Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Трансформація зайнятості і проблеми соціалізації ринку праці в перехідній економіці

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
51
Мова: 
Українська
Оцінка: 

які забезпечують науково-технічний прогрес і орієнтовані на споживчий ринок, випуск конкурентоспроможної продукції на зовнішніх ринках та впровадження інновацій.

В роботі показано, що трансформації зайнятості в аграрному секторі економіки активізувалися в останні два роки в зв'язку з його реформуванням на ринкових засадах. Доведено, що факторами подальшої їх динаміки є: земельна реформа, розвиток приватних ринкових агроформувань різного типу, підвищення технічної оснащеності виробництва, а наслідками – зміни в соціальній структурі сільського населення, зайнятості, продуктивності праці, соціально-трудових відносинах. Довгострокове прогнозування зайнятості в аграрному секторі економіки України автор пов'язує з необхідністю врахування таких процесів, як формування в структурі сільського населення крупних землевласників, малоземельних, безземельних, а отже, працівників-власників, найманих працівників, орендарів, аграрних підприємців, безробітних, а також специфіки його галузей, характеристик трудового потенціалу.
Тенденціями зайнятості в аграрному секторі на перспективу визначені: скорочення чисельності зайнятих; диверсифікація структури зайнятості за рахунок розвитку виробничої, соціальної та ринкової інфраструктури, виробництв з переробки сільськогосподарської продукції; підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників.
Особливістю реформування економіки України є скорочення зайнятості в сфері нематеріальних послуг (за 1990-2000 рр. на 12, 3%), в тому числі в галузях освіти, культури, мистецтва, науки і наукового обслуговування – на 26, 7%. Індекс інтенсивності галузевих структурних зрушень в цій сфері становив 0, 23, а якість їх не відповідає формуванню прогресивної її структури, яка відповідала б соціально орієнтованому спрямуванню розвитку економіки. З'ясовано, що рівень розвитку більшості галузей за показником зайнятості на 10 000 жителів України в 2-5 разів нижчий від стандартів зайнятості в країнах ЄС. Розробка і законодавче затвердження стандартів оптимальної зайнятості в галузях цієї сфери в Україні могли б стати орієнтиром для прогнозування їх розвитку на перспективу.
У четвертому розділі “Методологічні проблеми регулювання ринку праці і зайнятості на основі методів ситуаційного управління” викладено методологію ситуаційного регулювання та методику розробки і реалізації ситуаційної моделі управління регіональним ринком праці.
В основу розробки методології покладено теоретичні положення, згідно з якими визнається, що ринок праці є складною сегментованою соціально-економічною системою, розвиток якої залежить від стану економіки, соціально-демографічної ситуації, рівня розвитку і структури трудового потенціалу, параметрів стратегічного розвитку регіонів, впливу зовнішніх факторів, ефективності механізму державно-ринкового регулювання. Доведено, що на перехідному етапі ситуаційне управління регіональним ринком праці, яке передбачає досягнення визначених цілей і реагування на відхилення та внесення необхідних коректив, доцільно поєднати із застосуванням імітаційно-ітераційної моделі, що враховує різноманітні економічні показники стану і прогнозну динаміку ринку праці. Реалізована методологічна схема розробки ситуаційного управління передбачає дослідження рівня розвитку і структури господарського комплексу, оцінку трудового потенціалу, використання факторів виробництва (потужності, рівень технологій, інновації, зайнятість і продуктивність праці), тенденцій структурних трансформацій, інвестиційних ресурсів, соціальних індикаторів, а також ефективності розробленої стратегії, цілей і задач розвитку регіону.
Автором запропоновано три блоки параметрів, які доцільно використовувати у ситуаційному управлінні ринком праці, в яких виділені регульовані, частково регульовані і нерегульовані показники: блок економічних показників, блок ефективності використання трудового потенціалу регіону, блок якості життя. Оцінка регіональних ринків праці здійснюється за системою інтегральних та часткових показників, які відображають комплексний вплив на ринок праці економічних, соціальних, демографічних, організаційних факторів. Орієнтація ситуаційного регулювання на оптимальні показники зумовлює необхідність реалізації різних комбінацій заходів і регулюючих впливів з метою досягнення поставлених цілей.
При розробці ситуаційної моделі управління регіональним ринком дисертантом використаний імітаційний метод, який дозволяє імітувати різні сценарії розвитку регіонального ринку праці. Сценарні параметри були розбиті на три групи і враховували: зовнішнє середовище, що впливає на соціально-економічний розвиток регіону; стратегію поведінки суб'єктів діяльності; економічну політику органів управління регіоном.
В роботі викладена методика і запропонована модель ситуаційного регулювання регіонального ринку праці, яка поєднує моделі руху ресурсів (виробничих, трудових, фінансових), поведінки суб'єктів, спостереження та сценарні умови, і представлена у вигляді кількох складових:
 
dх/dt= Fх (Х, U, Cu, С, t) – модель руху ресурсів;
Y= Fy (X, Си, С, t) – модель спостереження;
U=Fu (X, Си, С, t) – модель поведінки суб'єктів регіону;
Си = Fс (t) – сценарні умови,
 
де: Х (0) = Хо – початкові умови, інформаційна база;
X – вектор координат, які характеризують стан ресурсів регіону;
Y – вектор показників розвитку (угруповання) ;
U – стратегії суб'єктів регіону;
Си – сценарні умови (екзогенні чинники моделі) ;
С – константи моделі.
Ця модель враховує можливості регулювання окремих показників регіональними органами влади, а також напрямки роботи з окремими категоріями незайнятого населення. В роботі наведений перелік необхідної інформації для оцінки стану і прогнозування розвитку ринку праці, а також розрахунки ситуацій управління, які враховують альтернативи прийняття рішень суб'єктами відповідно з їхніми цілями вибору.
У п'ятому розділі “Концептуальні підходи та основні напрямки становлення соціально орієнтованого ринку праці і трансформації зайнятості в умовах пожвавлення економічного розвитку України” викладено методологію і методику прогнозування зайнятості, розроблено варіантний прогноз зайнятості в галузях економіки на коротко-, середньо- і довгострокову перспективу, обґрунтовано концептуальні підходи щодо реалізації таких складових становлення соціально орієнтованого ринку праці, як розвиток трудового потенціалу і підвищення якості робочої сили, формування середнього класу, вдосконалення соціально-трудових відносин і соціальної політики.
Обґрунтовані у роботі концептуальні засади щодо
Фото Капча