Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Трансформація зайнятості і проблеми соціалізації ринку праці в перехідній економіці

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
51
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зроблений дисертантом, доводить, що заробітна плата і зайнятість є найважливішими складовими ринкової економіки, а механізм їхньої взаємодії врівноважує ринок праці та сприяє ефективному функціонуванню економіки в цілому. Сформульовані в дисертації методологічні положення, які покладені в основу виявлення цих взаємозв'язків, дозволили оцінити їх як багатосторонні та поліфункціональні. Встановлено, що як ринковий регулятор заробітна плата визначає загальні обсяги зайнятості відповідно до ефективного попиту на робочу силу та стимулює всі форми її розподілу і перерозподілу, зумовлюючи певні структурні трансформації зайнятості. Дослідження взаємозв'язків між зайнятістю і заробітною платою на етапі ринкових перетворень в Україні вказує на те, що низька ціна трудових послуг стає суттєвим фактором протидії економічному зростанню, оскільки підтримує неефективну зайнятість, призводить до нагромадження обсягів прихованого безробіття, зниження продуктивності праці, поширення вторинної зайнятості та зайнятості в неформальному, тіньовому секторі економіки, деградації робочої сили. Доведено, що низький рівень заробітної плати, соціально і економічно необґрунтована її міжгалузева, міжсекторальна, міжрегіональна диференціація (за нашими розрахунками міжгалузева диференціація оплати праці в економіці країни зросла з 2, 56 раза у 1990р. до 5-ти разів у 2000р.) обумовлені відривом системи оплати праці від основних макроекономічних показників, диспропорціями в динаміці економічних показників і показників зайнятості. Зроблений в дисертації аналіз сутності понять та підходів до визначення ціни і вартості трудових послуг, їх співвідношень з такими соціальними стандартами, як мінімальний споживчий бюджет і прожитковий мінімум, дозволив зробити висновок, що за період реформ не відбулося кардинальних змін у методологічних засадах механізму формування заробітної плати відповідно до ринкових умов. В результаті ціна трудових послуг не відповідає вартості і принципам розширеного відтворення робочої сили, не сприяє відродженню мотивації і підвищенню продуктивності праці, а отже, забезпеченню продуктивної та ефективної зайнятості. Вирішення цієї проблеми дисертант вбачає в розробці і реалізації економічно і соціально обґрунтованої політики зайнятості і доходів, основні напрями якої викладені в роботі.

В дисертації доведено, що все більш масштабний і неоднозначний вплив на зайнятість і ринок праці України справляють процеси глобалізації як наслідок поглиблення міжнародного поділу праці, диференціації економічної діяльності і розвитку різних форм обміну результатами цієї діяльності.
Методологія дослідження цього впливу ґрунтується на визначенні факторів, які справляють позитивний вплив на зайнятість і ринок праці в Україні, і факторів, які в залежності від характеру міжнародних взаємозв'язків, що здійснюються по лінії переміщення капіталу, робочої сили, товарів і послуг, технологій, інформації, виробничого і науково-технічного співробітництва, можуть справляти як позитивний, так і негативний вплив на обсяги і структуру зайнятості. На основі статистичного аналізу встановлено, що зовнішньоекономічні зв'язки України по лінії експорту товарів, у структурі яких переважає продукція сировинних галузей з низьким рівнем переробки, закріплює неефективну структуру виробництва і зайнятості, що склалася раніше. В той же час імпорт високотехнологічної продукції і продукції кінцевого споживання погіршує цю структуру, не стимулює розширення зайнятості, розвиток трудового потенціалу. Виявлено, що приплив іноземних інвестицій і передових технологій в економіку України є незначним і не стимулює створення нових робочих місць. Міжнародні трудоресурсні зв'язки відзначаються за характером і тенденціями розвитку недостатньою їх урегульованістю і прогнозованістю, посиленням нелегальної міграції, відпливом найбільш кваліфікованої робочої сили, що не сприяє прискореному переходу економіки до інноваційного розвитку. Показано, що інтенсивність міжнародних виробничих і трудоресурсних взаємозв'язків виявляє значні регіональні диференціації і корелює зі станом ринків праці і зайнятістю, а тому цей фактор повинен враховуватися в їх регулюванні.
У третьому розділі “Оцінка структурних трансформацій зайнятості населення України” виявлено основні тенденції, які характеризують сутність трансформацій зайнятості в економіці і агрегованих галузях (див. табл. 1).
В дисертації обґрунтовано методологічні підходи до прогнозування чисельності і структури зайнятості на перспективу і розроблена методика оцінки: зрушень у розвитку економіки та її галузей; зрушень у структурі зайнятості та використанні робочої сили. Встановлено, що в Україні відбувається стабільне зменшення зайнятості населення в сфері економічної діяльності. За 1995-2000 рр. зайнятість в галузях економіки скоротилася на 18% при зростанні чисельності зайнятих в інших сферах економічної діяльності (в 1, 9 раза), наслідком чого стали зміни в зайнятості за статусом. Структурні трансформації зайнятості по агрегованих галузях економіки відбувалися інертно і не мали прогресивного спрямування. Коефіцієнт інтенсивності структурних зрушень становив 0, 12, а в структурі зайнятості зросла частка сільського господарства і зменшилась частка промисловості, будівництва; динамічно відбувався перерозподіл робочої сили в недержавний сектор, де зайнято дві третини працівників; обсяги зменшення зайнятості в державному секторі перевищують обсяги переміщення в приватний сектор, що свідчить про формування резерву робочої сили та недостатній розвиток сфери зайнятості; використання робочої сили в галузях економіки характеризується низькою продуктивністю праці, значними втратами робочого часу, високим рівнем вимушеної неповної зайнятості; зростанням зареєстрованого безробіття, яке набуває застійного характеру, характеризується значною територіальною диференціацією за рівнями та показниками напруженості на ринку праці.
Структурні трансформації зайнятості в промисловому секторі економіки, як доведено у роботі, зумовлені різким спадом виробництва та інтенсивними процесами погіршення структури промислового комплексу. Індекс інтенсивності структурних зрушень за 1990-2000 рр. за обсягами виробництва становив 0, 63, а за чисельністю зайнятих 0, 36, що свідчить про невисоку еластичність зайнятості відносно зміни обсягів виробництва, неефективність використання робочої сили, накопичення прихованого безробіття. Динаміка трансформаційних процесів зайнятості у промисловості на перспективу пов'язується з прискореним розвитком галузей,
Фото Капча