Територіальна організація і комплексно-пропорційний розвиток Київської господарської агломерації

 

 

1. Столичні господарські агломерації відносяться до складних суспільно-географічних утворень поліструктурного, поясно-секторного типу. Вони забезпечують репрезентативні та міжнародні функції держави, утримують найбільш прогресивні та соціально значимі види людської діяльності, а також характеризуються комплексним впливом на всі сфери суспільного життя та інтеграційними властивостями по відношенню до різних галузей господарства.

2. В основі функціонально-компонентної структури столичних господарських агломерацій лежить чіткий перерозподіл господарської діяльності між центральним ядром (містоформуючі та містообслуговуючі функції) і периферійними територіями (місторозвантажуючі та містодоповнюючі функції). Територіальна структура столичної агломерації характеризується поясністю і секторністю, за яких окремі елементи системи розселення і господарства концентруються навколо центрального міста та радіальних транспортних магістралей. На її основі формуються функціональні пояси із чіткою спеціалізацією та господарськими особливостями.

3. Київська господарська агломерація сформувалась під сукупною дією цілого ряду природно-географічних та суспільно-географічних умов і факторів. Найбільш впливовими з них є показники загальної чисельності населення і демографічної ситуації, рівня розвитку транспортних шляхів та магістралізації простору, а також екологічного стану навколишнього природного середовища.

4. В межах Київської агломерації сформувалось сім функціональних поясів, п’ять з яких охоплюють територію столичного міста, а два – приміської зони. Для кожного поясу характерні своєрідні передумови виникнення і розвитку, унікальна господарська спеціалізація, система зв’язків і комунікацій.

5. Система управління Київської господарської агломерації розірвана між столичними і обласними органами влади та не має комплексного регіонального спрямування. Для цілісного і комплексно-пропорційного розвитку агломерації необхідне створення об’єднуючої управлінської системи, що поєднає владні структури ядра та агломерованих територій у новому адміністративно-територіальному утворенні – столичному регіоні.

7. В умовах розвитку столичних функцій та трансформації економічних відносин у суспільстві, Київська господарська агломерація потребує запровадження принципово нової моделі територіальної організації. Вона повинна базуватися на чіткому розмежуванні господарської спеціалізації окремих територіальних елементів агломерації, максимальній підтримці в центральному ядрі столичних функцій загальнодержавного та міжнародного значення, розвитку додаткових, доповнюючих та розвантажуючих функцій в периферійній зоні. Досягнення комплексно-пропорційного розвитку Київської господарської агломерації грунтується на формуванні високоефективного ринкового середовища, потужному розвитку комунікацій, поширенні взаємодоповнюваності та функціональної зв’язаності окремих територій та суб’єктів господарювання, об’єднаних в столичному регіоні. Такий підхід сприятиме збалансованому розвитку м. Києва, як загальнонаціонального центру, а також посилить процеси міжнародної інтеграції.

 

 

Гладкий О. В. Методика визначення меж моноцентричних господарських агломерацій // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. – 2001. – Вип. 50. – С. 53-57.

Гладкий О. В. Територіальна організація внутрішньої торгівлі Київської господарської агломерації // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2001. – № 4. – С. 38-45.

Гладкий О. В. Промисловий комплекс Київської господарської агломерації в умовах переходу до ринку // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2002. – № 3. – С. 36-44.

Гладкий О. В. Фактори суспільно-екологічної безпеки Київської господарської агломерації // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер. Географія. – 2001. – № 47. – С. 66-68.

Гладкий О. В. Функціонально-компонентна структура Київської господарської агломерації і шляхи її вдосконалення // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. – 2001. – Вип. 51. – С. 74-82.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Визначення меж Київської господарської агломерації // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. – 2002. – № 52. – С. 30-37.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Екстремальні процеси і явища в українському суспільстві: географічний підхід // Український географічний журнал. – 2000. – № 1. – С. 25-29.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Зовнішньоекономічні зв’язки Київської господарської агломерації: сучасність та перспективи розвитку // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Сер. міжнародні відносини. – 2001. – № 1. – С. 66-68.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Сталий розвиток господарських агломерацій // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Сер. Географія. – 2002. – Вип. 3. – С. 108-114.

Іщук С. І., Гладкий О. В. Територіальна структура господарства Київської агломерації // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. – 2001. – Вип. 50. – С. 25-35.

Alexander V. Gladkey. Extremal Geography // EGEA Magazine. – 2000. – Vol. 2. – P. 42-46.

Stepan I. Ishchuk, Alexander V. Gladkey. Mapping & Interpretations of Extremal-Geographic Processes and Phenomena in Ukraine // Earth Observation Magazine. – 2001. – Vol. 10, number 12. – Р. 46-48.

Гладкий А. В. Региональные аспекты развития Киевского технополиса // Управління організацією: регіональні аспекти: матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. В. Г. Герасичмука. – К. :