Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVII- XVIII століттях як відображення динаміки європейської культури

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

XVII-XVIII ст. // Сторінки історії: Збірник наукових праць/ Відп. ред. Н. Ф. Гнатюк. – Вип. 14. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2000. – С. 17-23.

9. Герчанівська П. Е. Дерев’яні церкви України та Фінляндії. Спільні та відмінні риси// Україна-Фінляндія: Зб. наук. ст. / Відп. ред. А. Г. Слюсаренко. – Київ-Ґельсінкі: Аквілон-Прес, 1999. – С. 153-182.
10. Герчанівська П. Е. Церква Св. Параскеви в с. Олександрівці Хустського району Закарпатської області// Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія. -Вип. 44. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 1999. – С. 31-39.
11. Герчанівська П. Словник термінів українського народного дерев’яного будівництва// Щербаківський Вадим. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці. – Київ: Либідь, 1995. – С. 281-287.
12. Герчанівська П. Е. Фактори стилеутворення// Матеріали 6-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість свободи як свобода творчості”/ Ред. кол. : Б. В. Новіков, Г. В. Лобанова. – К. : НТУУ “КПІ”, 2001. – С. 118-119.
13. Герчанівська П. Е. Сюжети стінопису церкви Св. Параскеви в с. Олександрівка Хустського району Закарпатської області// Матеріали 5-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму”: В 2 ч. / Ред. кол. : Б. В. Новіков, Г. В. Лобанова. – К. : НТУУ “КПІ”, 1999. – Ч. 2. – С. 29-31.
14. Герчанівська П. Творчість народних майстрів дерев’яної архітектури в Закарпатті// Матеріали 4-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень та навчання”, 24-25 квітня 1997 року/ Відп. ред. Б. В. Новіков. – К. : НТУУ “КПІ”, 1997. – С. 114-116.
15. Герчанівська П. Методологічні проблеми реставрації дерев’яних храмів// Охорона історико-культурної спадщини: історія та сучасність: Тези доповідей науково-практичної конференції/ Відп. ред. П. П. Толочко, П. Т. Тронько. – К. : Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, 1996. – С. 62-64.
16. Herchanivska P. Religious Situation in Ukraine (XX Centure) // VI World Congress for Central and East European Studies. 29 July-August 2000: Abstracts. – Tampere, Finland: JCCEES-FIREES, 2000. – P. 161.
 
Герчанівська П. Е. Трансформація народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVII-XVIII століттях як відображення динаміки європейської культури. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 17. 00. 01 – теорія та історія культури. – Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню особливостей трансформації народної сакральної архітектури і живопису Марамороша у XVII-XVIII століттях як відображенню динаміки європейської культури. В роботі проаналізовано стан мистецтвознавчого та культурологічного висвітлення поставленої проблеми та розроблена методологія її подальшого вивчення; виявлена діалектика загального і специфічного у художньо-стильових засадах народних і професійних форм сакральної культури; змодельовано стильовий образ “картини світу” XVII-XVIII ст., який визначає розвиток сакрального мистецтва в Європі, зокрема на Мараморощині; реконструйовано особливості “первісного образу” традицій церковної архітектури Закарпаття і розглянуто особливості його інтерпретації в пам’ятках марамороської сакральної архітектури; проаналізовано динаміку трансформацій народного сакрального мистецтва у цьому регіоні в контексті традицій європейської художньої культури XVII-XVIII століть і визначені етапи його розвитку; з’ясовано специфіку процесів нормоутворення, що закладені в основу архітектурних і образотворчих форм, якими представлене сакральне мистецтво Марамороша, та визначено їхні характерні риси.
Ключові слова: народне сакральне мистецтво, народний живопис, народна архітектура, художній стиль, бароко, світогляд, “картина світу”.
 
