Трансформація зайнятості і проблеми соціалізації ринку праці в перехідній економіці

визначити основні проблеми та розробити концептуальні підходи щодо формування середнього класу як важливої умови і результату соціалізації ринку праці;

дослідити стан соціально-трудових відносин і обґрунтувати напрямки їх вдосконалення;

розробити методологічні і методичні засади формування ринкової моделі соціальної політики.

Об'єктом дослідження є: процеси трансформації зайнятості населення в основних галузях і сферах економіки України та соціалізації ринку праці.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні і прикладні проблеми трансформації зайнятості і формування соціально орієнтованого ринку праці.

Методи дослідження. Загальною методологічною основою дослідження є діалектичний метод, що характеризується цілісним системним підходом до аналізу соціально-економічних процесів і явищ. Для досягнення мети роботи використані такі методи дослідження: системний логічний метод – для дослідження сутності людини як суб'єкта діяльності, сутності ринку праці і продуктивної зайнятості; класифікаційно-аналітичний метод – для оцінки факторів розвитку регіональних ринків праці; економіко-математичні методи системно-структурного аналізу – для виявлення взаємозв'язків між факторами соціально-економічного розвитку регіонів і станом ринку праці та розробки моделі ситуаційного регулювання; статистично-аналітичні методи (порівнянь, групувань, динамічних рядів, індексний) – для оцінки стану ринку праці і динаміки зайнятості у взаємозв'язку з динамікою макроекономічних показників.

Теоретичну і методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення класичних і сучасних теорій ринкової економіки і зайнятості; основні положення теорії систем; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем зайнятості і ринку праці, економіки і соціології праці; висновки і рекомендації Міжнародної організації праці щодо продуктивної зайнятості населення та нормативного регулювання соціально-трудових відносин; чинне законодавство України, яке регламентує трудову і підприємницьку діяльність, соціальну політику.

Інформаційну базу становили: законодавчі, нормативні та методичні документи України і Міжнародної організації праці; роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених; статистичні матеріали Держкомстату України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості населення.

Наукова новизна одержаних результатів. Принциповою особливістю виконаного дисертаційного дослідження є системний підхід до вивчення всієї сукупності соціально-економічних проблем зайнятості та ринку праці, що дозволило виявити закономірності і тенденції їх розвитку на перехідному етапі та обґрунтувати основні напрями соціалізації ринку праці і трансформації зайнятості в умовах економічного пожвавлення і переходу України до сталого економічного розвитку.

Наукову новизну дисертації складають такі основні теоретичні, методологічні і методичні розробки:

вперше обґрунтовано сутність поняття “соціально орієнтований ринок праці” як системи соціально-економічних відносин, що зумовлюють і регулюють відтворення робочої сили в умовах сталого економічного розвитку та забезпечення прогресивних стандартів якості життя населення;

теоретично обґрунтовано, на основі аналізу та критичного переосмислення поглядів провідних вітчизняних і зарубіжних вчених на сутність ринку праці, об'єкт купівлі-продажу на ринку праці, яким є трудові послуги власника робочої сили, а не послуги робочої сили чи послуги праці, оскільки робоча сила є невіддільною властивістю людини, а праця – способом її споживання в процесі створення матеріальних і духовних благ;

вперше обґрунтовано сутність поняття “соціалізація ринку праці” як процесу спрямування державою діяльності його суб'єктів на забезпечення базових потреб населення на рівні прогресивних соціальних стандартів на основі досягнення високої ефективності економіки;

обґрунтовано об'єктивний характер становлення соціально орієнтованого ринку праці, визначено основні напрямки Концепції соціалізації ринку праці в Україні, розроблено систему показників та запропоновано інтегральний показник соціалізації ринку праці;

сформульовано і теоретичного обґрунтовано принцип діяльнісного підходу до сутності категорії “зайнятість”, яким визначаються форми активного відношення людини до дійсності, спрямованого на створення суспільно корисних цінностей та засвоєння суспільного досвіду;

вперше досліджено вплив елементів ринкової інфраструктури, глобалізації та інформатизації економіки на зайнятість і розвиток ринку праці в контексті системних трансформацій, структурної модернізації та соціальної переорієнтації економіки;

розкрито сутність і характер трансформаційних процесів у галузях економіки України, виявлено домінантні тенденції в зайнятості, зроблено оцінку інтенсивності і якості структурних зрушень в зайнятості за період реформ;

розроблено класифікаційну модель соціальних та економічних факторів регіонального розвитку, визначено взаємозв'язки їх з елементами ринку праці, що дозволяє оцінити сучасний стан та перспективи розвитку регіональних ринків праці;

вперше запропоновано використання ситуаційної моделі для регулювання регіональних ринків праці, яка враховує варіанти робочих гіпотез і сценарії регіонального розвитку, що дозволило удосконалити методологію і методику управління ринком праці.

визначено сутність процесів інтелектуалізації праці та інформатизації економіки, які характеризуються використанням знань та інформації у всіх видах діяльності, систему їх показників і сформульовано та теоретично обґрунтовано необхідність їх використання для розробки Державної програми розвитку трудового потенціалу у взаємозв'язку з соціально-економічним розвитком на засадах прискореної інноваційно-технологічної трансформації економіки;

теоретично обґрунтовано і сформульовано класифікаційні ознаки середнього класу, визначено умови і фактори формування його матеріальної бази та інтелектуального потенціалу в контексті соціалізації ринку праці; виявлено невизначеність кількісних орієнтирів щодо ознак середнього класу в Україні та запропоновано критерії для його визначення;

вперше теоретично обґрунтовано взаємозв'язки соціально-трудових відносин з такими підсистемами економічних відносин, як техніко-економічні, організаційно-економічні та соціально-економічні, що створює об'єктивні передумови для взаємодії суб'єктів ринку праці та реалізації їхніх інтересів на основі ефективізації виробництва і гуманізації праці;

дістало подальший розвиток теоретичне обґрунтування сутності категорії “продуктивна зайнятість”, яка, на відміну від існуючих, визначена як суспільно корисна діяльність економічно активного населення по