Проводиться з метою полегшення користування нормативним масивом;
Інкорпорація існує у двох різновидах:
І. Офіційна – упорядкування системи нормативних актів шляхом видання компетентними органами держави збірників діючих актів. Її результатом є не лише видання збірника, а і переліку нормативних актів, які втратили юридичну силу.
В текст збірника вносяться офіційні зміни та виключаються з нього статті, що втратили чинність. Ці акти є джерелом посилання в процесі правотворчої та правозастосовчої діяльності.
Офіційна інкорпорація існує у двох різновидах:
a)Хронологічна – упорядкування актів за часом їх видання (Відомості Верховної Ради України, Зібрання Постанов Уряду, Бюлетень нормативних актів міністерств та відомств);
b)Тематична – поєднання нормативних актів за сферою державної діяльності чи певною тематикою (Збірник нормативних актів Мінфіну щодо оподаткування).
 
ІІ. Неофіційна інкорпорація здійснюється різноманітними організаціями, органами та способами і має довідково-інформаційний характер. Вона проводиться за ініціативою вказаних суб’єктів без спеціального доручення правотворчого органу.
Збірники, що є результатом неофіційної інкорпорації, не можуть використовуватися в офіційному порядку в процесі вирішення юридичних справ.
 
71. Поняття, аспекти та вимоги законності.
 
В юридичній літературі розрізняють чотири аспекти поняття “законність”.
 
1.Законність, як принцип здійснення владних повноважень державою. Зміст, в даному випадку, складають:
a)Законодавче закріплення державно-владних повноважень;
b)Прийняття владних рішень в рамках компетенції органів;
c)Прийняття владних рішень на основі закону;
d)Дотримання в процесі реалізації владних повноважень прав і свобод людини.
 
2.Законність, як принцип поведінки фізичних осіб у сфері права. Її зміст складають:
a)Реальна можливість реалізації конституційно закріплених прав;
b)Покладання конституційно закріплених обов’язків;
c)Можливість звернення за державним захистом своїх інтересів;
d)Реальність та ефективність нормативно закріплених засобів відповідальності.
 
3.Законність, як принцип побудови системи нормативних актів. Характеризується як:
a)Відповідність законів та підзаконних актів Конституції;
b)Можливість прийняття підзаконних актів лише на основі, у відповідності і на виконання закону;
c)Наявність ієрархічного підпорядкування існуючих нормативних актів.
 
4.Законність, як режим соціально-політичної сфери життєдіяльності суспільства. Це необхідність виконання законів та, заснованих на них, підзаконних актів всіма суб’єктами права. Змістом є:
a)Законодавче закріплення меж
Фото Капча