Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації

Отже, на основі проведених нами досліджень, можна сформулювати основні шляхи оптимізації територіальної організації Київської господарської агломерації. Історичне ядро Києва потребує послаблення промислової, сельбищної і транспортної функції, максимального розвитку управлінських, міжнародних, репрезентативних, історико-туристичних видів діяльності та формування культурно-духовного і громадського центру. Центральний пояс визначається, як територія розміщення представництв галузевих органів влади, закладів комерційної і бізнесової активності, осередків академічної науки і освіти. В серединному поясі Києва необхідно розвивати наукоємні промислові виробництва столичного профілю із залученням комерційного та іноземного капіталу. Периферійний пояс міста потребує оптимізації сельбищної і транспортної системи, розвитку галузей соціального комплексу, а також виносу екологічно шкідливих підприємств. В лісопарковому поясі доцільно посилити розвиток короткочасного відпочинку.

 

Таблиця 2. Структура зайнятості в Києві та інших столицях Східної Європи станом на 2000 рік, (тис. чол.)

Галузі господарства Київ у% до загальної кількості зайнятих Москва у% до загальної кількості зайнятих Варшава у% до загальної кількості зайнятих

Всього 1314, 3 6077 779, 8

У% до загальної чисельності населення 49, 93 66 35, 44

Промисловість 211, 9 16, 12 963 15, 85 170, 8 21, 90

Сільське і лісове господарство 3, 4 0, 26 7, 7 0, 13 3, 9 0, 50

Будівництво 114, 5 8, 71 762 12, 54 28 3, 59

Транспорт і зв'язок 99, 3 7, 56 379 6, 24 - -

Торгівля та громадське харчування 150, 9 11, 48 757 12, 46 285, 9 36, 66

Операції з нерухомістю та загальна комерційна діяльність 15, 2 1, 16 145 2, 39 132 16, 93

Житлово-комунальне господарство 61, 8 4, 70 170 2, 80 27 3, 46

Охорона здоров'я, фізкультура і спорт 95, 2 7, 24 295 4, 85 34, 2 4, 39

Освіта, культура, наука 235 17, 88 1031 16, 97 55 7, 05

Кредитування, фінанси 25, 5 1, 94 144 2, 37 25, 2 3, 23

Апарат органів влади 69, 9 5, 32 168 2, 76 17, 7 2, 27

Інші галузі 229, 7 17, 48 1255, 3 20, 66 - -

Кількість безробітних 15, 6 1, 19 44, 6 0, 73 51, 5 6, 60

Галузі господарства Прага у% до загальної кількості зайнятих Брати-слава у% до загальної кількості зайнятих Софія у% до загальної кількості зайнятих

Всього 473, 6 223, 04 403, 5

у% до загальної чисельності населення 39, 90 36, 1 33, 65

Промисловість 68, 3 14, 42 46, 93 21, 04 88, 27 21, 88

Сільське і лісове господарство 0, 87 0, 18 4, 29 1, 92 3, 31 0, 82

Будівництво 31, 17 6, 58 12, 45 5, 58 28, 77 7, 13

Транспорт і зв'язок 54, 02 11, 41 - - 48, 1 11, 92

Торгівля та громадське харчування 79, 5 16, 79 - - 64, 24 15, 92

Операції з нерухомістю та загальна комерційна діяльність 66, 57 14, 06 - - 41, 89 10, 38

Житлово-комунальне господарство 10, 8 2, 28 - - 7, 3 1, 81

Охорона здоров'я, фізкультура і спорт 31, 85 6, 73 - - 35, 47 8, 79

Освіта, культура, наука 45, 22 9, 55 10, 7 4, 80 37, 22 9, 22

Кредитування, фінанси 32, 2 6, 80 - - 14, 5 3, 59

Апарат органів влади 33, 84 7, 15 - - 21, 4 5, 30

Інші галузі 19 4, 01 - - 20, 41 5, 06

Кількість безробітних 25, 7 5, 43 25, 122 11, 26 33, 9 8, 40

 

В північному секторі периферійної зони агломерації доцільно стимулювати розвиток природоохоронних територій та місць короткочасного і довгострокового відпочинку. В першому поясі зони посилиться спеціалізація господарства на галузях легкої і харчової промисловості. В північно-західному напрямку обгрунтовано необхідність розвитку рекреаційного господарства, посилення спеціалізації на виробництві будматеріалів, продукції машинобудування, лісової і деревообробної промисловості, функціях вищої освіти та кредитно-фінансової сфери. Західний сектор потребує посилення функцій приміського агропромислового комплексу переважно тваринницької спеціалізації з обов’язковим розміщенням підприємств переробних ланок. В південно-західному напрямку перспективним, на нашу думку, є розвиток науково-інноваційних видів діяльності, пов’язаних із модульним промисловим виробництвом (на базі технополісу). Ця функція буде сполучатись із сельбищним розвантаженням столиці, розвитком системи спеціалізованої освіти, розважальних та спортивних центрів. У південному секторі розвиватимуться території природоохоронного, історико-культурного та рекреаційного призначення. Доцільно активніше запроваджувати малошкідливі екологічно безпечні технології. В східному напрямку, за результатами дослідження, слід посилити агропромислову спеціалізацію (овочівництво, картоплярство, молочне скотарство, птахівництво і плодівництво), та розвиток машинобудування, легкої і харчової промисловості. В північно-східному напрямку продовжиться розвиток освітньо-наукових та рекреаційних функцій, підприємств хімічного і машинобудівного профілю, а також АПК тваринницької і овочевої спеціалізації.

Для вирішення окреслених завдань необхідне поєднання владних структур ядра та агломерованих територій у новому адміністративно-територіальному утворенні – столичному регіоні. Його органи влади зберігатимуть певну організаційну і фінансову самостійність та спільно розроблятимуть концепцію і