Тестові завдання

Предмет:

Психологія

Тип роботи:

Тестові завдання

К-сть сторінок:

90

Мова:

Українська

Оцінка:

justify;">‒маніпуляція з предметами.

Провідна діяльність дітей дошкільного віку:

‒навчальна діяльність;

‒рольова гра;

‒предметна гра;

‒cпілкування з ровесниками.

Мислення дошкільника є:

‒наочно – дійовим;

‒образним.

Дошкільники діють переважно під впливом:

‒розуму;

‒волі;

‒емоцій;

‒почуттів.

Новоутворенням дошкільного періоду є:

‒мовне спілкування;

‒акт орієнтації в предметах;

‒підпорядкування мотивів.

У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності є:

‒ігрова діяльність;

‒спілкування;

‒навчальна діяльність

Новоутворенням молодшого шкільного віку є:

‒наочно-образне мислення;

‒рефлексія;

‒мимовільна увага.

Особливістю психічного розвитку дитини шести років, яка розпочала навчання у школі, є:

‒поступове формування довільності психічних процесів;

‒сформована внутрішня позиція школяра;

‒домінування пізнавальної мотивації учіння.

Криза семи років пов 'язана з:

‒усвідомленням самого себе як активного суб'єкта у світі предметів;

‒зародженням соціального «Я»;

‒формуванням нового образу фізичного «Я».

Інтееси молодших школярів:

‒стійкі;

‒нестійкі, ситуативні.

Центральне новоутворення підліткового віку:

‒почуття дорослості;

‒адекватна самооцінка;

‒професійне самовизначення.

Основною суперечністю підліткового віку є:

‒суперечність між тим, що дитина може зробити і тим, якою вона є;

‒дисгармонія статевого, загальноорганічного і соціального дозрівання;

‒суперечність між теперішнім і бажаним майбутнім підлітка.

Термін «акселерація « означає:

‒процес прискореного росту дітей;

‒процес прискореного психічного розвитку дітей;

‒процес прискореного соматичного розвитку і фізіологічного дозрівання дітей.

Провідний вид діяльності підліткового віку:

‒навчальна діяльність;

‒інтимно-особистісне спілкування;

‒навчально – виробнича діяльність.

Статеве дозрівання настає й закінчується раніше на рік-півтора:

‒у хлопчиків;

‒у дівчаток.

Центральне новоутворення ранньої юності:

‒почуття дорослості;

‒професійне та особистісне самовизначення;

‒новий образ фізичного «Я».

Провідною діяльністю у старшому шкільному віці є:

‒спілкування;

‒навчально-виробнича діяльність;

‒трудова діяльність.

Який із перерахованих варіантів у юнацькому віці трапляється найчастіше:

‒наявне «Я» особистості поєднує в собі минуле, теперішнє і майбутнє та відповідає ідеальному «Я».

‒наявне «Я» більшою мірою спрямоване у майбутнє, ніж до минулого, є новим кроком в особистісному самовизначенні;

‒наявне «Я» зовсім випадає із процесу розвитку; воно відірване від минулого і не має зв'язку з майбутнім, не відповідає й ідеальному «Я».

Спілкування старшокласників з ровесниками насамперед необхідне:

‒для вирішення проблемних ситуацій;

‒для планування майбутнього;

‒для «сповіді», інтимно-особистісного контакту.

За теорією Еріксона конфлікт між прагненням до інтимності і почуттям ізольованості від усіх навколо характеризує період:

‒ранньої дорослості;

‒середньої дорослості;

‒пізньої дорослості.

Тестові завдання

з курсу «Соціальна психологія»

1. Відносно узгоджена і послідовна сукупність соціально-значущих вчинків особистості – це:

а) соціальна перцепція;

б) соціальна страта;

в) соціальна поведінка.

2. Етапи, періоди становлення особистості, засвоєння нею соціального досвіду – це:

а) вікові кризи;

б) стадії соціалізації;

в) експектації.

3. Морально-психологічний настрій, який відтворюється у взаєминах у групі, умови, що створюють ефективний процес навчальної діяльності – це:

а) соціально-психологічний клімат;

б) соціально-психологічна стабільність;

в) соціальні норми.

4. Спосіб (режим) мислення людей, які перебувають у тісно згуртованій групі і, прагнучи до єдності думок, головним вважають пошук консенсусу, що знижує їх здатність до пізнання реальності – це:

а) фасцинація;

б) спілкування;

в) «Group-think».

5. Загальна схема дій учасників комунікативного процесу, загальний план досягнення мети, яку переслідують співрозмовники – це:

а) фасцинація;

б) тактика спілкування;

в) стратегія спілкування.

6. Поновлення, включення в нормальний процес соціалізації хворих, осіб, що пережили стрес під час аварій, катастроф, стихійних лих – це:

а) соціальна адаптація;

б) соціальна страта;

в) соціальна реабілітація.

7. Гендерні ролі – це:

а) типові способи поведінки, які пропонують, очікують та реалізують учасники групового процесу;

б) сукупність очікуваних взірців поведінки для чоловіків та жінок;

в) нетипові способи поведінки, які реалізують учасники групового процесу.

8. Групова динаміка – це:

а) соціально-психологічний показник згуртованості групи, що виражає можливість безконфліктного спілкування і погодження дій індивідів в умовах спільної діяльності;

б) соціально-психологічний феномен, що є результатом групової дискусії, у процесі якої різні точки зору, думки оформлюються у дві протилежні безкомпромісні позиції;

в) сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку, функціонування.

9. Групова поляризація – це:

а) соціально-психологічний показник згуртованості групи, що виражає можливість безконфліктного спілкування і погодження дій індивідів в умовах спільної діяльності;

б) соціально-психологічний феномен, що є результатом групової дискусії, у процесі якої різні точки зору, думки оформлюються у дві протилежні безкомпромісні позиції;

в) сукупність процесів, що відбуваються в малій групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку, функціонування.

10. Групова сумісність – це:

а) соціально-психологічний показник згуртованості групи, що виражає можливість безконфліктного спілкування і погодження дій індивідів в умовах спільної діяльності;

б) соціально-психологічний феномен, що є результатом