Герчановская П. Э. Трансформация народной сакральной архитектуры и живописи Марамороша в XVII-XVIII веках как отражение динамики европейской культуры. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата философских наук по специальности 17. 00. 01 – теория и история культуры. – Государственная академия руководящих кадров культуры и искусств, г. Киев, 2002.
Диссертация посвящена исследованию особенностей трансформации народной сакральной архитектуры и живописи Марамороша в XVII-XVIII веках.
В работе проанализировано состояние искусствоведческого и культурологического освещения поставленной проблемы и разработана методология ее изучения; выявлена диалектика общего и специфического в художественно-стилевых основах народных и профессиональных форм сакральной культуры; смоделирован стилевой образ “картины мира” XVII-XVIII вв., который определяет развитие сакрального искусства в Европе и на Марамороше; реконструирован “первообраз” церковной архитектуры Закарпатья и рассмотрены особенности его интерпретации в памятниках мараморошской сакральной архитектуры; проанализирована динамика трансформации народного сакрального искусства региона в контексте европейской художественной культуры XVII-XVIII вв. и обозначены этапы его развития; объяснена специфика процессов нормообразования, заложенных в основу архитектурных и изобразительных форм, которыми представлено сакральное искусство Марамороша, и обозначены их характерные черты.
Показана научная необходимость использования мировоззренческо-стилевого подхода для изучения народной украинской культуры в регионах, где ее формирование происходит под влиянием разных по своей ментальности культурных традиций.
Выявлена перспективность научных исследований в направлении сравнительных характеристик образного воспроизведения “картины мира” в народном сакральном искусстве, которое представляют разные по своей мировоззренческой направленности типы культуры западного и восточного ареалов.
Нашла подтверждение мысль о том, что украинское сакральное искусство ХУП-ХУШ вв. развивается на стыке разных стилевых тенденций, актуальных для развития европейской культуры исследуемого периода.
Установлено, что влияние стилевых тенденций на народное сакральное искусство особенно ярко прослеживается в пограничных регионах, которые были окраинными территориями могущественных в ХУП-ХУШ вв. европейских и восточных держав, что сказалось на мировоззренческо-художественных приоритетах их населения, направленных на традиционную систему культурных ценностей времен Киевской Руси и, одновременно, подчиняющихся требованиям культурной политики центра.
Обозначено, что раздвоенность мировоззренческо-культурных доминант наиболее полно проявляет народное искусство, в котором стилевые процессы, вызванные изменениями в духовной жизни европейского общества, происходят на фоне сохранения сложившихся художественных приемов в интерпретации канонов церковного строительства, унаследованных с традициями Киевской Руси.
Обосновано, что динамика культурного развития на таких территориях, как Закарпатье, обусловлена стереотипами художественного мышления европейской культуры, воссоздающими барокко во всех его исторических модификациях, однако актуальной остается также в этом регионе средневековая традиция, благодаря которой господство нового не отвергает существование старых форм. Их содержание только усложняется путем интерпретации.
Анализ с этой токи зрения народного сакрального искусства Марамороша свидетельствует, что типичным моментом в его характеристиках является полиститличность, отражающая устойчивость этнонациональных признаков и одновременно их доминантное положение по отношению к другим, внешним наслоениям.
Реконструирован “первообраз” деревянной сакральной архитектуры Марамароша ХУП-ХУШ вв. и исследованы на его основе другие памятники этого региона, что дало возможность уяснить их типовые характеристики, проследить в них динамику исторических изменений в мировоззренческо-стилевых компонентах на разных этапах существования и уточнить региональные особенности этих характеристик в контексте взаимодействия разных культурных традиций этого региона.
Проанализированы формы стилевого воплощения “первообраза” сакрального народного искусства в церковной живописи ХУП-ХУШ вв., которые свидетельствуют об органичном соединении и развитии в ней стилевых тенденций (барокко и рококо), повлиявших на особенности трансформации устойчивых форм, заложенных украинскими традициями.
Введено в научный оборот описания неисследованных в искусствоведении памятников народной сакральной архитектуры и живописи Марамороша ХУП-ХУШ вв., а также архивные материалы, касающиеся исследуемой проблематики.
Ключевые слова: народное сакральное искусство, народная живопись, народная архитектура, художественный стиль, барокко, мировоззрение, “картина мира”.
 
Herchanivska P. E. Transformation of the Folk Sacral Architecture and Painting of Maramorosh in the XVII-XVIII centuries as Dynamics of European Culture. – Manuscript.
The thesis for a scientific degree of Candidate of Philosophy in specialty 17. 00. 01 – theory and history of culture. – The State Academy of managing personnel of culture and arts, Kyiv, 2002.
The thesis is dedicated to the transformation of Maramorosh folk sacral architecture and painting in the XVII-XVIII centuries as a reflection of dynamics of European culture.
The standard of the coverage of the formulated problem is analyzed and the methodology of its study is developed. The dialectics of general and specific features of folk and professional forms of the sacral culture is studied; the style fancy of “picture of the world”, which determined the development of the sacral art in Europe and Maramorosh in the XVII-XVIII centuries, is modeled; the prototype of Transcarpathian church architecture is reconstructed and the features of its interpretation in monuments of Maramorosh sacral architecture is studied; the dynamics of transformation of Maramorosh folk sacral art is analyzed in the context of European art culture of the XVII-XVIII centuries and the phases of its evolution is determined; the specificity of the processes of the forming, which were underlay the architectural and art forms of Maramorosh sacral art, is investigated and their characteristic features are emphasized.
Key words: folk sacral art, folk painting, folk architecture, art style, baroque, vision, “picture of the world”.
Фото Капча