+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
60
Мова:
Українська
визначає її політичний характер та закріплюється шляхом прийняття конституційного закону.
Розрізняють три поняття суверенітету:
- національний;
- народний;
- державний.
Зміст державного суверенітету розкривається в його чотирьох компонентах:
I.Верховенство влади, тобто її універсальність, що характеризує неможливість існування на території держави більш ніж однієї державної влади, а також можливість держави визнати незаконними рішення будь-якої іншої з суспільних влад;
II.Єдність – наявність єдиного змісту влади (державної, політичної, публічної) з одночасним розподілом влади відповідно до функціонального призначення органів, що її здійснюють;
III.Незалежність – можливість держави самостійно вирішувати проблеми внутрішнього і зовнішнього характеру засновуючись на принципах національної та міжнародної систем права;
IV.Неподільність – можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в міждержавних утвореннях, визначати принципи поділу території та статус адміністративних одиниць.
12.Поняття та ознаки правової держави.
Правова держава – це держава, в якій владні повноваження здійснюються в рамках і на основі законів нею ж прийнятих.
Ознаки правової держави.
Верховенство права:
- в системі нормативно-правових актів;
- над інтересами держави.
- Законодавче регулювання найважливіших сфер життєдіяльності суспільства.
- Здійснення влади на основі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову.
- Взаємна відповідальність держави і особи.
- Висока якість законодавства, що виключає прогалини та юридичну неточність.
- Високий ступінь захищеності особи.
- Наявність спеціальних органів, що здійснюють нагляд за конституційністю законодавства.
- Високий рівень правової культури та правосвідомості громадян.
13.Теорії походження держав.
Теорії походження держави – система поглядів суб’єктивного характеру на питання про виникнення держави та її призначення в суспільстві.
- Теологічна (Фома аквінський). Держава створена Богом.
- Договірна.
- Патріархальна (продукт розвитку сім’ї).
- Насильства.
- Марксистсько-ленінська.
- Космічна.
- Технократична.
- Теорія магії (Джон Фрезер).
- Географічного детермінізму.
- Демографічна.
- Гідравлічна (іригаційне землеробство).
14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
Суспільство, в рамках якого функціонує держава, прийнято називати громадянським. Для визначення рівня розвитку цього суспільства визначають риси громадянського суспільства, наявність яких в реальному суспільстві свідчить про його розвинутість.
Громадянське суспільство – це співтовариство вільних і незалежних громадян, кожному з яких надаються рівні можливості та покладаються рівні обов’язки.
Ознаки громадянського суспільства.
- Людина, її права та свободи становлять основну цінність держави;
- Наявність реальних механізмів реалізації норм, що приймаються державою;
- Можливість вільного вибору сфери трудової діяльності, що засновується на принципі рівноправності праці;
- Наявність механізмів соціального захисту;
- Наявність структур, що реально відображають суспільні інтереси;
- Наявність системи права, що відповідає загальнолюдським цінностям;
- Реальна можливість захисту прав суб’єктів;
- Пріорітет інтересів суспільства над інтересами держави;
- Наявність реальних механізмів впливу на політику держави з боку суспільства.
СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “ЛЮДИНА” – “ОСОБА” – “ГРОМАДЯНИН”.
Функціонування держави в рамках суспільства визначає необхідність дослідження основного елементу суспільства – людини та особливостей її взаємодії з такими утвореннями як суспільство та держава.
Людина – біологічна категорія, що надає можливість віднести певну живу істоту до людського роду. Для людини характерні:
- Особливість фізіологічної будови (структури);
- Наявність мови;наявність усвідомлених інстинктів;
- Можливість до самоорганізації.
15. Характерні ознаки особи.
З виникненням суспільства біологічна категорія “людина” набирає соціального змісту і перетворюється в категорію “особа”.
Особа – людина, що має історично зумовлений ступінь розвитку, а також користується правами, що надаються суспільством, чи виконує обов’язки, що ним покладаються.
Для особи є характерними наступні риси:
- Розумність – здатність мислити і приймати усвідомлені, а не інстинктивні рішення.
- Індивідуальність – наявність певних характеристик, які вирізняють особу з маси інших людей.
- Свобода – можливість вибору того варіанту поведінки, з встановлених суспільством, що задовільняє інтереси особи та не порушує прав інших суб’єктів.
- Відповідальність – можливість розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також можливість виконання обов’язку щодо відповідальності перед суспільством у випадку порушення прав інших осіб чи невиконання власних обов’язків.
З виникненням держави категорія “людина” набирає політичного змісту і перетворюється у категорію “громадянин”.
Громадянин – це людина, що належить до постійного населення держави та користується захистом з її боку.
Для громадянина характерні слідуючі риси:
- Належність до постійного населення держави.
- Наявність юридично гарантованих прав та обов’язків.
- Можливість користуватися правом на захист своїх інтересів як всередині держави, так і за її межами.
- Необхідність нести юридичну відповідальність у чітко визначених державою випадках.
16. Правовий статус: поняття, зміст, структура.
Місце особи в суспільстві, а громадянина в державі визначається категорією “правовий статус”. Це складне юридичне поняття, що має зміст та структуру.
Змістом правового статусу є права та обов’язки суб’єктів.
Право – міра можливої поведінки, що надається для реалізації інтересів конкретного суб’єкта. Оскільки це право надається конкретному суб’єкту, то воно називається суб’єктивним.
Обов’язок – міра необхідної поведінки, що встановлюється з метою забезпечення реалізації суб’єктивного права. Оскільки обов’язки мають правову форму закріплення, вони називаються юридичними.
Класифікації прав і обов’язків:
- конституційні права і оболв’язки;
- закріплені галузевим законодавством.
- Загальні;
- Спеціальні.
- Соціально-економічні;
- Політичні;
- Соціально-культурні;
- Особисті;
- І т. п.
Структуру правового статусу складають три елементи:
- Можливість мати права та обов’язки (правоздатність).
- Можливість власними діями виконувати обов’язки та реалізовувати права (дієздатність).
- Можливість самостійно нести відповідальність у випадку невиконання обов’язків (деліктоздатність).