Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Тепловий режим зимових теплиць з позонним опаленням

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
 
Маслов Володимир Володимирович
 
УДК 008 (091)
 
Релігія і атеїзм у аксіологічних вимірах російської культури (ХІХ – перша третина ХХ ст.)
 
17. 00. 01 – теорія та історія культури
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
 
Київ – 2002
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
 
Актуальність теми. Українська культурологія перебуває у стані наукових пошуків і розроблення нових концепцій функціонування релігії та атеїзму в духовному житті суспільства, що обумовлене реаліями, з якими стикається зараз розбудова демократичної української держави. Сучасне українське суспільство є, з одного боку, багатоконфесійним, а з іншого – секуляризованим, світським. Проте в ньому ще не стала загальною нормою культура світоглядного плюралізму і толерантності. Амплітуда коливань соціального маятника у сфері взаємодії релігії та атеїзму настільки широка, що мить істини часто-густо зникає з поля зору людей. З’являються ненаукові, кон’юнктурні оцінки та однобічні тлумачення цих складних соціокультурних явищ. В суспільстві спостерігаються впадання від однієї крайності (атеїзму радянських часів) до іншої (пострадянської “християнізації”). Духовна криза, яка виникла в історично перехідний пострадянський період, лише підкреслює актуальність аксіологічного аналізу конкретно-історичного досвіду взаємовідношень релігії та атеїзму.
Особливої уваги потребує культурологічне осмислення процесу переоцінки цінностей, який тривав протягом ХІХ – початку ХХ ст. у Російській імперії, а з часом у СРСР (20 – 30-ті роки), коли в радянських республіках, зокрема в Україні, здійснювалася культурна революція під гаслами антирелігійної пропаганди. Тогочасні події відбилися на свідомості мільйонів людей, їхньому культурному способі життя. У деяких аспектах стан сучасного українського суспільства подібний до того, що мався у 20 – 30-ті роки ХХ ст. Зараз так само відбувається перехід від одного державного устрою до іншого, від однієї системи цінностей до іншої. Ця історична паралель у просторі вітчизняної культури посилює важливість вивчення взаємодії релігії та атеїзму саме в аксіологічних вимірах. Її доводить і відсутність спеціальних наукових досліджень, присвячених аналізу особливостей функціонування релігії та атеїзму в конкретно-історичному контексті як соціокультурних явищ, що відображують динаміку духовних змін, які переживає суспільство.
Це вимагає наукового аналізу взаємовідношень релігії та атеїзму з позицій сучасних духовних запитів та відмови від партійного підходу, який проголошувався радянською наукою як визначальний методологічний принцип в обґрунтуванні будь-яких культурних процесів (В. І. Гараджа, М. С. Гордієнко, М. Я. Горбач, В. А. Зоц, А. Ф. Окулов, Д. М. Угринович та ін.). У наукових працях радянських дослідників атеїзм і релігія в аспекті розвитку духовного життя соціалістичного суспільства протиставлялись як культурні та антикультурні явища. За умов панування партійної ідеології атеїзм розглядався як прогресивна тенденція, а релігія – як така, що заперечується всім прогресивним розвитком культури. Дана позиція не сприяла вивченню питань культурогенезу релігії та атеїзму, гальмувала впровадження культурологічного аналізу їхньої взаємодії в соціокультурному процесі.
Інтерес філософської науки до цієї важливої сфери духовної культури суспільства посилюється у 80 – 90-ті роки, коли відбувалося становлення теорії культури та відповідної до цього напрямку наукових знань методології дослідження. З’явилися праці, у яких відображені окремі аспекти функціонування релігії та атеїзму в культурно-історичному просторі (В. С. Абросімов, С. Д. Безклубенко, В. А. Гура, П. С. Гуревич, Є. К. Дулуман, Ю. А. Калінін, В. І. Корнєєв, Б. О. Лобовик, А. С. Попов, А. Д. Сухов). Цього часу уточнюється зміст категорій, які окреслюють функціонування релігійних та атеїстичних цінностей (А. В. Арістова, М. Ю. Бабій, М. М. Закович, А. М. Колодний, П. І. Косуха, М. П. Новіков, П. Ю. Саух, А. М. Черній), визначаються особливості культурного діалогу релігійного і атеїстичного світоглядів (Ю. Ф. Борунков, В. Н. Савельєв, А. А. Радугін). Проте ці дослідження не висвітлюють повністю усіх питань, пов’язаних із соціокультурними аспектами функціонування релігії та атеїзму. В них майже не приділяється уваги вивченню механізмів, що спричиняють переоцінку цінностей духовної культури у переломні моменти людської історії у вимірах цих важливих чинників духовного життя.
Усе це й обумовило вибір теми “Релігія і атеїзм у аксіологічних вимірах російської культури (ХІХ – перша третина ХХ ст.) ”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема є складовою планів науково-дослідницької роботи Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ) і кафедри філософських та соціальних наук.
Мета дослідження полягає у розкритті взаємодії релігії та атеїзму в ціннісних вимірах духовного життя російського суспільства ХІХ – першої третини ХХ ст.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
визначити методологічні засади вивчення релігії та атеїзму як ціннісних концептів, що виявляють духовний стан суспільного життя;
окреслити особливості функціонування релігійних та атеїстичних цінностей у соціокультурному просторі;
охарактеризувати фактори і тенденції, що обумовили зміст релігійної та атеїстичної свідомості російського суспільства у ХІХ – першій третині ХХ століття;
проаналізувати в аксіологічному аспекті розвиток релігійних та атеїстичних ідей в російській духовній культурі;
простежити динаміку ціннісних взаємовідношень релігії та атеїзму в умовах царського самодержавства й панування православної церкви та під час культурної революції у 20-30-ті роки в СРСР.
Об’єктом дослідження є релігія та атеїзм як ціннісні чинники соціокультурного процесу.
Фото Капча