Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVII- XVIII століттях як відображення динаміки європейської культури

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
 
Герчанівська Поліна Евальдівна
 
УДК 7. 031. 2
 
ТРАНСФОРМАЦІЯ НАРОДНОЇ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ЖИВОПИСУ МАРАМОРОША У XVII-XVIII СТОЛІТТЯХ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ДИНАМІКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
 
17. 00. 01 – теорія та історія культури
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут”, Міністерство освіти і науки України, м. Київ
Науковий керівник кандидат філософських наук, доцент Федорова Ірина Ігорівна, Національний технічний університет України “КПІ”, доцент кафедри філософії
Офіційні опоненти доктор філософських наук, професор Бровко Микола Миколайович, Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, професор кафедри теорії, історії та практики культури
кандидат філософських наук, доцент Дорога Алла Євгенівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, доцент кафедри культурології
Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра етики, естетики і культурології, м. Київ
Захист відбудеться “ 19 ” листопада 2002 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 26. 850. 01 у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, Київ, вул. Січневого повстання, 21, корп. 15, ауд. 1.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв за адресою: 01015, Київ, вул. Січневого повстання, 21.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дослідження. Сучасні процеси державотворення посилили значення наукових проблем, пов’язаних з виявленням закономірностей, що визначають характер доленосних для української культури трансформацій. Специфіка геополітичного розташування окремих етнічних українських територій обумовила регіональну своєрідність протікання їхніх культуротворчих процесів, сприяла виникненню багатовекторності культурного розвитку в Україні. Яскравим прикладом цього явища є народна сакральна архітектура і живопис Марамороша, району, що міститься на пограниччі Східної і Західної Європи. Пам’ятки, якими вони представлені, датуються переважно XVII-XVIII століттями – періодом, коли в українській культурі превалюють західноєвропейські орієнтації.
Проте, при вивченні вказаних пам’яток ще й досі не вщухають дискусії. Вони були започатковані мистецтвознавчими розвідками, спрямованими на дослідження генезису технологій, закладених в основу побудови українських дерев’яних церков. Походження їхніх архітектурних форм вчені обґрунтовували різними традиціями: візантійською (Г. Павлуцький, Е. Сецинський, В. Січинський, В. Щербаківський), норвезькою (А. Вольфскрон), слов’янською (К. Мокловський, О. Новицький, І. Стржиговський).
Розбіжності у наукових теоріях посилили праці, що узагальнювали і систематизували накопичений мистецтвознавством матеріал, підтверджуючи варіативність і поліморфність художніх форм української народної архітектури та живопису (Д. Антонович, М. Драган, В. Залозецький, Г. Логвин, П. Юрченко). У них також накреслилась нова стратегія дослідження української народної культури за регіональними ознаками, що позначилося активізацією інтересу до явищ, котрі не вписувались у типові уявлення про неї.
Особливу увагу дослідників привертає специфічність народного церковного будівництва та малярства закарпатського регіону, зокрема Марамороша, в яких простежується поєднання різних культурно-історичних нашарувань: старослов’янських, ще з до монгольського періоду, загальноукраїнських, що збереглися з часів Київської Русі, західноєвропейських – бароко і готики (О. Бабос, Д. Бакстон, Д. Гоберман, П. Жолтовський, В. Залозецький, Г. Логвин, П. Макушенко, І. Могитич, М. Сирохман, Н. Сліпченко, М. Слободян та інші).
Однак фрагментарність і описовість використаних для цих висновків мистецтвознавчо-аналітичних матеріалів, що виокремлюють специфічності рис народної сакральної архітектури і живопису Марамороша, не дають цілісного уявлення про динаміку тих змін, які відбуваються у їхніх формах, та відповідь на питання, які саме історично-світоглядні зрушення привели до них.
Визначений напрямок передбачає не тільки комплексне мистецтвознавче вивчення цих форм народної творчості, але й реконструювання художніх процесів та культуротворчих ідей, у контексті яких їх регіональна своєрідність простежується переконливіше. Усе вищезазначене й обумовило вибір дисертанткою теми “Трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVII-XVIII століттях як відображення динаміки європейської культури”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної наукової програми “Дослідження філософського аспекту проблеми творчості” кафедри філософії Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”.
Мета дослідження полягає у виявленні світоглядних та художньо-стильових особливостей народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у контексті європейського культуротворчого процесу XVII-XVIII століть.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
- проаналізувати стан мистецтвознавчого та культурологічного висвітлення поставленої проблеми та розробити методологію її подальшого вивчення;
- виявити діалектику загального і специфічного у художньо-стильових засадах народних і професійних форм сакральної культури;
- змоделювати стильовий образ “картини світу” XVII-XVIII століть, який визначає розвиток сакрального мистецтва в Європі, зокрема на Мараморощині;
- реконструювати особливості “первісного образу” традицій церковної архітектури Закарпаття і розглянути особливості його інтерпретації в пам’ятках марамороської сакральної архітектури;
- проаналізувати динаміку трансформацій народного сакрального мистецтва у цьому регіоні в контексті традицій європейської художньої культури XVII-XVIII століть;
- з’ясувати специфіку процесів стильоутворення, що закладена в основу архітектурних і образотворчих форм, якими представлене сакральне мистецтво Марамороша, та визначити їх характерні риси.
Об’єкт дослідження – народна сакральна архітектура і живопис Марамороша.
Предметом дослідження є трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVII-XVIII століттях як відображення динаміки
Фото Капча