Трансформація зайнятості і проблеми соціалізації ринку праці в перехідній економіці

Розглядаючи процеси зайнятості населення України на перехідному етапі, автор доводить, що вирішальний вплив на них справляють системні трансформації, за яких зміна суспільних відносин відбувається паралельно зі змінами у розвитку продуктивних сил в напрямку від індустріальних до інформаційних технологій. Економічні реформи, пов'язані з трансформацією відносин власності, активізують процеси переміщення робочої сили з державного в приватний сектор, в тому числі в малий бізнес і підприємництво. Обґрунтовується положення, що важливим напрямком трансформацій є структурна перебудова економіки, яка реалізується на макро- мезо- і мікрорівнях і призводить до формування нових пропорцій в зайнятості, посилення міжгалузевого та міжрегіонального руху робочої сили, а також виникнення диспропорцій між якісними характеристиками робочих місць і робочої сили, появи структурного безробіття.

Оцінка структурних трансформацій зайнятості в регіонально-галузевому розрізі у поєднанні з оцінкою структурних зрушень у розвитку продуктивних сил регіону може бути покладена в основу регулювання ринку праці і зайнятості.

З метою підвищення керованості процесами зайнятості на регіональному рівні запропонована методологія факторної соціально-економічної оцінки ринку праці і зайнятості, яка враховує дію факторів що вплинули на сучасний стан регіональних ринків праці, і факторів, які визначатимуть перспективи їхнього розвитку.

Доведено, що інтенсивність і характер впливу на ринок праці таких базових факторів, як ресурсний потенціал регіонів, економічні, соціально-економічні, технологічні, організаційні, повинні бути посилені за рахунок інституціональних та інфраструктурних заходів, впровадження ринкових механізмів у всі сфери економічної діяльності та соціально-трудові відносини.

У другому розділі “Методологічні проблеми впливу основних факторів системної трансформації економіки на ринок праці і зайнятість” виявлено закономірності і наслідки впливу на зайнятість і ринок праці в Україні таких факторів, як інституціональні перетворення, розвиток ринкової інфраструктури, заробітна плата, глобалізація економіки.

В основу методології дослідження впливу інституціональних перетворень на ринок праці і зайнятість покладено концептуальне положення, згідно з яким диверсифікація форм і видів зайнятості, інтенсивність міжгалузевого і міжсекторального руху робочої сили на перехідному етапі зумовлюються характером цих перетворень, ефективністю функціонування відповідних інститутів та досконалістю законодавчо-нормативної бази.

Трансформація інституціональної структури суспільства, створення нових інститутів в Україні на перехідному етапі забезпечують впровадження цивілізованих ринкових відносин, юридичне та економічне оформлення суб'єктів ринку праці, різних організаційних форм зайнятості, створення конкурентного середовища, ефективний менеджмент тощо. З'ясовано, що системоутворюючим фактором, який справив найбільший вплив на реформування економіки і зайнятість населення, є перетворення форм власності, в результаті яких сформувалися засади багатоукладної економіки, відбулися інституалізація приватної власності, лібералізація господарських зв'язків і зовнішньоекономічної діяльності, був задіяний ринковий механізм ціноутворення, сформоване законодавчо-правове забезпечення ринкових методів господарювання.

В дисертації акцентується увага на тому, що перехід економічної системи України до нової якості супроводжується негативними наслідками по всіх визначених позитивних цілях. В сфері зайнятості і ринку праці такими наслідками є скорочення зайнятості, поява масштабного безробіття, в тому числі прихованого, різке зниження ціни трудових послуг, посилення диференціації у рівнях доходів населення і зубожіння значної його частини як результат спаду виробництва, скорочення інвестицій, невикористання можливостей для розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу. Доведена необхідність виправлення допущених перекосів у проведенні ринкових реформ, зокрема посилення ролі держави та окремих її інститутів у функціонуванні економіки, приватного бізнесу, розв'язанні соціальних проблем на основі створення надійної законодавчої бази, яка забезпечувала б послідовність та прозорість економічної і соціальної політики. Ця політика повинна бути спрямована на вирішення як невідкладних проблем, так і довгострокових завдань, пов'язаних з ефективним розвитком ринкових відносин і розширенням сфери зайнятості. У контексті такої постановки в роботі обґрунтовується доцільність розширення джерел економічної підтримки малого підприємництва за рахунок створення регіональних структурних фондів, а також необхідність вдосконалення інституціональних механізмів державної підтримки пріоритетних галузей і сфер економіки.

Розроблена і реалізована у дисертаційному дослідженні методологічна схема оцінки впливу ринкової інфраструктури на ринок праці і зайнятість передбачає визначення її елементів, їх функцій та взаємозв'язків з іншими ринковими інституціями. Доведено, що ринкова інфраструктура, забезпечуючи прямі і зворотні взаємозв'язки між окремими ринками, справляє опосередкований вплив на ринок праці і зайнятість, за винятком інфраструктури ринку праці, яка виконує соціально-регулюючу функцію у сфері зайнятості. Показано, що в Україні недостатньо розвинуті банківсько-фінансова система, інфраструктура товарного, фондового і страхових ринків, ділових комунікацій, в зв'язку з чим вплив їх на розвиток реального сектора економіки і зайнятість не може бути реалізований у повній мірі. Інфраструктура ринку праці як один з інструментів його регулювання зорієнтована лише на зареєстрований ринок, відзначається недостатньо розгалуженою системою послуг непрацюючому населенню, що обмежує її соціально-регулюючий вплив. Подальша розбудова інфраструктури ринку праці в Україні пов'язується з створенням нових ринкових інститутів у сфері зайнятості, зокрема у сільській місцевості, та широкої мережі альтернативних служб зайнятості.

В дисертації обґрунтовується положення, що факторами і результатами соціалізації ринку праці є продуктивна зайнятість і відповідна заробітна плата. Аналіз різних економічних теорій заробітної плати і моделей економічного зростання,