Транснаціональні банки в економіці України

 

1.1. Причини та наслідки утворення ТНБ в світовому господарстві

1.2. Основні види діяльності ТНБ

 

 

Ефективна банківська система є найважливішим елементом відтворювальної структури економіки, адже організовує рух та перерозподіл ресурсів суспільства. В умовах інтеграції України в Європейську та світову економіку ефективність банківської системи країни визначає ступінь мобілізації тимчасово вільних коштів суб’єктів підприємництва та населення з метою перетворення їх у реальний капітал. Саме банки здійснюють різноманітні депозитні, кредитні та інвестиційні операції для забезпечення потреб економіки в необхідних ресурсах та мають своєчасно та гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на ринку фінансових послуг.

Сучасна банківська система розвивається динамічно та поступово інтегрується в світовий банківський простір, адаптуючи вимоги Базельського комітету (його основне завдання полягає у впровадженні високих та єдиних стандартів в сфері банківського регулювання та нагляду. З цією метою, Комітет випускає директиви та рекомендації для органів нагляду держав-членів. Зазначені рекомендації не є обов'язковими до виконання, проте, в більшості випадків знаходять своє відображення в національному законодавстві держав-членів, оскільки їх опрацьовується у співробітництві із банками та органами нагляду з усього світу. В ЄС вони також використовуються для взаємної інтеграції держав-членів Союзу). Цей процес постійно потребує ефективного механізму управління банківською діяльністю та дієвої системи регулювання і контролю банківських операцій. Саме тому є необхідність вивчення основ банківської справи, особливостей надання банківських послуг, врахування міжнародного досвіду та перспектив розвитку банківської системи.

В ситуації загострення конкуренції між банками та стрімкого розвитку інформаційних банківських технологій, управління банківською діяльністю потребує кваліфікованого персоналу. Тому є необхідність у постійному вивчені та досліджені нових способів та підходів до здійснення банківських операцій.

Оскільки на світовому фінансовому ринку гроші та інші фінансові інструменти постійно знаходяться у русі, переміщуючись від однієї приватної особи до іншої, від однієї держави до іншої, то виникає необхідність в існуванні найрізноманітніших міжнародних фінансових посередників. І головними учасниками світового фінансового ринку є транснаціональні банки, великі компанії, небанківські фінансові структури, центральні банки і державні органи, міжнародні фінансові організації. Формують фінансовий ринок і впливають на ціни фінансових інструментів міжнародні банки, які діють як на боці попиту, так і на боці пропозиції. Виникає не просто обмін однієї валюти на іншу, а торгівля грошима в міжнародному масштабі, пов’язана з відмовою власників коштів від їх поточного споживання і з певним ризиком.

Отже, транснаціональний банк – це великий універсальний банк, що виконує посередницьку роль у обігу позичкового капіталу, має мережу закордонних підприємств, здійснює за підтримки держави контроль за валютними і кредитними операціями. Транснаціональні банки являють собою різновид транснаціональних корпорацій, що діють у банківській сфері. ТНБ поширили свої філії по усьому світі, проводять небачені раніше по масштабах операції понад національними границями, ставлять під свій контроль валютний і фінансовий зв'язок між державами й економічні процеси усередині окремих країн.

Транснаціональні банки мобілізують величезні кошти в різних валютах, надають кредити на будь-який термін, здійснюють на міжнародному рівні операції з цінними паперами, застосовують самі різноманітні форми фінансування виробництва і зовнішньої торгівлі, розвивають небачені раніше по масштабах довірчі операції. Промислові монополії одержують від ТНБ комерційну інформацію, рекомендації і консультації з приводу організації виробництва, структури керування, огляди про перспективи розвитку ринків тих чи інших товарів.

Головний принцип і ціль діяльності транснаціональних банків – мобілізувати будь-які кошти там, де це найбільш зручно і дешево, і перекидати їх туди, де їхнє використання обіцяє найбільшу вигоду. Не дивно, що значна частина депозитів найбільших банків, наприклад, у США представлена капіталами неамериканського походження. Також, наприклад, у Японії 11 американських транснаціональних банків зосередили у своїх філіях більш 2/3 усіх депозитів іноземних банків.

Основний вид діяльності ТНБ – кредитні операції. Зараз найбільші банківські об'єднання надають до 40% всіх іноземних кредитів промисловим компаніям у світі. Число позичальників банку з посиленням міжнародного характеру їхньої діяльності росте в не меншому ступені, чим число вкладників.

Серед позичальників і транснаціональні корпорації, і національні фірми, і інші банки, і уряди багатьох країн. Є серед них і приватні особи. Це в більшості випадків – найбільші промисловці і банкіри, яким без ризику можна надавати позички і кредити. Наприклад, головними одержувачами кредитів банків США є міжнародні промислові компанії. Ще одна група позичальників ТНБ – іноземні банки.

Транснаціональні банки реалізують таку можливість для ринкової економіки, як вільний перелив капіталу між галузями різних країн.

Випливаючи із загальної економічної ситуації в різних країнах, банки кредитують найбільш перспективні галузі економіки.

По-перше, у процесі формування кредитного портфеля транснаціональний банк може виділити як пріоритетний напрямок діяльності споживче кредитування, кредитування реального чи сектора позички кредитно-фінансовим установам.

По-друге, ТНБ проводить різну кредитну політику вже в рамках кредитування промислових підприємств: кредити промисловим підприємствам з рівномірним кругообігом капіталу, кредитування промислових підприємств із сезонним характером виробництва,