Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні були використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Перші представлені системним підходом, структурним аналізом і синтезом, а також літературним, математико-статистичними та історичними методами, другі – порівняльно-географічним, картографічним, класифікації і типології, районування, зонування, експедиційним і методом логіко-географічного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: розкрито сутність терміну “господарська агломерація” та поглиблено теоретико-методичні аспекти її дослідження; проаналізовано особливості формування функціональної структури столичної господарської агломерації; вдосконалено індекс агломеративності території та індекс територіально-агломераційного потенціалу; вперше запропоновано методику оцінки рівня розвитку екстремальних процесів і явищ; проведено комплексну оцінку умов і факторів територіальної організації Київської господарської агломерації; проаналізовано та уточнено межі функціональних поясів і секторів; вперше виконано порівняльний аналіз структури зайнятості м. Києва та інших столиць Центральної і Східної Європи; запропоновано шляхи оптимізації функціональної структури Київської господарської агломерації.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати і рекомендації виконаного дослідження є методологічною і практичною основою раціоналізації територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку столичних господарських агломерацій. Теоретико-методичні положення дисертаційної роботи та результати аналізу комплексно-пропорційного розвитку Київської господарської агломерації можуть використовуватись при складанні концепції і програми комплексного соціально-економічного розвитку Київського столичного регіону.

Наукові розробки автора реалізуються у навчальному процесі при викладанні курсів “Суспільно-господарська комплексологія” в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та “Розміщення продуктивних сил” в Київському національному торговельно-економічному університеті.

За дослідження екстремальних процесів та явищ в Київській господарській агломерації дисертант нагороджений почесною грамотою Національної академії наук України (№ 63 від 28. 02. 2001 р.).

Особистий внесок здобувача. В дисертації викладено концепцію раціональної територіальної організації Київської господарської агломерації в умовах розвитку столичності та нових економічних відносин. Сукупність отриманих результатів належать особисто автору і є його науковим доробком.

В наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у аналізі функціональної структури та визначенні шляхів оптимізації територіальної організації Київської господарської агломерації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались VІІ З’їзді Українського географічного товариства (м. Луцьк, 2000) та на науково-практичних конференціях: «Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність» (м. Вінниця, 2000 р.), «Регіональні проблеми розвитку АПК України: стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 2000 р.), «Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть» (м. Київ, 2000 р.), «Географічна наука і освіта в Україні» (м. Київ, 200 р.), «Бизнес и экология» (Донецьк, 2001 р.), «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, 2001 р.), “Менеджмент малого и среднего бизнеса: проблемы, обучение, перспективы” (м. Сімферополь, 2001 р.), «Екологія. Людина. Суспільство. « (м. Київ, 2001 р.), «Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах» (м. Київ, 2001 р.), “Формування торговельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України) ” (м. Київ, 2001 р.), «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (Донецьк, 2001 р.), «Управління організацією: регіональні аспекти» (м. Київ, 2002 р.), “Страны СНГ в условиях глобализации” (м. Москва, 2002 р.) та ін.

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у трьох науково-методичних роботах обсягом 8, 92 д. а. (у т. ч. 1, 5 д. а. – авторські), 23 наукових статтях обсягом 9, 2 д. а. (у т. ч. 6, 07 д. а. – авторські), з них 13 у фахових виданнях обсягом 5, 39 д. а. (у т. ч. 3, 45 д. а. – авторські) та в матеріалах 18 наукових конференцій обсягом 1, 8 д. а. (у т. ч. 0, 9 д. а. – авторський).

Обсяг і структура роботи: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, загальним обсягом 157 сторінок машинописного тексту; списку літератури (166 найменувань) та 8 додатків, обсягом 68 сторінок машинописного тексту. В роботі вміщені 44 таблиці, 40 рисунків в т. ч. 29 картосхем.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовується актуальність теми, глибина вивчення проблеми, зв’язок з науковими програмами, темами; окреслено об’єкт і предмет, сформульовано мету та завдання дослідження; викладено наукову новизну отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення; виділено особистий внесок дисертанта в розкриття проблеми дослідження, наведено результати апробації її основних положень.

У першому розділі “Суспільно-географічні основи територіальної організації столичної господарської агломерації” чітко розмежовуються та поглиблюються поняття “міська агломерація”, “промислова агломерація” та “господарська агломерація”. Зокрема зазначається, що господарські агломерації відносяться до складних суспільно-географічних утворень поліструктурного, поясно-секторного характеру. Вони являють собою компактні функціонально-територіальні, техніко-економічні та соціальні поєднання підприємств та закладів різних галузей людської діяльності, сформовані на основі урбанізованої концентрованої системи розселення, інтенсивних комунікацій та різноманітних зв’язків (виробничих, соціальних, екологічних, управлінських), що характеризуються цілісним взаємообумовленим розвитком і створюють додатковий соціально-економічний ефект.

Господарські агломерації формуються під впливом цілого ряду закономірностей: 1) територіальної концентрації, що супроводжується процесами розширення та ускладнення ядра і формування приядерної зони тяжіння; 2) територіальної магістралізації, яка охоплює процеси скупчення різних видів людської діяльності та систем розселення поблизу радіальних транспортних магістралей; 3) територіальної поясності і секторності, яка полягає у процесах ускладнення територіальної структури агломерації; 4) територіального конгломерування, що означає процеси поширення зв’язків між різними елементами агломерації; 5) територіальної і комплексно-пропорційної організації, що полягає у встановленні кількісної динамічної рівноваги між різними елементами агломерації.

Столична господарська агломерація відноситься до особливого класу моноцентричних