Предмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
60
Мова:
Українська
його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;
27. Класифікація органів держави.
Органи держави класифікують по шести основним критеріям:
I.За роллю і місцем в системі державного апарату:
- первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;
- вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.
II.За напрямком та змістом діяльності:
- органи державної влади;
- глава держави;
- органи державного управління;
- судові органи;
- контрольно-наглядові органи.
III.За способом утворення:
- ті, що обираються;
- ті, що призначаються;
- ті, що передаються у спадок.
IV.За часом функціонування:
- постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;
- тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.
V.За складом та способом прийняття рішень:
- єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;
- колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.
- VI.За територією, на яку поширюються рішення:
- центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;
- місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;
- локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.
Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.
Законодавчі:
- обираються населенням;
- здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;
- діють колегіально;
- мають виключні повноваження (ст 93 КУ).
Виконавчі:
- здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;
- здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;
- приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;
- складають систему вищих центральних та місцевих органів;
- функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).
Судові:
- здійснюють особливу діяльність – правосуддя;
- незалежні і підкорюються тільки закону;
- приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);
- діють в особливих процесуальних формах;
- їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.
28. Органи держави та самоврядування: співвідношення.
Орган держави – основна структурна одиниця механізму держави, що визначається як колектив службовців, створений державою з метою реалізації державних функцій.
Орган самоврядування – структура, що надає можливість населенню певної адміністративної одиниці самостійно вирішувати питання місцевого характеру.
Спільні риси:
- Виконують функції по управлінню суспільством;
- Передбачені законодавчо;
- Приймають рішення нормативного характеру, які в разі протиріччя Конституції можуть бути певним чином скасовані;
- Мають нормативно закріплену компетенцію;
- Діють у чітко визначеній сфері;
- Формуються у встановленому законом порядку;
- Функціонують на основі принципу розподілу повноважень.
Відмінні риси:
Органи самоврядування
- Формуються шляхом виборів, призначення чи затвердження;Обираються населенням;
- Рішення поширюються на всю територію;Рішення поширюються на адміністративну одиницю;
- Складаються із службовців, що виконують свої повноваження на професійній основі;Діяльність не має професійного характеру;
- Діють за принципом розподілу влади, що закріплюється конституційно.Можуть із врахуванням особливостей певної місцевості на підставі договору перерозподіляти між собою повноваження;
- Порядок прийняття рішень є колегіальним чи одноособовим;Рішення приймаються шляхом голосування;
- Реалізують повноваження безпосередньо;Можлива реалізація повноважень через представників чи обрані органи;
- Фінансуються за рахунок держбюджету;Фінансову основу становлять місцеві бюджети та позабюджетні фонди;
- Діють від імені держави;Не мають державно-владного характеру;
- Виконавчі органи складають самостійну частину держапарату;Виконавчі органи формуються керівництвом органів самоврядування;
- Мають можливість делегувати деякі виконавчі повноваження органам самоврядування;Делегування повноважень державним органам є неможливим.
29. Поняття та елементи форми держави.
Держава характеризується не лише наявністю певного змісту, який складають функції та структури, що складають механізм держави, а й наявністю зовнфшньої форми прояву своєї діяльності.
Форма держави – це такий устрій держави, в якому виявляються основні формальні характеристики держави і який забезпечує організацію державної влади, а також визначає способи та прийоми реалізації владних повноважень.
Форма держави дає можливість визначити структурну, територіальну та політичну організацію влади.
Форма держави складається з трьох основних елементів:
а) форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.
Цей елемент дає можливість:
визначити структуру вищих органів влади держави;
визначити порядок утворення цих органів;
визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;
дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.
б) форма державного устрою – спосіб територіальної організації влади держави, що характеризує порядок взаємодії центральних, регіональних та місцевих влад.
Цей елемент характеризують:
принцип розподілу держави на складові частини;
характер управлінської функції держави, тобто способи організації населення на певних територіях;
можливості врахування інтересів національних меншин шляхом надання території, де вони проживають, певних пільг по територіальному самоврядуванню;
можливості характеризувати взаємовідносини між різними рівнями владних органів.
в) політичний режим – сукупність способів та методів за допомогою яких здійснюється політична влада.
Цей елемент характеризує:
способи взаємодії держави з населенням;
політичний статус громадських об’єднань;
роль державних органів в процесі управління населенням;
співвідношення правових та позаправових методів в процесі здійснення влади;
рівень ідеологічного тиску на населення в процесі реалізації державно-владних повноважень
30. Характеристика держав за формою правління.