Тестові завдання

Предмет:

Психологія

Тип роботи:

Тестові завдання

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

justify;">‒усвідомлене прагнення до копіювання певної моделі поведінки дорослого на основі емоційно значущих стосунків;

‒засвоєння чужих моделей поведінки, установок, цінностей як власних;

‒механізм заборони на реалізацію певних власних поведінкових, діяль-нісних норм.

Домінування словесного викладу інформації – це основа типу навчання:

‒догматичного;

‒пояснювального;

‒проблемного;

‒пояснювально – ілюстративного.

Розділ педагогічної психології:

‒психологія навчання;

‒психологія молодшого школяра;

‒психологія підлітка.

«Вільне виховання» (Ж. -Ж. Руссо) – це:

‒формування вольових якостей, психології виконавця, яка базується на негайному виконанні розпоряджень дорослих, вірі у їхнє право на істину;

‒формування моральних якостей «нової людини»;

‒максимальне невтручання в процес дитячого розвитку.

Тоталітарний тип виховання – це:

‒заперечення релятивності добра і зла, бо ці поняття є абсолютними;

‒становлення дисциплінованого виконавця;

‒рівноправний і фамільярний стиль стосунків.

Почуття сорому як механізм морального розвитку – це:

‒усвідомлене прагнення до копіювання певної моделі поведінки дорослого на основі емоційно значущих стосунків;

‒засвоєння чужих моделей поведінки, установок, цінностей як власних;

‒механізм заборони на реалізацію певних власних поведінкових, діяльні-сних норм.

Створення пошукових ситуацій (?) Це основа типу навчання:

‒догматичного;

‒пояснювального;

‒проблемного.

З'ясування методологічних засад (закономірностей, чинників, умов) навчально-виховного процесу, педагогічної діяльності є функцією:

‒теоретико-пізнавальною;

‒прикладною;

‒контрольною

Персоналістична теорія виховання – це:

‒самовизначення, самореалізація особистості: усвідомлення й розвиток потреб, мотивів; заперечення директивних методів виховання; дитина самостійно повинна зрозуміти своє життєве призначення, тобто має займа-тися самовихованням;

‒формування загальнолюдських цінностей, зміст яких залишається одно значним у будь-якій людській спільноті (чесність, справедливість, допомога ближньому тощо) ;

‒подолання суспільних суперечностей, носієм яких є конкретна людиною.

Попускний тип виховання – це:

‒заперечення релятивності добра і зла, бо ці поняття є абсолютними;

‒виховання особистого самозадоволення;

‒рівноправний і фамільярний стиль стосунків

Християнський тип виховання – це:

‒заперечення релятивності добра і зла, бо ці поняття є абсолютними;

‒метою виховання є особисте самозадоволення;

‒спільна відповідальність за вчинки окремих людей,.

Ідентифікація як механізм морального розвитку – це:

‒засвоєння чужих моделей поведінки, установок, цінностей як власних;

‒механізм заборони на реалізацію певних власних поведінкових, діяль -нісних норм.

Почуття провини як механізм морального розвитку – це:

‒засвоєння чужих моделей поведінки, установок, цінностей як власних;

‒переживання невідповідності власної поведінки на основі її порівняння з усвідомленими для себе зразками.

Програмований тип навчання – це:

‒передача знань без постановки мети їх обов'язкового засвоєння;

‒алгоритмізація навчального процесу;

‒домінування пошукових ситуацій.

Теоретико-пізнавальна функція педагогічної психології – це:

‒з'ясування методологічних засад (закономірностей, чинників, умов) навчально-виховного процесу, педагогічної діяльності;

‒формування конструктивності навчання і виховання, способів управління процесом становлення особистості;

‒вироблення практичних рекомендацій для реалізації педагогічного впливу на розвиток особистості

Уміння – це:

‒готовність людини у спішно виконувати певну діяльність, яка ґрунтується на знаннях і навичках

‒одна з форм практично-дійового мислення;

‒оволодіння навчальним матеріалом та розв’язання завдань.

Научіння – це:

‒процес і результат здобування індивідуального досвіду;

‒готовність людини виконувати певну діяльність, яка ґрунтується на знаннях;

‒сукупність операцій, що складаються з дій.

Навчальна програма – це:

‒планомірна система дій, яка передбачає їх послідовне та обов’язкове виконання;

‒основний інформаційний масив з певного предмета, який необхідно засвоїти під час навчання;

‒сукупність відомостей про певні явища навколишньої дійсності.

Загальнофілософським принципом педагогічної психології є:

‒єдность теорії і практики;

‒детермінізм;

‒розвиток в діяльності.

Особистісно-зорієнтоване навчання – це:

‒директивна педагогіка;

‒ставлення до дитини як до суб’єкта, а не об’єкта виховання

‒впровадження монологу, а не діалогу

Емпіричні знання – це:

‒планомірна система дій, яка передбачає їх обов’язкове та послідовне виконання;

‒сукупність відомостей про певні явища навколишньої дійсності, які є результатом повсякденного досвіду;

‒основний інформаційний масив, який необхідно засвоїти.

Авторитарний стиль педагогічної діяльності – це

‒домінування власного Я, директивні способи управління

‒партнерські стосунки;

‒ставлення до дітей як до несвідомих суб’єктів навчально-виховного впливу, панібратство.

Засновник української та російської педагогічної психології:

‒О. Ф Лазурський;

‒К. Ф. Ушинський;

‒П. Ф. Лесгафт.

Автор праці «Людина як предмет виховання»:

‒К. Д. Ушинський;

‒О. Ф. Лазурський;

‒А. С. Макаренко

Автором вчення про формування особистості в колективі є:

‒В. В. Артемов;

‒А. С. Макаренко;

‒О. Ф. Лазурський

Показник, що не характеризує творчу діяльність:

‒оригінальність і новизна творіння;

‒цілеспрямованість у прагненні зробити результат праці надбанням людей;

‒боязнь публічного захисту власної позиції.

Принцип навчання (за Л. В. Занковим) :

‒провідна роль теоретичних знань у змісті навчання;

‒обґрунтування самодостатності процесу навчання;

‒прогнозування перебігу процесу навчання.

Мотиви навчання це

‒самостійне планування учбової діяльності;

‒сукупність